- •1. Предмет політології. Структура політології як інтегративної науки
- •2. Закони, категорії та принципи політичної науки
- •3. Методи політичного пізнання
- •4. Основні завдання та функції політології
- •5. Політичні вчення стародавнього сходу
- •6. Поняття політики: зміст та суть
- •7. Структура та функції політики. Межі політики у суспільстві
- •8. Суб’єкти та об’єкти політики
- •9. Влада як явище суспільного життя. Сутність політичної влади
- •10. Функції влади та методи її здійснення
- •11. Ресурси політичної влади
- •12. Легітимація політичної влади
- •13. Структура владних відносин та механізм розподілу влади
- •14. Поняття політичної системи. Її суть, характер та зміст
- •15. Характеристика структурних елементів політичної системи
- •16. Функції політичної системи
- •17. Типологія політичних систем
- •18. Основні напрямки становлення та розвитку політичної системи сучасної україни
- •19. Виникнення та еволюція держави
- •20. Поняття держави та її визначальні ознаки
- •21. Функції держави
- •22. Форми державного правління та державного устрою
- •23. Правова держава: сутність та основні принципи
- •24. Виникнення та еволюція політичних партій
- •25. Сутність та місце партій у політичній системі
- •26. Типологія політичних партій
- •27. Функції політичних партій у суспільстві
- •28. Поняття та Типи політичних систем
- •29. Критерії оцінки ефективності партійних систем
- •30. Проблеми становлення багатопартійної системи в україні
- •31. Політичний режим: суть та головні принципи
- •32. Типологія і динаміка політичних режимів
- •33. Основні риси політичного режиму в україні на сучасному етапі
- •34. Зародження демократії. Ґенеза демократії в політичній думці
- •35. Зміст та сутнісні риси демократії
- •36. Новітні концепції демократії в сучасній політичній думці
- •37. Поняття громадянського суспільства
- •38. Суть громадсько-політичних організацій та рухів
- •39. Типологія громадсько-політичних організацій та рухів
- •40. Функції громадсько-політичних організацій та рухів
- •41. Сутність політичного лідерства
- •42. Сутність політичного елітизму
- •43. Політична еліта в структурі влади. Типологія еліт
- •44. Природа і соціальна сутність політичного лідерства
- •45. Типологія політичного лідерства
- •46. Роль виборів у демократичному суспільстві. Принцип виборів та їх організації
- •47. Типологія виборчих систем
- •48. Виборча система сучасної україни
- •49. Абсентеїзм: поняття, ознаки, форми
- •50. Технологія проведення виборчої кампанії
- •51. Сутність та основні характеристики політичної свідомості
- •52. Механізм формування та структура політичної свідомості
- •53. Типи політичної свідомості та її основні функції
- •54. Поняття політичної ідеології, її суть, рівні та функції
- •55. Функції та типи політичних ідеологій
- •56. Дайте характеристику політичної ідеології лібералізму
- •57. Історія та становлення ідеології консерватизму
- •58. Сучасні модерні політичні ідеології
- •59. Політична ідеологія соціал-демократії
- •60. Суть та основні характеристики політичної культури
- •61. Рівні і типологія політичної культури
- •62. Історичні особливості формування політичної культури
- •63. Функції політичної культури
- •64. Особливості формування демократичної політичної культури
- •65. Природа, місце і роль міжнародної політики та міжнародних відносин у житті сучасного суспільства
- •66. Міжнародні організації (урядові, неурядові, глобальні, регіональні) і рухи, їх функції, завдання та тенденції розвитку в сучасному світі
- •67. Оон: історія створення, структура, повноваження, роль в міжнародному житті. Україна і оон
- •68. Україна в системі сучасних міжнародних відносин та її місце в сучасному геополітичному просторі.
