Спортивна медицина

1. Проба Штанге. Методика проведення та оцінювання результатів.

2. Проба Генчі. Методика проведення та оцінювання результатів.

3. Проба Сєркіна. Методика проведення та оцінювання результатів.

4. Проба Ромберга. Методика проведення та оцінювання результатів.

5. Пальце-носова проба. Методика проведення та оцінювання результатів.

6. Тест Яроцького. Методика проведення та оцінювання результатів.

7. Оцінка дермографізму. Методика проведення та оцінювання результатів.

8. Ортостатична проба. Методика проведення та оцінювання результатів.

9. Кліностатична проба. Методика проведення та оцінювання результатів.

10. Індекс Кердо. Методика проведення та оцінювання результатів.

11. Індекс Кетле. Методика проведення та оцінювання результатів.

12. Оцінка загальної фізичної працездатності. Методика проведення та оцінювання результатів.

13. Проба PWC170. Методика проведення та оцінювання результатів.

14. Гарвардський степ-тест. Методика проведення та оцінювання результатів.

15. Тест МСК. Методика проведення та оцінювання результатів.

ІІІ. Термінологічний словник з спортивної медицини:

1. Алергія − патологічна реакція імунної системи у відповідь на попадання в організм алергенів

2. Анаболізм −синтез складних речовин з простіших елементів

3. Анатомія −наука про будову тіла і взаємозв'язок окремих його частин

4. Анізокорія − різна величина обох зіниць

5. Аномальний синтез − утворення в клітинах ненормальних речовин

6. Антитіла − захисні білки, які виробляються імунними клітинами у відповідь на попадання чужорідних агентів

7. Аритмія − порушення регулярного ритму серця

8. Атеросклероз − складне порушення обміну речовин в організмі з утворенням в просвіті судин атеросклеротичних бляшок

9. Атиповий перебіг хвороби − перебіг хвороби, при якому типові ознаки не визначаються

10. Атрофія − прижиттєве зменшення об'єму органів, тканин, що супроводжуються ослабленням чи припиненням їх функцій

11. Біологічна смерть стан, при якому зміни в життєво важливих органах носять незворотний характер

12. Брадикардія − такий стан, коли ЧСС становить менше 60 ударів/хв

13. Гіперемія − збільшення кровонаповнення тканин

14. Гіпоглікемія − зниження рівня глюкози в крові

15. Гомеостаз − підтримання рівноваги внутрішнього середовища

16. Декомпозиція − розпад складних хімічних сполук

17. Диплопія − двоїння в очах

18. Дистальний − точка знаходиться дальше від суглобу чи частини тіла, від якої ведеться відлік

19. Дистрофія − порушення обміну речовин з порушенням життєдіяльності тканин

20. Діастола шлуночків − фаза розслаблення шлуночків серця

21. Екскреція − виділення непотрібних речовин

22. Екстрасистолія − позачергове скорочення однієї з камер серця

23. Емболія − закупорка судин будь-якими частинками, що не зустрічаються в нормі (повітря, частинки жиру)

24. Етіологія − вчення про причини розвитку хвороби

25. Запалення − це захисна реакція тканин тіла на подразники чи травму

26. Здоров'я − стан фізичного та психічного благополуччя людини

27. Імунітет − здатність організму захищатися від чужорідних агентів

28. Імунодефіцит − порушення роботи імунної системи Людина втрачає здатність захищатися від мікробів та вірусів

29. Інфаркт − відмирання тканин організму, зумовлене недостатнім кровопостачанням

30. Інфільтрація − надмірне поступанняя речовин в тканини чи клітини

31. Ішемія − невідповідність доставки крові і потреби в кисні

32. Катаболізм − розщеплення складних речовин з утворенням простіших елементів

33. Кілокалорія − кількість теплової енергії, необхідної для нагрівання 1 кг води на 1 градус за Цельсієм

34. Клінічна смерть − стан, при якому зміни в життєво важливих органах і системах ще мають зворотний характер

35. Кровотеча − вихід крові із судин назовні чи в порожнини тіла

36. Лактатний поріг − точка, при якій починає зростати рівень молочної кислоти в крові по відношенню до концентрації в спокої

37. Латентний перебіг хвороби − хвороба зовні не проявляється і перебігає приховано

38. Латеральний − дальше від серединної лінії тіла чи структури

39. Максимальне споживання кисню − найбільший об’єм кисню, який можна спожити під час фізичного навантаження, знаходячись на висоті рівня моря

40. Медіальний − ближче до серединної лінії тіла чи структури

41. Метастази − розповсюдження пухлинних клітин по всьому організму з током крові, лімфи чи через тканини

42. Некроз − відмирання клітин і тканин в живому організмі

43. Обмін речовин (метаболізм) − сукупність хімічних реакцій, які проходять в організмі

