- •1.Зміст, завдання курсу “Історія України”. Наукова періодизація і характери стика основних етапів української історії.
- •2.Початок людського суспільства та його еволюція на території України.
- •3/Трипільська культура. (IV—II тис. До н. Є.)
- •4. Кочові народи на півдні України : кіммерійці, скіфи, сармати.
- •5. Античні міста-держави в Північному Причорномор'ї і Криму.
- •6. Походження і розселення слов'ян на території України в і тис. Н.Е.
- •7. Передумови та утворення держави на Русі. Норманська теорія походження Давньоруської держави.
- •8. Розвиток державності на Русі в х ст.( період правління князів Олега, Ігоря, княгині Ольги).
- •9. Проаналізуйте реформаторську діяльність в.Великого…
- •10. Завершення процесу складання держави за Ярослава Мудрого та Володимира Мономаха
- •11. Причини удільної роздробленості київської русі
- •12. Історичне значення київської Русі
- •13. Політичний розвиток Галицького і Волинського князівств у XI -XII ст. Та їх об'єднання. Роман Мстиславич
- •14. Внутрішня і зовнішня політика Данила Галицького
- •15. Галицько-волинське князівство наприкінці XIII - на початку XIV ст. ( за нащадків Данила Галицького).
- •16. Захоплення українських земель литовськими і польськими феодалами. Кревська унія 1385р
- •17. Становище України під владою Литви та Польщі наприкінці XIV - на початку XVI ст. Боротьба Москви за українські землі
- •18. Люблінська унія 1569 р. Та її наслідки в історії України
- •19. Міжконфесійні стосунки на українських землях в XIV - XVI ст. Берестейська церковна унія 1596 р. Та її історичне значення.
- •20. Територія, умови і джерела формування козацтва.
- •21. Козацтво до середини XVI ст. Перші козацькі ватажки.
- •22. Виникнення Запорізької Січі та її устрій. Д. Байда-Вишневецький
- •23. Утворення реєстрового козацтва.
- •24. Козацькі походи проти турків і татар. П. Конашевич-Сагайдачний.
- •25. Козацько-селянські повстання проти шляхетської Польщі кінця XVI - 30-х років XVII ст.
- •26.Україна напередодні Визвольної війни середини XVII ст. Причини, характер, періодизація і рушійні сили війни.
- •27. Перші перемоги козацько-селянської армії 1648 р. Політична програма Богдана Хмельницького. Формування органів державної влади в Україні.
- •28. Воєнні дії 1649-1653 рр. Зборівський мирний договір, його історичне значення. Білоцерківська угода.
- •29. Українсько-російський договір 1654 р. Та його оцінка в історіографії.
- •30. Розвиток подій в Україні у 1654-1657 рр. Політичні та соціально-економічні наслідки Визвольної війни під проводом б.Хмельницького.
- •31. Початок Руїни. Гетьманування і. Виговського та ю. Хмельницького.
- •33. Поглиблення Руїни Української держави в кінці 60-х - на початку 80-х років XVII ст.
- •34. "Вічний мир" 1686 р. Між Росією та Польщею. Причини і наслідки
- •35. Становище українських земель в період правління гетьмана і. Мазепи (1687-1708 рр.). Полтавська катастрофа.
- •36. Гетьман п. Орлик та його "Конституція".
- •37. Обмеження прав України в період гетьманування і. Скоропадського (1708-1721 рр.) та правління першої "Малоросійської колегії".
- •38. Спроби гетьмана д. Апостола реформувати Україну (1727-1734 рр.). Друга ліквідація гетьманства.
- •39. Остаточне скасування російським царизмом автономії на Лівобережній і Слобідській Україні в другій половині XVIII ст.
- •40. Запорізька (Нова) Січ та її остаточне знищення російським самодержавством (1734-1775 рр.).
- •41. Народні рухи в Україні у XVIII ст.: опришківство на західноукраїнських землях і гайдамаччина на Правобережжі. Коліївщина 1768 р.
- •42. Становище Правобережної і Західної України під владою Польщі у хvііі ст.
- •45. Таємні антисамодержавні організації на українських землях під владою Росії в першій чверті XIX ст.
- •46. Початок національного відродження у Наддніпрянській Україні наприкінці XVIII - на початку XIX ст. Кирило-Мефодіївське товариство. Тарас Шевченко.
- •47. Скасування кріпосного права у Наддніпрянській Україні і буржуазні реформи 1860 - 70-х років на Україні.
- •50. Перша хвиля національного відродження на західноукраїнських землях на початку XIX ст. "Руська трійця".
