
- •Міністерство освіти і науки україни
- •Частина I Елементи функціонального аналізу Розділ 1. Метричні простори § 1. Поняття метричного простору
- •§ 2. Нормований метричний простір
- •§ 3. Скалярний добуток
- •§ 4. Приклади метричних просторів
- •Розділ 2. Збіжність в метричних просторах § 1. Границя послідовності
- •Нехай маємо послідовність
- •§ 2. Збіжність в просторах Rn, l2, c[a;b]
- •Розділ 3. Відкриті і замкнені множини § 1. Деякі поняття теорії метричних просторів
- •§ 2. Замикання і його властивості
- •§ 3. Замкнені множини і їх властивості
- •§ 4. Відкриті множини і їх влативості
- •Розділ 4. Неперервні відображення § 1. Поняття функції
- •§ 2. Границя і неперервність функції
- •§ 3. Зв’язні множини. Збереження зв’язності при неперервних відображеннях
- •Розділ 5. Компактні множини § 1. Компакти і їх властивості
- •§ 3. Критерій компактності
- •§ 4. Властивості функцій неперервних на компакті
- •Розділ 6. Повні метричні простори § 1. Приклади повних метричних просторів
- •§ 2. Властивості повних метричних просторів
- •§ 3. Теорема Банаха
- •Частина II Диференціальне числення функцій багатьох змінних Розділ 1. Поняття дійсної функції багатьох змінних
- •Розділ 2. Диференційовність функцій багатьох змінних § 1. Поняття диференційовної функції. Часткові похідні. Необхідні умови диференційовності
- •§ 2. Достатні умови диференційовності функції багатьох змінних
- •§ 3. Диференційовність складної функції.
- •§ 4. Інваріантність форми диференціала функції багатьох змінних.
- •§ 5. Похідна за напрямком. Градієнт.
- •Розділ 3. Частинні похідні і диференціали вищих порядків § 1. Частинні похідні вищих порядків
- •§ 2. Достатні умови незалежності змішаних частинних похідних від порядку диференціювання.
- •§ 3. Диференціали вищих порядків
- •§ 4. Формула Тейлора для функцій багатьох змінних
- •Розділ 4. Неявні функції § 1. Існування неявної функції однієї змінної
- •§ 2. Існування неявної функції багатьох змінних
- •§ 3. Існування неявної функції, яка задається системою рівнянь
- •Розділ 5. Екстремуми функцій § 1. Поняття екстремума функцій багатьох змінних
- •§ 2. Деякі відомості з теорії квадратичних форм
- •§ 3. Достатні умови існування екстремуму
- •§ 4. Умовний екстремум
- •Частина III. Розробка електронного посібника “Елементи функціонального аналізу та диференціальне числення функцій багатьох змінних”
- •Програмне середовище підручника
- •Як працювати з підручником?
- •Висновки
- •Часть II.– м.: ”Наука”, 1993. – 448с.
Розділ 2. Збіжність в метричних просторах § 1. Границя послідовності
В цьому параграфі ми розглянемо одне з найважливіших понять математичного аналізу – границю послідовності в метричному просторі. Ви побачите, що тут буде багато чого схожого на те, що вивчалось для послідовностей дійсних чисел.
Означення
1.1. Кулею
з центром в точці
,
радіусаr,
в метричному просторі Х
називається множина точок
цього простору, які задовільняють
умови:
.
Кулю
з центром в
і радіуса r
будемо позначати
.
Означення
1.2. Околом
точки
будемо називати кулю з центром в цій
точці.
Означення
1.3.
-околом
точки
називається куля
.
Кулю,
яка введена в означенні 1.1, називають
відкритою
кулею. Іноді
вживають поняття замкненої
кулі з центром в точці
і радіусом
r
–
це множина точок метричного простору,
для яких виконується нерівність
.
Замкнену кулю позначають
.
-окіл
точки х0
будемо позначати S(x0;),
або О(х0).