44. Остеопороз − порушення відкладання кальцію в кістках з розвитком їх ламкості

45. Параліч − повна відсутність вольових рухів

46. Парез − порушення вольових рухів

47. Патогенез − вчення про механізми виникнення, перебігу і наслідки хвороби

48. Патологія − порушення нормальної життєдіяльності організму, яке проявляється розвитком хвороби

49. Поперечна площина − площина, що ділить тіло на верхню і нижню частини

50. Проксимальний − точка знаходиться ближче до суглобу чи частини тіла, від якої ведеться відлік

51. Психоневроло-гічний статус − сума психічних, моторних та чуттєвих функцій організму

52. Пухлина − патологічний процес, основним напрямком якого є безконтрольний поділ клітин організму

53. Раптова зупинка кровотоку − стан, при якому відсутні ефективні серцеві скорочення

54. Респіраторний − той, що відноситься до дихання

55. Рецидивуючий перебіг хвороби − повторна поява симптомів після тимчасового їх зникнення

56. Ріст − збільшення в розмірах частин тіла і всього тіла

57. Сагітальна площина − площина, що ділить тіло на праву і ліву половини

58. Синкопе − короткочасна втрата свідомості

59. Систола шлуночків − фаза напруження шлуночків серця

60. Соматотип − сума фізичних характеристик людини

61. Соціальна смерть − стан, при якому відмирає кора головного мозку, а внутрішні органи ще функціонують і можуть бути предметом пересадки

62. Спортивна медицина − сфера медицини, всі види якої спрямовані на збереження і укріплення здоров'я, профілактику і лікування захворювань, а також підвищення ефективності тренувань у осіб, які займаються фізичною культурою і спортом

63. Стаз − зупинка кровоточу на певній ділянці капілярів

64. Струс мозку − порушення психоневрологічного статусу, пов’язане з дією біомеханічних сил на мозок

65. Тахікардія − такий стан, коли ЧСС становить більше 90 ударів/хв

66. Типовий перебіг хвороби − перебіг хвороби, при якому визначаються основні (типові) її ознаки

67. Трансформація − перетворення одних речовин в інші (білки у вуглеводи чи жири)

68. Тромбоз − процес закупорки судин тромбом (склеєні клітини)

69. Ударний об’єм − кількість крові, що викидається з лівого шлуночка в систолу

70. Фізіологія − наука про функції органів та систем організму

71. Фронтальна площина − ділить тіло на передню і задню частини

72. Хвороба − процес пристосувальних реакцій організму у відповідь на хвороботворний агент чи направлене функціонування власних систем

ІV. Короткий зміст питань, що виносяться на державний іспит з медико-біологічних основ фізичної культури (спортивна медицина)

1. Проба Штанге.

Використовується для оцінки стану дихальної системи. Проба визначається як тривалість затримки дихання після максимального вдиху (норма ≥ 60-120 сек).

2. Проба Генчі.

Використовується для оцінки стану дихальної системи. Проба визначається як тривалість затримки дихання після максимального видиху (норма ≥ 20-60 сек).

3.Ппроба Сєркіна.

Використовується для оцінки стану дихальної системи. Визначається в три фази:

1-ша фаза: тривалість затримки дихання на вдиху сидячи (норма > 35 сек);

2-га фаза: тривалість затримки дихання на вдиху після 20 присідань (норма 30-50% 1-ї фази);

3-тя фаза: тривалість затримки дихання через 1 хвилину відпочинку (норма 70-100% 1-ї фази).

4. Проба Ромберга.

Використовується для оцінки стану рухової сфери нервової системи. Визначення. Обстеженому пропонується утримувати рівновагу стоячи (п’ятки разом, очі закрити, руки витягнуті вперед) не менше 30 секунд. В нормі не повинен втрачати рівновагу, руки не повинні тремтіти і не змінювати вихідного положення.

5. Пальце-носова проба.

Використовується для оцінки стану рухової сфери нервової системи. Визначення. Вихідне положення стоячи, руки – вздовж тіла. Обстеженому пропонується почергово лівою та правою руками при закритих очах торкнутися вказівним пальцем кінчика носа. В нормі обстежуваний повинен з першої спроби торкнутися носа по черзі пальцями обох рук.

6.Ттест Яроцького.

Використовується для оцінки стану рухової сфери нервової системи. Визначення. Вихідне положення стоячи, руки – вздовж тіла. Обстеженому пропонується закрити очі і по команді робити швидкі обертальні рухи головою. Фіксується час тесту до втрати рівноваги (в нормі > 30 с).

7. Оцінка дермографізму.