- •51. Європейська демократична революція 1848-1849 рр. І Галичина.
- •52. Український національний рух у Галичині в другій половині XIX ст.
- •53. Політизація суспільно-політичного руху в Західній Україні. Виникнення перших західноукраїнських політичних партій.
- •54. Утворення та діяльність перших українських політичних партій у Наддніпрянській Україні в 1900-1905 рр.
- •55. Наддніпрянська Україна в період Першої російської революції (1905- 1907 рр.).
- •56. Антиукраїнська репресивна політика російського царизму в 1907-1914 рр.
- •57. Україна в роки Першої світової війни (1914-1917 рр.). Українські січові стрільці.
- •58. Лютнева 1917 р. Революція в Росії та перші кроки на шляху організації української державності. І та II Універсали Центральної Ради.
- •59. Державотворча діяльність Центральної Ради восени 1917 р .- весною 1918 р. Та українсько-більпювицька війна. III та IV Універсали.
- •60. Квітневий 1918 р. Переворот п. Скоропадського. Українська гетьманська держава.
- •61. Директорія в початковий період діяльності (грудень 1918 р. - весна 1919 р.). Акт соборності 22 січня 1919 р.
- •62. Внутрішня і зовнішня політика Західноукраїнської Народної Республіки (листопад 1918 - липень 1919 рр.).
- •63. Боротьба унр і зунр проти іноземних загарбників у 1919 р.
- •64. Причини поразки Української революції 1917-1920 рр.
- •65. Встановлення радянської влади на Україні. Договір про утворення Союзу рср 1922 р. І статус у ньому України.
- •66. Політика "українізації" в Радянській Україні у 1920-х роках:
- •67. Суцільна колективізація сільського господарства в усрр. Голод 1932-1933рр.
- •68. Сталінські репресії в усрр у 1930-х рр.
- •69. Західна Україна під владою Польщі у міжвоєнний період (1919-1939рр.).
- •70. Буковина і Закарпаття в 1920 - 30-х рр.
- •71. Входженнa Західної України і Північної Буковини до складу Української рср. Радянізація західноукраїнських земель у 1939-1941 рр.
- •72. Напад фашистської Німеччини на срср. Україна в перші місяці радянсько-німецької війни.
- •73. Німецький окупаційний режим в Україні у 1941-1944 рр.
- •74. Рух опору в тилу німецько-фашистських військ у 1942-1944 рр.
- •75. Наступ Червоної армії в 1943-1944 роках і вигнання німецьких агресорів з України. Приєднання Закарпаття до Української рср.
- •76. Становище України в останні роки сталінського керівництва (1945-1953рр.).
- •77. Хрущовська ""відлига" на Україні (1953-1964 рр.).“Шестидесятники”.
- •78. Кризові явища у соціально-економічному житті України в роки брежнєвського "застою”. Прихід до влади в усрр в. Щербицького і наступ на національно-демократичні сили.
- •79. Зміцнення і розвиток дисидентського руху в Україні у 1970-х - першій половині 1980-х рр.
- •80) Активізація суспільно – політичного життя у Радянській України в період горбачовської ,,перебудова,,1985-1991
- •81. Акт проголошення незалежності України. Всеукраїнський референдум та вибори Президента України 1 грудня 1991 р.
- •82. Розпад срср та створення снд. Україна в системі снд.
- •83. Розбудова незалежної Української держави. Вибори до Верховної Ради України у березні 1998 р. Вибори Президента України в листопаді 1999 р., їх результати.
- •84. Конституційний процес. Прийняття Конституції 1996 р., основні її положення.
- •85. Вибори до Верховної Ради України 2002 р.
- •86. Вибори Президента України в листопаді 2004 р. Помаранчева революція.
- •87. Суспільно-політичні рухи та політичні партії в Україні у 2004-2011 рр. Парламентські вибори 2007 р. Вибори Президента України 2010 р.
- •88. Основні напрямки зовнішньої політики в сучасних умовах.
- •89. Проблеми соціально-економічного розвитку України на сучасному етапі та шляхи їх розв'язання.
- •90. Державна символіка України, її історичне походження.
14. Внутрішня і зовнішня політика Данила Галицького
Данило Романович, повернувшись із Польщі додому після відходу монголо-татарських полчищ, заходився відроджувати державу. Відбудовувались зруйновані міста й села. Галицько-Волинська земля поступово піднімалася з руїн. Одночасно князь повів непримиренну боротьбу з боярською опозицією, яка знову почала виявляти спротив. У 1245 р. під Ярославом полки братів Романовичів вщент розбили об'єднані сили лідера опозиційного боярства Ростислава Михайловича, угорських і польських князів. Перемога під Ярославом зміцнила становище Данила Романовича і його брата Василька, які в своїй політиці спиралися на незадоволених боярським свавіллям служиле боярство й торгово-ремісницький люд. Влада князів Романовичів знову поширилася на віддалені українські землі, в тому числі й Белзьку та Холмське. Галицько-Волинська держава відновлювалася в давніх формах і розмірах.
