
- •Міністерство освіти і науки україни
- •Частина I Елементи функціонального аналізу Розділ 1. Метричні простори § 1. Поняття метричного простору
- •§ 2. Нормований метричний простір
- •§ 3. Скалярний добуток
- •§ 4. Приклади метричних просторів
- •Розділ 2. Збіжність в метричних просторах § 1. Границя послідовності
- •Нехай маємо послідовність
- •§ 2. Збіжність в просторах Rn, l2, c[a;b]
- •Розділ 3. Відкриті і замкнені множини § 1. Деякі поняття теорії метричних просторів
- •§ 2. Замикання і його властивості
- •§ 3. Замкнені множини і їх властивості
- •§ 4. Відкриті множини і їх влативості
- •Розділ 4. Неперервні відображення § 1. Поняття функції
- •§ 2. Границя і неперервність функції
- •§ 3. Зв’язні множини. Збереження зв’язності при неперервних відображеннях
- •Розділ 5. Компактні множини § 1. Компакти і їх властивості
- •§ 3. Критерій компактності
- •§ 4. Властивості функцій неперервних на компакті
- •Розділ 6. Повні метричні простори § 1. Приклади повних метричних просторів
- •§ 2. Властивості повних метричних просторів
- •§ 3. Теорема Банаха
- •Частина II Диференціальне числення функцій багатьох змінних Розділ 1. Поняття дійсної функції багатьох змінних
- •Розділ 2. Диференційовність функцій багатьох змінних § 1. Поняття диференційовної функції. Часткові похідні. Необхідні умови диференційовності
- •§ 2. Достатні умови диференційовності функції багатьох змінних
- •§ 3. Диференційовність складної функції.
- •§ 4. Інваріантність форми диференціала функції багатьох змінних.
- •§ 5. Похідна за напрямком. Градієнт.
- •Розділ 3. Частинні похідні і диференціали вищих порядків § 1. Частинні похідні вищих порядків
- •§ 2. Достатні умови незалежності змішаних частинних похідних від порядку диференціювання.
- •§ 3. Диференціали вищих порядків
- •§ 4. Формула Тейлора для функцій багатьох змінних
- •Розділ 4. Неявні функції § 1. Існування неявної функції однієї змінної
- •§ 2. Існування неявної функції багатьох змінних
- •§ 3. Існування неявної функції, яка задається системою рівнянь
- •Розділ 5. Екстремуми функцій § 1. Поняття екстремума функцій багатьох змінних
- •§ 2. Деякі відомості з теорії квадратичних форм
- •§ 3. Достатні умови існування екстремуму
- •§ 4. Умовний екстремум
- •Частина III. Розробка електронного посібника “Елементи функціонального аналізу та диференціальне числення функцій багатьох змінних”
- •Програмне середовище підручника
- •Як працювати з підручником?
- •Висновки
- •Часть II.– м.: ”Наука”, 1993. – 448с.
§ 2. Замикання і його властивості
Означення
2.1. Множина
всіх точок дотику множини
,
називається замиканням
даної множини.
Замикання
множини будемо позначати
.
З
означення ми бачимо, що
,
де
- похідна множини
.
Теорема 2.1. Замикання множини має наступні властивості:
1);
2),
тобто замикання множини співпадає з
самим замиканням;
3)якщо
і
- множини метричного простору Х і
,
то
;
4)якщо
і
- множини метричного простору Х , то
.
Доведення.
1)Включення
очевидне.
2)Доведемо, що
(2.1).
Перш за все замітимо, що на основі властивості 1),
(2.2).
Покажемо протилежне включення:
(2.3).
Нехай
.
Візьмемо довільний
-окіл,
,
точки
.
В цьому околі є хоча б одна точка з
.
Позначимо її
.
Візьмемо
і розглянемо
-окіл,
,
точки
. Оскільки для будь-якої точки х
з цього околу виконується нерівність:
,
то робимо висновок, що
(2.4)
Так
як
,
то в околі
міститься хоча б одна точка з множини
Е,
тому внаслідок (2.4), в околі
також міститься хоча б одна точка з
множини Е.
Тобто
.
Цим самим доведено співвідношення
(2.3). З (2.2) і (2.3) слідує рівність (2.1).
3)Якщо
,
то кожна точка дотику
є точкою дотику
,
цим самим властивість 3) доведена.
4)Доведемо, що
(2.5).
Покажемо, що
(2.6).
Нехай
.
Переконаємось, що
,
або
.
Якщо
,
то існує окіл
точки
такий, що в ньому нема жодної точки з
.
Якби
не належала
,
то існував би окіл
в якому нема жодної точки з
.
Тоді в околі
,
де
нема точок ні з
,
ні з
,
а значить і з об’єднання
,
тобто
,
таким чином
,
або
,
а значить
.
Включення (2.5) доведено.
Доведемо
обернене включення. З того, що
і
,
слідує, що
і
,
а значить і
(2.7).
З (2.6) і (2.7) слідує (2.5). Теорему доведено.
§ 3. Замкнені множини і їх властивості
Означення 3.1. Множина F метричного простору Х, називається замкненою, якщо вона містить всі свої граничні точки.
Інакше
кажучи, F
– замкнена множина, якщо
.
Наприклад:
сегмент [a;b]
– замкнена множина; множина, яка
складається з скінченної кількості
точок – замкнена ().
Покажемо, що замкнена куля
є замкненою множиною. Для цього треба
показати, що якщо
–гранична
точка
,
то
.
Нехай
гранична точка
.
Тоді внаслідок теореми 1.1, знайдеться
послідовність
,
яка збігається до
.
За теоремою 1.4 розділу 2, маємо
.
Оскільки
,
то
,
тобто
.
Твердження доведено.
Теорема 3.1. Об’єднання скінченного числа замкнених множин є множиною замкненою.
Доведення.
Нехай
,
–
замкнені множини. Покажемо, що F
– замкнена множина. Нехай
.
Покажемо, що
є граничною точкою хоча б однієї з
.
Доведемо від супротивного. Припустимо,
що
не є граничною точкою жодної з множин
.
Так як
,
то існує окіл
в якому нема жодної точки з
(відмінної від
).
Аналогічно, існує окіл
,
в якому нема жодної точки з
(відмінної від
)
і т. д. Існує окіл
в якому нема жодної точки з
(відмінної від
).
Тоді в околі
де
нема жодної точки з
,
а значить і з об’єднання
(відмінної від
).
Тобто
.
Прийшли до протиріччя. Таким чином
.
Внаслідок замкненості
точки
,
а значить і об’єднанню
.
Теорему доведено.
Зауваження:
об’єднання
нескінченної множини замкнених множин
може і не бути замкненим. Це випливає з
наступного прикладу:
.
Кожна
з множин
замкнена, а об’єднання
цих множин не є замкненим, ((-1;1)
не є замкненою множиною).