Дермографізм – реакція судин шкіри на механічне подразнення. Використовується для оцінки стану чутливої сфери нервової системи. Визначення. Обстеженому з помірною силою проводять по шкірі внутрішнього поверхні передпліч або передньої стінки живота твердим предметом (ключ) для отримання прямих видимих ліній. Оцінюють колір та ширину ліній, що утворилися на шкірі через 1-2 хвилини. При переважанні тонких блідо-рожевих ліній говорять про відносне переважання активності симпатичної нервової системи. При переважанні широких насичено червоних ліній говорять про відносне переважання активності парасимпатичної нервової системи.

8. Ортостатична проба.

Використовується для оцінки стану чутливої сфери нервової системи, а саме симпатичного відділу вегетативної нервової системи. Визначення. Обстеженому вимірюють частоту пульсу послідовно в горизонтальному і дальше – у вертикальному положеннях. В нормі повинен бути приріст частоти пульсу не менш ніж на 10-15 ударів/хвилину.

9. Кліностатична проба.

Використовується для оцінки стану чутливої сфери нервової системи, а саме парасимпатичного відділу вегетативної нервової системи. Визначення. Обстеженому вимірюють частоту пульсу послідовно у вертикальному і дальше – у горизонтальному положеннях. В нормі повинно бути зниження частоти пульсу не менше ніж на 10-15 ударів/хвилину.

10. Індекс Кердо.

Використовується для оцінки стану чутливої сфери нервової системи. Визначення. Вичислюється математичним шляхом за формулою: [ 1-(ДАТ/ЧСС)х100 ], де ДАТ – діастолічний артеріальний тиск, ЧСС – частота серцевих скорочень. В нормі отримане число повинно наближатися до «0». При значенні «< 0» говорять про умовне переважання активності парасимпатичної нервової системи. При значенні «> 0» говорять про умовне переважання активності симпатичної нервової системи.

11. Індекс Кетле.

Використовується для оцінки ожиріння. Вичислюється математичним шляхом за формулою: [маса тіла в кг/ріст в м² ]. Оцінка:

• норма – 20-24,9 кг/м²

• надлишкова маса – 25-29,9 кг/м²

• ожиріння – 30-39,9 кг/м²

• крайнє ожиріння – більше 40 кг/м².

12. Оцінка загальної фізичної працездатності.

Використовується ціла низка самих різних тестів та їх модифікацій. Найпопулярнішими є проби PWC₁₇₀, PWC₁₅₀, PWC₁₃₀, гарвардський степ-тест, тест з визначення максимального споживання кисню тощо.

13. Проба PWC₁₇₀.

Використовується для оцінки фізичної працездатності. Визначається як потужність фізичного навантаження, при якій частота серцевих скорочень досягає 170 уд/хв. Найчастіше використовується метод велоергометрії. Результати оцінюються за спеціальними таблицями з врахуванням віку, статі та отриманих величин.

14. Гарвардський степ-тест.

Використовується для оцінки фізичної працездатності. Визначення. Обстежуваний виконує сходження на сходинку з частотою 30/хв. в середньому за 5 хвилин. Ритм сходження задається метрономом. Послідовно проводиться визначення частоти серцевих скорочень після навантаження на 30-ій с, 2-ій, 3-ій і 4-ій хвилинах. Тривалість тесту і висота сходинки залежать від статі, віку і соматотипу. Оцінюється за спеціальними таблицями.

15. Тест МСК.

МСК – максимальне споживання кисню. Використовується для оцінки фізичної працездатності. Спортсмен виконує послідовно навантаження таким чином, щоб частота серцевих скорочень досягла 120-140 уд/хв на протязі 5 хв. і потім визначають ЧСС на різних часових інтервалах тесту в залежності від протоколу. Паралельно з допомогою спеціальної апаратури визначається споживання кисню обстежуваним під час та на піку фізичного навантаження. Результати оцінюються за спеціальними таблицями.

Література

1. Джексон Р. Спортивная медицина: Практические рекомендации. – К.: Олимпийская литература. – 2003. – 383 с.

2. Дубровский В.И. Спортивная медицина: Учебник для студентов вузов. – М.: Гурманит. изд. центр. ВЛАДОС, 1998. – 480 с.

3. Епифанов В.А. Лечебная физическая культура и спортивная медицина: Ученик. – Издательство: М: Медицина. – 2004. – 304 с.

4. Епифанов В.А. Спортивная медицина. Учебное пособие. – Издательство: М ГЭОТАР-Медиа. – 2006. – 336 с.

5. Курс лекцій.

6. Макарова Г.А. Спортивная медицина: Учебник. – М.: Советский спорт, 2004. – 480 с.

7. Тихвинский С.Б., Хрущева С.В. Детская спортивная медицина. – Руководство для врачей. – М.: Медицина. – 1991. – 560 с.