
- •Міністерство освіти і науки україни
- •Частина I Елементи функціонального аналізу Розділ 1. Метричні простори § 1. Поняття метричного простору
- •§ 2. Нормований метричний простір
- •§ 3. Скалярний добуток
- •§ 4. Приклади метричних просторів
- •Розділ 2. Збіжність в метричних просторах § 1. Границя послідовності
- •Нехай маємо послідовність
- •§ 2. Збіжність в просторах Rn, l2, c[a;b]
- •Розділ 3. Відкриті і замкнені множини § 1. Деякі поняття теорії метричних просторів
- •§ 2. Замикання і його властивості
- •§ 3. Замкнені множини і їх властивості
- •§ 4. Відкриті множини і їх влативості
- •Розділ 4. Неперервні відображення § 1. Поняття функції
- •§ 2. Границя і неперервність функції
- •§ 3. Зв’язні множини. Збереження зв’язності при неперервних відображеннях
- •Розділ 5. Компактні множини § 1. Компакти і їх властивості
- •§ 3. Критерій компактності
- •§ 4. Властивості функцій неперервних на компакті
- •Розділ 6. Повні метричні простори § 1. Приклади повних метричних просторів
- •§ 2. Властивості повних метричних просторів
- •§ 3. Теорема Банаха
- •Частина II Диференціальне числення функцій багатьох змінних Розділ 1. Поняття дійсної функції багатьох змінних
- •Розділ 2. Диференційовність функцій багатьох змінних § 1. Поняття диференційовної функції. Часткові похідні. Необхідні умови диференційовності
- •§ 2. Достатні умови диференційовності функції багатьох змінних
- •§ 3. Диференційовність складної функції.
- •§ 4. Інваріантність форми диференціала функції багатьох змінних.
- •§ 5. Похідна за напрямком. Градієнт.
- •Розділ 3. Частинні похідні і диференціали вищих порядків § 1. Частинні похідні вищих порядків
- •§ 2. Достатні умови незалежності змішаних частинних похідних від порядку диференціювання.
- •§ 3. Диференціали вищих порядків
- •§ 4. Формула Тейлора для функцій багатьох змінних
- •Розділ 4. Неявні функції § 1. Існування неявної функції однієї змінної
- •§ 2. Існування неявної функції багатьох змінних
- •§ 3. Існування неявної функції, яка задається системою рівнянь
- •Розділ 5. Екстремуми функцій § 1. Поняття екстремума функцій багатьох змінних
- •§ 2. Деякі відомості з теорії квадратичних форм
- •§ 3. Достатні умови існування екстремуму
- •§ 4. Умовний екстремум
- •Частина III. Розробка електронного посібника “Елементи функціонального аналізу та диференціальне числення функцій багатьох змінних”
- •Програмне середовище підручника
- •Як працювати з підручником?
- •Висновки
- •Часть II.– м.: ”Наука”, 1993. – 448с.
§ 3. Скалярний добуток
Означення
3.1. Нехай
маємо лінійну систему Х.
Говорять, що на лінійній системі Х
введено
скалярний добуток,
якщо будь-якій парі елементів
і
із цієї системи ставиться у відповідність
дійсне число
,
яке задовільняє наступним умовам:
1)(х,у)=(у,х);
2)(х+у,z)=(x,z)+(y,z);
3)
для
довільного дійсного числа
і довільних
виконується рівність
(х,у)=(х,у);
4)(х,х)0 причому (х,х)=0 тоді і тільки тоді коли х=.
Число (х,у) називають скалярним добутком елементів х і у. З означення скалярного добутку випливає:
,
.
Позначимо
.
Пізніше ми покажемо, що ця величина
задовольняє всім умовам норми.
Теорема
3.1. Нехай
Х
– лінійна
система , на якій введено скалярний
добуток. Тоді для будь-яких
і
має місце нерівність
(3.1)
Нерівність (3.1) називається нерівністю Коші-Буняковського.
Доведення.
Якщо
,
то нерівність (3.1) очевидна.
Розглянемо
випадок, коли
.
Нехай
,
очевидно,
.
Розглянемо скалярний добуток
деλ
–
довільне
дійсне число. Внаслідок означення
скалярного добутку (умова 4)
при довільному
.
Перетворивши вираз, який стоїть в лівій
частині нерівності одержимо:
,
або
.
