- •1. Предмет політології. Структура політології як інтегративної науки
- •2. Закони, категорії та принципи політичної науки
- •3. Методи політичного пізнання
- •4. Основні завдання та функції політології
- •5. Політичні вчення стародавнього сходу
- •6. Поняття політики: зміст та суть
- •7. Структура та функції політики. Межі політики у суспільстві
- •8. Суб’єкти та об’єкти політики
- •9. Влада як явище суспільного життя. Сутність політичної влади
- •10. Функції влади та методи її здійснення
- •11. Ресурси політичної влади
- •12. Легітимація політичної влади
- •13. Структура владних відносин та механізм розподілу влади
- •14. Поняття політичної системи. Її суть, характер та зміст
- •15. Характеристика структурних елементів політичної системи
- •16. Функції політичної системи
- •17. Типологія політичних систем
- •18. Основні напрямки становлення та розвитку політичної системи сучасної україни
- •19. Виникнення та еволюція держави
- •20. Поняття держави та її визначальні ознаки
- •21. Функції держави
- •22. Форми державного правління та державного устрою
- •23. Правова держава: сутність та основні принципи
- •24. Виникнення та еволюція політичних партій
- •25. Сутність та місце партій у політичній системі
- •26. Типологія політичних партій
- •27. Функції політичних партій у суспільстві
- •28. Поняття та Типи політичних систем
- •29. Критерії оцінки ефективності партійних систем
- •30. Проблеми становлення багатопартійної системи в україні
- •31. Політичний режим: суть та головні принципи
- •32. Типологія і динаміка політичних режимів
- •33. Основні риси політичного режиму в україні на сучасному етапі
- •34. Зародження демократії. Ґенеза демократії в політичній думці
- •35. Зміст та сутнісні риси демократії
- •36. Новітні концепції демократії в сучасній політичній думці
- •37. Поняття громадянського суспільства
- •38. Суть громадсько-політичних організацій та рухів
- •39. Типологія громадсько-політичних організацій та рухів
- •40. Функції громадсько-політичних організацій та рухів
- •41. Сутність політичного лідерства
- •42. Сутність політичного елітизму
- •43. Політична еліта в структурі влади. Типологія еліт
- •44. Природа і соціальна сутність політичного лідерства
- •45. Типологія політичного лідерства
- •46. Роль виборів у демократичному суспільстві. Принцип виборів та їх організації
- •47. Типологія виборчих систем
- •48. Виборча система сучасної україни
- •49. Абсентеїзм: поняття, ознаки, форми
- •50. Технологія проведення виборчої кампанії
- •51. Сутність та основні характеристики політичної свідомості
- •52. Механізм формування та структура політичної свідомості
- •53. Типи політичної свідомості та її основні функції
- •54. Поняття політичної ідеології, її суть, рівні та функції
- •55. Функції та типи політичних ідеологій
- •56. Дайте характеристику політичної ідеології лібералізму
- •57. Історія та становлення ідеології консерватизму
- •58. Сучасні модерні політичні ідеології
- •59. Політична ідеологія соціал-демократії
- •60. Суть та основні характеристики політичної культури
- •61. Рівні і типологія політичної культури
- •62. Історичні особливості формування політичної культури
- •63. Функції політичної культури
- •64. Особливості формування демократичної політичної культури
- •65. Природа, місце і роль міжнародної політики та міжнародних відносин у житті сучасного суспільства
- •66. Міжнародні організації (урядові, неурядові, глобальні, регіональні) і рухи, їх функції, завдання та тенденції розвитку в сучасному світі
- •67. Оон: історія створення, структура, повноваження, роль в міжнародному житті. Україна і оон
- •68. Україна в системі сучасних міжнародних відносин та її місце в сучасному геополітичному просторі.
- •69. Політичний конфлікт – постійно діюча форма боротьби за владу. Чи
- •70. Міжнародні конфлікти, причини їх виникнення та шляхи вирішення
- •71. Міжнародні відносини і міжнародна політика. Національний інтерес та національна безпека
- •72. Глобальні проблеми сучасності та їх політологічний вимір, шляхи їх розв’язання
- •73. Тероризм – нова глобальна проблем сучасності. Її сутність та вирішення
- •74. Україна в геополітичній стратегії світового співтовариства
- •75. Особливості політики україни на сучасному етапі розвитку
17. Типологія політичних систем
Типологія політичних систем здійснюється на основі врахування різних ознак. Одна з перших класифікацій (типологій) виходить із характеру їхніх взаємин із зовнішнім середовищем. За цим критерієм політичні системи поділяються на закриті і відкриті. Закриті політичні системи мають обмежені зв'язки із зовнішнім середовищем, вони несприйнятливі до цінностей інших систем і самодостатні, тобто ресурси розвитку знаходяться усередині таких систем. Відкриті системи активно обмінюються ресурсами із зовнішнім світом, успішно засвоюють передові цінності інших систем, вони рухливі й динамічні.
Досить розповсюдженою є класифікація політичних систем за політичними режимами, тобто на основі характеру і засобів взаємодії влади, особистості й суспільства. За цим критерієм виділяються тоталітарні політичні системи, авторитарні й демократичні. Для тоталітарної політичної системи характерно повне підпорядкування особистості й суспільства владі, регламентація і контроль за всіма сферами життя людей з боку держави. Авторитарна політична система грунтується на необмеженій владі однієї особи чи групи осіб при збереженні деяких економічних, громадянських, духовних свобод для громадян. Демократична політична система забезпечує пріоритет прав особистості, контроль суспільства над владою.
За ознакою історичного аналізу: рабовласницька, феодальна, капіталістична, командно-адміністративна.
Політичні системи перехідного типу: елементи модернізованої політичної системи і традиційної.
18. Основні напрямки становлення та розвитку політичної системи сучасної україни
Україна, як й інші постсоціалістичні країни, перебуває на етапі трансформації своєї суспільно-політичної системи. Йдеться про перехід від авторитарно-тоталітарного суспільно-політичного устрою до демократичної, соціальної, правової держави, а в майбутньому — до високорозвиненого громадянського суспільства.
Якщо узагальнити, то політична система України характеризується як:
• перехідна від неправового до правового типу;
• легітимна для більшості населення;
• перехідна до втілення консесуальної моделі соціальних конфліктів (але при збереженні можливості на практиці суто конфронтаційної моделі);
• миролюбна, неагресивна;
• позбавлена власної глобальної (загальнопланетарної) системи забезпечення національних інтересів;
• система, яка поки що нездатна забезпечити зростання рівня й якості добробуту усіх основних верств населення, але яка зберігає елементи "соціальної держави ";
• світська (на відміну від релігійної чи атеїстичної);
• етатизована (одержавлена);
• система з недостатньо високим інтелектуальним рівнем політики;
• система з політичним домінуванням певних соціальних верств "реформованої традиційної номенклатури ", нової "номенклатури " та ін.
Основними напрямками формування і розвитку політичної системи України є:
• побудова демократичної соціальної правової держави;
• утвердження громадянського суспільства;
• подальший розвиток й вдосконалення політичних відносин, політичних принципів та норм;
• зростання політичної свідомості та політичної культури суспільства і особи;
• вдосконалення діяльності засобів масової інформації.