Означення 1.4. Множина М метричного простору Х називається обмеженою , якщо існує замкнена куля, яка містить цю множину.
Нехай маємо послідовність
(1.1)
елементами якої є точки метричного простору Х.
Означення
1.5. Точка
,
метричного просторуХ,
називається границею
послідовності (1.1),
якщо
.
Дане означення, очевидно еквівалентне наступному:
Означення
1.5.* Точка
є границею
послідовності
(1.1), якщо
NN,
таке, що для всіх n≥N,
виконується
нерівність
.
Якщо
є границею послідовності (1.1), то це
записують так:
.
Як
ми бачимо, означення границі послідовності
в метричному просторі, аналогічне
означенню границі послідовності дійсних
чисел (Якщо
,
то
).
Якщо
,
то геометрично це означає, що який би
ми окіл точки
не взяли, починаючи з деякого номера,
всі члени послідовності попадуть в цей
окіл.
Означення 1.6. Послідовність, яка має границю, називається збіжною.
Теорема 1.1. Якщо послідовність має границю, то вона єдина.
Доведення.
Нехай
і
.
Поскільки
,коли
,
то
.
Зачить
.
Теорема
1.2. Якщо
послідовність
має границю,
,то
і будь-яка її підпослідовність
має границю
.
Доведення.
Нехай
.
Тоді
,
на основі властивості границі для
послідовностей дійсних чисел
,
де
–
підпослідовність послідовності
.
Теорема 1.3. Якщо послідовність має границю, то вона – обмежена.
Доведення.
Нехай
.
Візьмемо
,
тоді існує натуральне числоN
таке, що при всіх
виконується нерівність:
(1.2).
Нерівність
може не виконуватись тільки для перших
N-1
елементів цієї послідовності. Якщо за
r
візьмемо
,
то для всіх
n
виконується нерівність:
.
Означення1.7.
Нехай маємо послідовність
елементів метричного просторуХ.
Дана послідовність називається
фундаментальною,
якщо
NN
таке, що
при всіх n≥N,
m≥N
виконується
нерівність
.
Tеорема
1.4. Якщо
послідовність
має границю, то вона – фундаментальна.
Дана теорема доводиться аналогічно, як і для послідовностей дійсних чисел.
Обернене
твердження, як це було для дійсних чисел,
в довільному метричному просторі не
вірне. Дійсно, розглянемо простір,
елементами якого є раціональні числа
і відстань між х
і у
визначимо рівністю
.
Послідовність
,nN
належить цьому простору, вона –
фундаментальна, але границі не має (
ірраціональне число).
Лема 1.1. Для будь-яких x, y, z, u з метричного простору Х правильна нерівність:
(1.3).
Доведення. За аксіомою трикутника маємо
,
звідси
(1.4).
Помінявши місцями x i z, y i u, одержимо:
(1.5).
З (1.4) і (1.5) випливає (1.3). Лему доведено.
Теорема
1.5. Коли
,
,
то
.
Доведення.
За лемою 1.1
,
коли
.
Теорему
доведено.
Нехай
маємо лінійний нормований простір. Тоді
в цьому просторі можемо ввести метрику,
поклавши
.
Збіжність в метриці породженій нормою,
називаютьзбіжністю
по нормі.
Теорема
1.6. Якщо
послідовність
фундаментальна і існує підпослідовність
цієї послідовності, яка збігається до
,
то і сама послідовність збігається до
.
Доведення.
Нехай
фундаментальна послідовність,
–
збіжна
підпослідовність,
.
Візьмемо
.
Внаслідок фундаментальності
,
існує натуральне число N1
таке, що при
,
виконується нерівність:
(1.6).
Внаслідок
збіжності
існує
натуральне
,
що при
виконується нерівність
(1.7).
Нехай
.
Візьмемо
,
враховуючи, що
,
використовуючи (1.6) і (1.7), при
будемо мати
.
Звідки
слідує, що
.
Теорема доведена.