
- •Міністерство освіти і науки україни
- •Частина I Елементи функціонального аналізу Розділ 1. Метричні простори § 1. Поняття метричного простору
- •§ 2. Нормований метричний простір
- •§ 3. Скалярний добуток
- •§ 4. Приклади метричних просторів
- •Розділ 2. Збіжність в метричних просторах § 1. Границя послідовності
- •Нехай маємо послідовність
- •§ 2. Збіжність в просторах Rn, l2, c[a;b]
- •Розділ 3. Відкриті і замкнені множини § 1. Деякі поняття теорії метричних просторів
- •§ 2. Замикання і його властивості
- •§ 3. Замкнені множини і їх властивості
- •§ 4. Відкриті множини і їх влативості
- •Розділ 4. Неперервні відображення § 1. Поняття функції
- •§ 2. Границя і неперервність функції
- •§ 3. Зв’язні множини. Збереження зв’язності при неперервних відображеннях
- •Розділ 5. Компактні множини § 1. Компакти і їх властивості
- •§ 3. Критерій компактності
- •§ 4. Властивості функцій неперервних на компакті
- •Розділ 6. Повні метричні простори § 1. Приклади повних метричних просторів
- •§ 2. Властивості повних метричних просторів
- •§ 3. Теорема Банаха
- •Частина II Диференціальне числення функцій багатьох змінних Розділ 1. Поняття дійсної функції багатьох змінних
- •Розділ 2. Диференційовність функцій багатьох змінних § 1. Поняття диференційовної функції. Часткові похідні. Необхідні умови диференційовності
- •§ 2. Достатні умови диференційовності функції багатьох змінних
- •§ 3. Диференційовність складної функції.
- •§ 4. Інваріантність форми диференціала функції багатьох змінних.
- •§ 5. Похідна за напрямком. Градієнт.
- •Розділ 3. Частинні похідні і диференціали вищих порядків § 1. Частинні похідні вищих порядків
- •§ 2. Достатні умови незалежності змішаних частинних похідних від порядку диференціювання.
- •§ 3. Диференціали вищих порядків
- •§ 4. Формула Тейлора для функцій багатьох змінних
- •Розділ 4. Неявні функції § 1. Існування неявної функції однієї змінної
- •§ 2. Існування неявної функції багатьох змінних
- •§ 3. Існування неявної функції, яка задається системою рівнянь
- •Розділ 5. Екстремуми функцій § 1. Поняття екстремума функцій багатьох змінних
- •§ 2. Деякі відомості з теорії квадратичних форм
- •§ 3. Достатні умови існування екстремуму
- •§ 4. Умовний екстремум
- •Частина III. Розробка електронного посібника “Елементи функціонального аналізу та диференціальне числення функцій багатьох змінних”
- •Програмне середовище підручника
- •Як працювати з підручником?
- •Висновки
- •Часть II.– м.: ”Наука”, 1993. – 448с.
§ 2. Збіжність в просторах Rn, l2, c[a;b]
В цьому параграфі ми розглянемо, що означає збіжність в деяких просторах.
Розглянемо збіжність в просторі Rn.
Нехай
маємо послідовність
,
,
і
,
де
.
Згідно з означенням границі послідовності,
маємо:
.
З
нерівності
,
вірної при кожному k
(k=1,2,…,n),
робимо висновок, що при кожному k
.
Таким
чином ми бачимо, що із збіжності
послідовності в метриці простору
,
слідує покоординатна збіжність.
Вірно
і навпаки. Нехай при кожному і,
і=1, 2, …,n
.
Тоді
,
а це означає, що
.
Висновок: збіжність в просторі Rn еквівалентна покоординатній збіжності.
Розглянемо збіжність в l2.
Нехай
,
,
.
Як і в попередньому випадку переконуємось,
що з збіжності послідовності в метриці
простору
,
слідує покоординатна збіжність.
Обернене
твердження, взагалі кажучи,
невірне.
Візьмемо послідовність:
;
…;
;…
Для
кожного і,
і=1, 2,…, існує
границя
,
в той час, як послідовність
простору
не належить.
Розглянемо збіжність в просторі С[a;b].