Оскільки квадратний тричлен при всіх
дійсних
невідє’мний, то дискримінант цього
тричлена недодатній, тобто
звідси і слідує нерівність (3.1).
Покажемо,
що величина
є нормою. Виконання умови
,
очевидне. Причому
тоді і тільки тоді, коли
.
Це слідує із умови 4) означення скалярного
добутку. З рівності
,
де
– дійсне число, слідує, що
.
Переконаємось, що
.
Так, як
,
то
внаслідок нерівності (3.1) маємо:
.
Звідси слідує:
.
Нерівність
доведена.
Таким
чином ми бачимо, що лінійна система, на
якій введено скалярний добуток, стає
лінійним нормованим простором, якщо
норму визначити рівністю
,
а значить і метричним, якщо за відстань
між елементамих
і у
прийняти величину
.
§ 4. Приклади метричних просторів
I.
Простір Rn.
Розглянемо множину, елементами якої є
упорядковані набори n
дійсних чисел
.
Якщо суму
елементів
і
визначимо рівністю
,
а добуток
,
де
– рівністю
,
і за нульовий елемент приймемо
,
то дана множина стане лінійною системою.
Введемо скалярний добуток елементівх і
у
формулою:
(4.1).
Покажемо, що при цьому виконуються всі умови скалярного добутку.
1)– очевидно.
2).
3)Нехай
,
,
.
Тоді
.
4)Для
довільного х
із даної множини маємо
.
Звідси робимо висновок:
,
причому
тоді і тільки тоді, коли всі
.Таким
чином формула (4.1) визначає скалярний
добуток.
Ввівши
норму на даній лінійній системі формулою
,
ми одержуємо лінійний нормований
простір.
Тепер
можна ввести відстань між елементами
таким чином:
.
Означення
4.1. Простір,
елементами якого є упорядковані набори
п дійсних
чисел
,
а відстань між елементами
,
визначається рівністю
,
називаєтьсяпростором
.
II.
Простір l2.
Розглянемо
множину елементами якої є послідовності
дійсних чисел
таких, що
.
Введемо
суму елементів
і
таким чином:
.
Покажемо, що
належить цій множині, тобто
.
Так, як при кожномуп
виконується нерівність
і кожний із рядів
;
збіжний, то на основі ознаки порівняння
збіжності додатніх рядів, ряд
теж збіжний, тобтох+у
належать даній множині.
Якщо
за добуток дійсного числа
на елементх
із цієї множини приймемо послідовність
,
а за нульовий елемент приймемо
,
то дана множина стане лінійною системою.
Введемо скалярний добуток елементів
і
формулою
(4.2).
Покажемо,
що ряд, який стоїть в лівій частині
рівності (4.2) є збіжний. З нерівності
вірній при кожному
,
на основі ознаки порівняння збіжності
додатніх рядів, слідує абсолютна
збіжність цього ряду. Виконання умов
скалярного добутку перевіряється так
само, як і в попередньому пункті.
Введемо норму:
(4.3).
Таким
чином дана лінійна система є нормованим
лінійним простором, а значить і метричним,
якщо за відстань між
і
прийняти:
(4.4).
Означення
4.2.
Простір,
елементами якого є послідовності
дійсних чисел, які задовольняють умову
,
а відстань між елементами
і
визначається формулою
називається
простором
.
III.Простір
С[а,в]. Розглянемо множину функцій
неперервних на сегменті [а,в].
Якщо під сумою двох функцій розуміти
звичайну суму функцій, під добутком
числа
на функцію
,
звичайний добуток числа на функцію, а
за нульовий елемент прийняти функцію
тотожньо рівну нулю, то дана множина
стає лінійною системою. Введемо на цій
системі норму рівністю:
(4.5)
Вираз в правій частині існує для будь-якої функції з даної множини внаслідок 2-ї теореми Вейєрштрасса.
Покажемо, що виконуються умови 1)-3) означення норми.
1.Нерівність
, причому
,
тоді і тільки тоді коли
очевидна.
2..
3.Поскільки
при кожному
виконується нерівність
,
то і
,
або те саме, що
.
Таким чином наша лінійна система стає нормованим простором, якщо норму визначити рівністю (4.5), а значить і метричним, якщо відстань між точками х, у цього простору визначити формулою
(4.6).
Означення
4.3. Простір
елементами якого є функції неперервні
на сигменті
і відстань визначається формулою (4.6)
називаєтьсяпростором
.