Посилення держави не відповідало інтересам Золотої Орди. Щоб розчленувати її на окремі уділи, хан Батий восени 1245 р. наказав Данилові Галицькому: "Віддай Галичі" Змушений відвідати столицю Золотої Орди, Данило Романович ціною всіляких принижень і визнанням васальної залежності від хана утримав за собою князівський стіл. Це дозволило йому почати підготовку до визволення українських земель від поневолювачів. Для зміцнення міжнародного авторитету держави князь створив Галицьку митрополію, призначив її митрополитом свого сподвижника — "печатника" Кирила — і відправив його на затвердження в Нікею.
Разом з тим він уклав проти Золотої Орди союз із своїм зятем, князем володимиро-суздальським, а також польськими, литовськими князями та угорським королем. Заради своєї мети галицько-волинський князь пішов на зближення з римською курією. Але після розгрому в 1262 р. ординцями володимиро-суздальського князя Галицько-Волинська держава залишилася фактично віч-на-віч з наймогутнішим у світі супротивником. Це знову змусило князя відновити зв'язки з римською курією й навіть коронуватися у 1253 р. Проте, переконавшись у нездатності Риму організувати хрестовий похід проти Золотої Орди, Данило Галицький припинив з нею стосунки. Тим самим він зняв конфесійну напругу в державі й заручився підтримкою безкомпромісно налаштованого православного духовенства, яке володіло умами селянства, міщанства й більшості бояр.
Данило Галицький укріплював свої володіння, заснував на честь старшого сина Лева м. Львів, роль якого швидко зростала, а столицю переніс з ненадійного Галича до неприступного Холма. Одночасно відбувалася реорганізація війська. Ударною силою в ньому стала важкоозброєна князівська кінна дружина, а також селянське й міщанське ополчення. Проти них не могли встояти ні легка татарська кіннота, ні розбещена бездіяльністю європейська дружинна знать. Почалося визволення Галичини й Волині від нечисленних татарських загонів і колабораціоністів з деяких місцевих феодалів. Спільно галичани й волиняни в 1252 р. вигнали татарську орду хана Куремси з пониззя за Дністер. Протягом 1254—1255 рр, дружини Данила й Василька Романовичів та Лева Даниловича звільнили землі вздовж Бугу, Случі й Тетерева. Галицько-Волинська держава на кілька років здобула незалежність від Золотої Орди. Але в 1259 р. на кордонах Волині з'явилося об'єднане татарське військо, послане великим ханом для упокорення повсталих народів. Щоб вберегти своє дітище від розгрому, Данило Галицький був змушений виконати наказ воєначальників про знищення міських укріплень. Галичина й Волинь знову виявилися беззахисними перед загарбниками, а сам князь мусив підтвердити васальну залежність від Золотої Орди й направити свою дружину на допомогу татарам у їхньому поході проти Польщі та Литви.
Невдача не зламала літнього князя. Він зробив нову спробу створити антитатарську коаліцію з кількома європейськими державами. Але дружні взаємини з Угорщиною, Чехією та Польщею так і не переросли у дієвий союз європейських країн проти спільного ворога. До того, ж проти Данила Галицького виступили ті сили краю, які за підтримки Литовської держави князя Міндовга (1216—1268) почали визволяти Україну від татарських завойовників і угодовців. Спираючись на підтримку татар, Данило Романович відновив свою владу над Новгородецьким, Слонімським і Вовкомийським князівствами.
Отже, в історії Галицько-Волинського князівства князь Данило займав особливе місце. Його історичною заслугою було об'єднання в одне князівство земель Галичини і Волині, роз'єднаних після смерті Романа. Виконуючи це завдання, Данило спирався на широкі маси населення, які вели боротьбу проти іноземної агресії і влади великих бояр. З'єднавши територію Галичини і Волині в одне князівство, Данило сприяв його економічному розвитку та політичній стабільності. Данилові не вдалося здійснити свою найголовнішу мету — визволити західні землі з-під ординського ярма. Але державна організація, яку він створив, була настільки сильна, що ханські орди не змогли її зруйнувати, і Галицько-Волинська держава знову підвелася із занепаду і набрала нової сили.