- •69. Політичний конфлікт – постійно діюча форма боротьби за владу. Чи
- •70. Міжнародні конфлікти, причини їх виникнення та шляхи вирішення
- •71. Міжнародні відносини і міжнародна політика. Національний інтерес та національна безпека
- •72. Глобальні проблеми сучасності та їх політологічний вимір, шляхи їх розв’язання
- •73. Тероризм – нова глобальна проблем сучасності. Її сутність та вирішення
- •74. Україна в геополітичній стратегії світового співтовариства
- •75. Особливості політики україни на сучасному етапі розвитку
58. Сучасні модерні політичні ідеології
Сучасні ідеології характеризуються різноманітністю форм, змісту, вони різноманітні в своїх конкретних проявах. Найважливішими ідеологіями сучасності є лібералізм, консерватизм, соціалізм, комунізм, соціал-демократія. Всі вони мають давні історичні традиції і виражають сукупність ідей, принципів, настанов, які виступають основою програм і стратегій різних політичних сил.
З погляду технологій здійснення суспільних ідеалів політичні ідеології діляться на радикальні (революційні), які пропонують глибокі системні зміни суспільства; консервативні – прагнуть зберегти і закріпити існуючий порядок у суспільстві; помірковані (реформістські), пропонують поступові структурні перетворення, які не торкаються сутності суспільства.
Провідною ідеологією доби просвітництва був лібералізм. Так називають ідеологію і рух прихильників вільного підприємництва і парламентської демократії. Будучи однією із самих впливових політичних ідеологій, лібералізм постійно оновлює себе, бере на озброєння ідеї інших ідейно-політичних теорій.
В рамках нової неоконсервативної стратегії були суттєво урізані соціальні програми, скорочений держапарат, звужені функції держави. Це дало певний результат – в західному світі знизилась інфляція, збільшились темпи економічного росту, зменшився страйковий рух. Разом з тим, сучасні неоконсерватори не забули цінності доіндустріальної епохи – міцна сім’я, мораль, культура, духовність.
Головним досягненням соціал-демократичної політичної теорії і практики стало створення в Західній Європі системи “соціальних держав” (ФРГ, країни Скандинавії), один із важливих пріоритетів якої – соціальний захист трудящих. Соціал-демократія зробила значний внесок в процес гуманізації сучасного капіталістичного суспільства, в процес покращення життєвого рівня трудящих, в створення системи захисту прав і свобод людини.
59. Політична ідеологія соціал-демократії
Ідейним джерелом соціалістичних ідей був західноєвропейський утопічний соціалізм XVI-XIX ст.ст. Основоположниками утопічного соціалізму були Т. Мор, Т. Компанелла, Т. Бабеф, Сен-Сімон, Фур’є, Оуен.
Найбільш послідовно ідеї соціалізму були викладені в творах К. Маркса і Ф. Енгельса. Їх вчення – це теорія, в якій розкриті закони історичного розвитку суспільства, необхідність руху історії до соціалізму і комунізму (соціалізм розглядається як перша стадія комунізму).
Основні принципи марксизму: історична місія робітничого класу, пролетарська революція, диктатура пролетаріату як головний засіб побудови соціалістичного суспільства, суспільна власність на засоби виробництва. Марксистська ідеологія відкрито заявила, що вона захищає інтереси робітничого класу.
Від 70-х рр. ХІХ ст. формується соціал-демократична течія, яка на перше місце ставить питання пошуку компромісу між підприємцями та найманими робітниками, проголошується “демократичний соціалізм”, який базується на довготривалому процесі поступових, необмежених в часі соціальних перетворень. Ідея класової боротьби була замінена концепцією “соціального партнерства”, принципом консенсусу при вирішенні суперечливих проблем, що привело до підтримки рівноваги між працею і капіталом.
Головним досягненням соціал-демократичної політичної теорії і практики стало створення в Західній Європі системи “соціальних держав” (ФРГ, країни Скандинавії), один із важливих пріоритетів якої – соціальний захист трудящих. Соціал-демократія зробила значний внесок в процес гуманізації сучасного капіталістичного суспільства, в процес покращення життєвого рівня трудящих, в створення системи захисту прав і свобод людини. І сьогодні соціал-демократія – одна із найбільш впливових і авторитетних політичних ідеологій.