58. Сучасні модерні політичні ідеології

Сучасні ідеології характеризуються різноманітністю форм, змісту, вони різноманітні в своїх конкретних проявах. Найважливішими ідеологіями сучасності є лібералізм, консерватизм, соціалізм, комунізм, соціал-демократія. Всі вони мають давні історичні традиції і виражають сукупність ідей, принципів, настанов, які виступають основою програм і стратегій різних політичних сил.

З погляду технологій здійснення суспільних ідеалів політичні ідеології діляться на радикальні (революційні), які пропонують глибокі системні зміни суспільства; консервативні – прагнуть зберегти і закріпити існуючий порядок у суспільстві; помірковані (реформістські), пропонують поступові структурні перетворення, які не торкаються сутності суспільства.

Провідною ідеологією доби просвітництва був лібералізм. Так називають ідеологію і рух прихильників вільного підприємництва і парламентської демократії. Будучи однією із самих впливових політичних ідеологій, лібералізм постійно оновлює себе, бере на озброєння ідеї інших ідейно-політичних теорій.

В рамках нової неоконсервативної стратегії були суттєво урізані соціальні програми, скорочений держапарат, звужені функції держави. Це дало певний результат – в західному світі знизилась інфляція, збільшились темпи економічного росту, зменшився страйковий рух. Разом з тим, сучасні неоконсерватори не забули цінності доіндустріальної епохи – міцна сім’я, мораль, культура, духовність.

Головним досягненням соціал-демократичної політичної теорії і практики стало створення в Західній Європі системи “соціальних держав” (ФРГ, країни Скандинавії), один із важливих пріоритетів якої – соціальний захист трудящих. Соціал-демократія зробила значний внесок в процес гуманізації сучасного капіталістичного суспільства, в процес покращення життєвого рівня трудящих, в створення системи захисту прав і свобод людини.

59. Політична ідеологія соціал-демократії

Ідейним джерелом соціалістичних ідей був західноєвропейський утопічний соціалізм XVI-XIX ст.ст. Основоположниками утопічного соціалізму були Т. Мор, Т. Компанелла, Т. Бабеф, Сен-Сімон, Фур’є, Оуен.

Найбільш послідовно ідеї соціалізму були викладені в творах К. Маркса і Ф. Енгельса. Їх вчення – це теорія, в якій розкриті закони історичного розвитку суспільства, необхідність руху історії до соціалізму і комунізму (соціалізм розглядається як перша стадія комунізму).

Основні принципи марксизму: історична місія робітничого класу, пролетарська революція, диктатура пролетаріату як головний засіб побудови соціалістичного суспільства, суспільна власність на засоби виробництва. Марксистська ідеологія відкрито заявила, що вона захищає інтереси робітничого класу.

Від 70-х рр. ХІХ ст. формується соціал-демократична течія, яка на перше місце ставить питання пошуку компромісу між підприємцями та найманими робітниками, проголошується “демократичний соціалізм”, який базується на довготривалому процесі поступових, необмежених в часі соціальних перетворень. Ідея класової боротьби була замінена концепцією “соціального партнерства”, принципом консенсусу при вирішенні суперечливих проблем, що привело до підтримки рівноваги між працею і капіталом.

Головним досягненням соціал-демократичної політичної теорії і практики стало створення в Західній Європі системи “соціальних держав” (ФРГ, країни Скандинавії), один із важливих пріоритетів якої – соціальний захист трудящих. Соціал-демократія зробила значний внесок в процес гуманізації сучасного капіталістичного суспільства, в процес покращення життєвого рівня трудящих, в створення системи захисту прав і свобод людини. І сьогодні соціал-демократія – одна із найбільш впливових і авторитетних політичних ідеологій.