Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Нестор Махно.doc
Скачиваний:
8
Добавлен:
14.02.2016
Размер:
230.4 Кб
Скачать

33

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ПРИКАРПАТСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ

ВАСИЛЯ СТЕФАНИКА

РЕФЕРАТ

на тему: «Нестор Махно: правда та легенда»

Виконав: ст. групи Б12

Падалка А.О.

Перевірив: Боян С.П.

Івано-Франківськ - 2014

ПЛАН

1. Дитинство майбутнього бунтаря…………..………………………….3

2. Початок політичної діяльності Нестора Махна……………………...5

3. Гуляйпільський диктатор………………….…………………………..8

4. Отримання Нестером Махном титула «батько»…………………….12

5. Комбриг червоної армії………………………….……………………19

6. Оголошення Махна «поза законом»………………………………….25

7. Еміграція Нестора Махна.……………………… ……………………28

8. Значення діяльності «батька» в історії……………………………….31

Список використаної літератури………………………………………...33

1. Дитинство майбутнього бунтаря

26 жовтня 1888 року у родині Івана Родіоновича Махна та його дружини Явдохи Матвіївни в селі Гуляйполе народився п'ятий син. Наступного дня, як водилося, немовля охрестили у місцевій Христово-Воздвиженській церкві й нарекли Нестором. Саме тоді і з'явилася перша легенда про майбутнього селянського ватажка: під час обряду хрещення у батюшки раптом спалахнула риза, і він нібито вигукнув, що з малюка виросте розбійник, якого не бачив світ… Народ тоді свято вірив попам і майже не ставив під сумнів їхні передвіщання.

Дата народження Махна часто вказувалася невірно: у більшості довідників зазначено, що він народився у 1889-му або в 1884 році. Очевидно, і сам він не знав дату свого народження, бо в різних анкетах писав: 27 жовтня 1889 року. І лише звернення до метричної книги реєстрації громадського стану Христово-Воздвиженської церкви, яка зберігається нині в Державному архіві Запорізької області, дозволило встановити точну дату.

У 1889 році, коли Несторові не виповнилося ще й року, у нього помер батько. Його мати Явдоха Матвіївна Передерій залишилася у великій матеріальній скруті з п'ятьма синами: Карпом, Савою, Григорієм, Омеляном та найменшим Нестором.

«На 8-му році мати віддала мене в двокласну Гуляйпільську початкову школу. Навчався я добре, шкільні премудрості давались мені легко. Зимою навчався, а літом наймався до багатих хуторян пасти вівці або телята. Під час молотьби ганяв у поміщиків в арбах волів, одержуючи за це по 25 копійок в день», — так згадував Нестор Махно про своє дитинство.

Махно трудився змалечку - працював на полях поміщиків та колоністів, у малярній майстерні, купецькій лавці, і всюди конфліктував з хазяями, протестував проти спроб принизити його і, щоб помститися, шкодив, як тільки міг.

Батько, бачачи невичерпну працьовитість свого сина, вирішує допомогти йому пробитися в житті. Краще це зробити в місті, і дбайливий батько везе Нестора до Маріуполя, де віддає учнем у галантерейну крамницю. Одинадцятирічний хлопчик не любив постійно знаходитися в крамниці — його тягнуло до друзів, із якими він почувався вільно. Хазяїн намагався і вмовлянням, і пороттям позбавити хлопчиська цієї «шкідливої звички». Однак нічого не допомагало, тільки ставало чимраз гірше — Нестор чимраз більше озлоблявся. Зрештою, батькові довелося забрати свого неслухняного сина з крамниці.

Через деякий час Нестора віддають учнем до друкарні. Тут хлопчикові сподобалося. На нього звернув увагу анархіст В. Волін, який і познайомив Нестора з філософією анархізму. Саме він допоміг підліткові вступити до міського училища, саме він часто розмовляв із Нестором, роз’ясняючи йому світогляд відомих анархістів.

1913 р. став для Махна радісним. Він одержує диплом про закінчення училища з правом викладати в сільській школі. Він справді розпочинає свою викладацьку діяльність. Але, «заразившись» ідеями анархізму, не маючи сил опиратися цій «хворобі», Махно починає пропагувати анархістські ідеї. Ці ідеї суперечать тому, на чому ґрунтується Російська держава, тим більше на той час «державність» і «держава» були головними поняттями правових норм Росії. Махна ж приваблює «безвладна держава», анархія, за що його й висилають під нагляд поліції в рідне Гуляйполе.

Всього натерпівшись, Нестор, щоб розвіяти нудьгу, рано почав пити, битися навкулачки з ровесниками. Дуже скоро він набув кепської слави - такий, як захоче щось, обов'язково украде або відбере силою.