3.2. Екологія як невід’ємна складова економіки.

Особливістю сучасного етапу господарського розвитку є формування концепції про тісний взаємозв¢язок між економічним та екологічним добробутом.

В наш час еколого-економічна проблематика визначає не лише ефективність функціонування усіх видів та форм господарської діяльності, але й принципіальні умови нормального функціонування кожної людини.

Екологічна економіка – молода наукова дисципліна, що відкриває нові напрями досліджень для прийняття науково обгрунтованих рішень із фінансування, планування, законодавчо-нормативного забезпечення керування соціально-економічними процесами в цілому і в галузі природокористування зокрема.

Проблеми, які досліджує екологічна економіка можна об’єднати у дві великі групи. По-перше, це ефективне використання економікою природних ресурсів. По-друге, це пошук та обгрунтування методів запобігання та ліквідації збитків від забруднення навколишнього середовища. Ці проблеми мають вирішуватися на основі закономірностей природно-історичного характеру, а також із урахуванням потреб суспільства, що постійно змінюються; формування нової системи цінностей на тлі економічних проблем сучасності.

В теоретичному плані екологічна економіка спрямована на створення наукових основ концепції стійкого екологічно-економічного розвитку, а її практичне значення виражається в створенні науково обгрунтованих конкретних рекомендацій із раціонального використання природних ресурсів та збереження середовища життя людського суспільства.

Економіка й екологія не мо­жуть бути конкурентами або противниками. Вони тісно взає­мопов’язані, причому не тільки через походження слів від спіль­ного кореня. Забруднення навко­лишнього середовища й досі час­то-густо вигідне виробникам, позаяк зменшує їхні витрати порівняно з ситуацією, коли очи­щення відходів є обов’язковим. Тому фірми одержують прибут­ки за рахунок збитків усього суспільства.

Оскільки забруднення навколишнього середовища — це про­яв негативних зовнішніх ефектів, ясна річ, що завдання еконо­мічної політики полягає у пошукові шляхів перетворення зовніш­ніх витрат забруднення на внутрішні. Цьому можуть слугувати законодавчі положення, спеціальні податки, загальні стандар­ти.

Втім, важко визначити стандарти забруднення через неповну й заперечливу технологічну і біологічну інформацію. От чому най- прийнятнішим при впровадженні екологічних проектів є аналіз витрат і вигод.

Зменшення забруднення дуже нагадує будь-яку іншу корисну діяльність. Ми виграємо, якщо маємо певну перевагу в даному різновиді діяльності, тобто альтернативна вартість упровадження програм з боротьби проти забруднення довкілля для нас стає мен­шою.

Чи варто впроваджувати екологічні програми й у яких межах? Відповісти на це питання нам допоможе порівняльний аналіз граничних витрат і граничних вигод. Наприклад, в одному з міст фірма “Симиз”, що виробляє синте­тичні миючі засоби, розташована на березі озера. Вона скидає в нього шкідливі відходи (визначені в умовних одиницях забруднен­ня — викидах). На даний період у воду потрапило 5 одиниць вики­дів. Міський екологічний центр підрахував в умовних одиницях суспільні витрати на нейтралізацію цих викидів і суспільної корис­ті такої нейтралізації.

Витрати і вигоди від нейтралізації забруднення

Кількість забруднення (одиниці викидів)	Сумарні суспільні витрати на нейтралізацію викидів (ум.од.)	Сумарні суспільні вигоди від нейтралізації викидів (ум.од.)
0	0	0
1	160	350
2	370	650
3	630	900
4	940	1100
5	1300	1250

Які заходи потрібно вжити в даному разі? Ти вже знаєш провід­ний принцип визначення оптимального обсягу випуску продукції. В даному разі принцип такий самий: фірма “Симиз” здійснювати­ме екологічну програму доти, доки граничні вигоди будуть переви­щувати граничні витрати, тобто МК > МС. Реалізацію програми буде призупинено якнайближче до того моменту, коли граничні вигоди починають дорівнювати граничним витратам МК = МС.

Якщо ти підрахуєш граничні витрати і граничні вигоди фірми, то одержиш:

Оди-ниці вики-дів	Сумарні суспільні витрати на нейтралі-зацію викидів	Сумарні суспільні вигоди від нейтралізації викидів	Гранич-ні витрати	Гранич- ні вигоди	Порівняль-ний аналіз МК > МС
0	0	0
1	160	350	160	350	+ 190
2	370	650	210	300	+90
3	630	900	260	250	-10
4	940	1100	310	200	-110
5	1300	1250	360	150	- 210