Нехай
,
де
(збіжність розуміється в метриці простору
).
Це означає, що
або
.
Візьмемо
,
тоді існує натуральне
,
що при
виконується нерівність:
,
а значить, що при всіх
виконується нерівність
.
Тобто послідовність функцій збігається
рівномірно. Таким чином, із збіжності
послідовності в метриці простору С[a;b]
слідує рівномірна збіжність.
Нехай
послідовність {xn(t)}
функцій з C[a;b]
збігається рівномірно до функції x0(t).
З теорем про неперервність границі
рівномірно-збіжної послідовності
неперервних функцій, слідує, що х0(t)
неперервна функція, тобто x0C[a;b].
Візьмемо >0
. Тоді існує натуральне число N,
що при всіх
виконується
нерівність
,
для всіх
,
а значить, і
при
.
Звідси робимо висновок
.
Тобто
послідовність
збігається до
в метриці простору С[a;b].
Таким чином можна зробити висновок: збіжність послідовності функцій в метриці простору С[a;b] еквівалентна рівномірній збіжності цієї послідовності на сегменті [a;b].
Розділ 3. Відкриті і замкнені множини § 1. Деякі поняття теорії метричних просторів
Нехай маємо метричний простір Х, і Е – множина цього простору, х0Х – точка простору Х.
Означення
1.1. Точка
,
називається граничною
точкою множини Е,
якщо в будь-якому околі цієї точки
міститься хоча б одна точка множини Е,
відмінна від
.
Означення
1.2. Точка
,
називається граничною
точкою множини Е, якщо в будь-якому околі
цієї точки міститься нескінченна множина
точок множини Е.
Означення
1.1 і 1.2 – еквівалентні.
Те, що з другого означення випливає
перше, очевидно. Покажемо, що з першого
означення слідує друге. Доведемо це
методом від супротивного! Припустимо,
що
гранична точка множини Е
згідно означення 1.1 і не є граничною
згідно означення 1.2. Тоді існує окіл
S(x0;)
такий, що в ньому міститься скінченна
кількість точок з множини Е. Нехай це
будуть точки
,
причому
.
Серед чисел
,
вибираємо найменше. Нехай воно дорівнює
r0.
Візьмемо окіл S(x0;r0),
очевидно
.
Тоді в околі S(x0;r0)
нема жодної точки з множини Е, відмінної
від
.
Таким чином ми прийшли до протиріччя.
Означення 1.3. Множину граничних точок множини Е називають похідною множиною множини Е.
Похідну
множину позначають
.
Теорема
1.1. Для
того, щоб точка
була граничною точкою множини Е,
необхідно і достатньо, щоб існувала
збіжна до
послідовність попарно різних і відмінних
від
точок
.
Доведення.
Необхідність.
Нехай
.
В кулі
існує безліч точок з множини Е.
Візьмемо одну з них, яка відмінна від
і позначимо її
.
В кулі
також є нескінченна множина точок з Е.
Візьмемо одну з них, відмінну від
і
і позначимо її
.
Аналогічно з кулі
відділяємо точку
,
яка належить множині Е
і відмінна від
.
Продовжуючи цей процес до нескінченності,
одержимо послідовність
,
,
всі
різні і
.
Так, як
,
коли
,
то
.
Достатність.
Нехай
,
,
коли
,
і
.
Тоді для всякого
існує натуральне числоN
таке, що при
точки
,
тобто містяться в
-околі
точки
.
Отже
гранична точка множини Е.
Означення
1.4.
Точка
,
називається точкою дотику
множини
,
якщо в будь-якому околі цієї точки
міститься хоча б одна точка з множини
Е.
З означення ми бачимо, що точками дотику множини Е є точки самої множини і точки, які є граничними точками для неї.
Означення 1.5. Точка, яка належить множині, але не є граничною для неї, називається ізольованою точкою множини.
Означення
1.6. Точка
,
називається межовою
точкою множини
,
якщо в будь-якому її околі є точки, які
належать даній множині, і точки, які їй
не належать.
Означення
1.7. Точка
,
називається внутрішньою
точкою множини
,
якщо вона належить цій множині разом з
деяким своїм околом.