
- •Міністерство освіти і науки україни
- •Частина I Елементи функціонального аналізу Розділ 1. Метричні простори § 1. Поняття метричного простору
- •§ 2. Нормований метричний простір
- •§ 3. Скалярний добуток
- •§ 4. Приклади метричних просторів
- •Розділ 2. Збіжність в метричних просторах § 1. Границя послідовності
- •Нехай маємо послідовність
- •§ 2. Збіжність в просторах Rn, l2, c[a;b]
- •Розділ 3. Відкриті і замкнені множини § 1. Деякі поняття теорії метричних просторів
- •§ 2. Замикання і його властивості
- •§ 3. Замкнені множини і їх властивості
- •§ 4. Відкриті множини і їх влативості
- •Розділ 4. Неперервні відображення § 1. Поняття функції
- •§ 2. Границя і неперервність функції
- •§ 3. Зв’язні множини. Збереження зв’язності при неперервних відображеннях
- •Розділ 5. Компактні множини § 1. Компакти і їх властивості
- •§ 3. Критерій компактності
- •§ 4. Властивості функцій неперервних на компакті
- •Розділ 6. Повні метричні простори § 1. Приклади повних метричних просторів
- •§ 2. Властивості повних метричних просторів
- •§ 3. Теорема Банаха
- •Частина II Диференціальне числення функцій багатьох змінних Розділ 1. Поняття дійсної функції багатьох змінних
- •Розділ 2. Диференційовність функцій багатьох змінних § 1. Поняття диференційовної функції. Часткові похідні. Необхідні умови диференційовності
- •§ 2. Достатні умови диференційовності функції багатьох змінних
- •§ 3. Диференційовність складної функції.
- •§ 4. Інваріантність форми диференціала функції багатьох змінних.
- •§ 5. Похідна за напрямком. Градієнт.
- •Розділ 3. Частинні похідні і диференціали вищих порядків § 1. Частинні похідні вищих порядків
- •§ 2. Достатні умови незалежності змішаних частинних похідних від порядку диференціювання.
- •§ 3. Диференціали вищих порядків
- •§ 4. Формула Тейлора для функцій багатьох змінних
- •Розділ 4. Неявні функції § 1. Існування неявної функції однієї змінної
- •§ 2. Існування неявної функції багатьох змінних
- •§ 3. Існування неявної функції, яка задається системою рівнянь
- •Розділ 5. Екстремуми функцій § 1. Поняття екстремума функцій багатьох змінних
- •§ 2. Деякі відомості з теорії квадратичних форм
- •§ 3. Достатні умови існування екстремуму
- •§ 4. Умовний екстремум
- •Частина III. Розробка електронного посібника “Елементи функціонального аналізу та диференціальне числення функцій багатьох змінних”
- •Програмне середовище підручника
- •Як працювати з підручником?
- •Висновки
- •Часть II.– м.: ”Наука”, 1993. – 448с.
§ 2. Властивості повних метричних просторів
Теорема 2.1. Будь-яка замкнена множина F повного метричного простору Х, сама є повним метричним простором (метрика в F визначається так само, як і в Х).
Доведення.
Нехай {xn}
– фундаментальна послідовність, хпF.
Оскільки Х–
повний простір, то існує границя цієї
послідовності
.
Так, якF –
замкнена множина, то х0F.
Отже, будь-яка фундаментальна послідовність
точокхпF,має вFграницю. Теорему
доведено.
Теорема 2.2.Для того, щоб метричний простірХбув повним, необхідно і достатньо, щоб у ньому будь-яка послідовність вкладених одна в одну замкнених куль, радіуси яких прямують до нуля, мала непорожній переріз.
Доведення.Необхідність.Нехай простірХє повним простором, і
– послідовність вкладених
одна в одну замкнених куль цього простору,
причому
.
Покажемо,
що послідовність {xn},
центрів цих куль, утворює фундаментальну
послідовність. Дійсно, так як приm>n
,
то
. Оскількиrn0,
то для будь-якого
>0 існує натуральне
число Nтаке, що
приnNвиконується нерівністьrn<,
а, значить при nNмаємо
.
А це означає, що{xn}– фундаментальна послідовність.
Внаслідок повнотиХ,існує
.
Кулі
вкладені одна в одну, тому
приkn.
Оскільки
замкнена множина, то
,
при кожномуп, а значить
.
Необхідність доведена.
Достатність.Нехай будь-яка послідовність вкладених замкнених куль, радіуси яких прямують до 0, має спільну точку. Покажемо, що простірХє повним простором. Нехай {xn} фундаментальна послідовність точок цього простору. З означення фундаментальної послідовності матимемо:0, існуєп()Nтаке, щотN, mn(), справедлива нерівність:
(2.1).
Із (2.1) випливає,
що для
знайдетьсяn1N:
m>n1,
(2.2).
Утворимо
замкнену кулю
з центром в
і
радіусом рівним 1. На основі нерівності
(2.1), для
,
знайдетьсяn2N,
n2>n1:
m>n2
.
Утворимо знову замкнену кулю
з центром в
і
радіусом рівним 1/2.
Зазначимо, що
.
Візьмемо будь-якеx
,
тоді
,
звідси випливає,
що
.
Отже
.
Продовжуючи цей процес, одержимо
послідовність вкладених замкнених куль
радіуси яких прямують до нуля, а центри
знаходяться в точках
.
На основі припущення теореми, існує
точках0, яка належить всім
.
Оскільки для кожного k
виконується нерівність
,
то
.
Так, як фундаментальна послідовність
{xn}має збіжну підпослідовність
,
то на основі теореми 1.6. розділу 2,
послідовність{xn}
збіжна. Теорему доведено.
Теорема 2.3. Нехай в повному метричному просторі маємо послідовність вкладених одна в одну замкнених куль, радіуси яких прямують до нуля. Тоді існує єдина точка, яка належить всім цим кулям.
Доведення.Нехай
– послідовність замкнених куль, які
задовільняють умові теореми:
,rn0,
коли
.
Існування точки спільної всім кулям
слідує з теореми 2.2. Припустимо, що таких
точок є більше ніж одна і нехай
–
точки, які належать всім кулям. Так, як
при всіхп, то маємо
,
що неможливо, боrn0
при п.
Значить точка, яка є спільною для
всіх куль – єдина.
§ 3. Теорема Банаха
Одним із важливих прикладів неперервних відображень є, так звані, стискуючі відображення.
Означення
3.1.Нехайf
відображення метричного
просторуX1
вX2.
Відображення називається стискуючим,
якщо :
0<<1:
x,
yX1,
справедлива нерівність:
.
Легко
показати, що стискуюче відображення є
неперервним. Дійсно, нехай х0Х1.
Тоді
.
Якщохх0,
то
,
а значить
.
Отже, відображення є неперервним.
Дуже часто в математиці виникає потреба з’ясувати при яких умовах те чи інше рівняння має на деякій множині єдиний розв’язок. При розв’язуванні цієї задачі використовують властивості стискуючих відображень заданих в повних метричних просторах.
Означення 3.2. Нехай f відображає Х в Х. Точка х0Х, називається нерухомою точкою оператора f , якщо f(x0)=x0.
Теорема (Банаха). Якщо f:XX є стискуючим відображенням, і Х повний метричний простір, то відображення f в даному просторі має єдину нерухому точку.
Доведення. Візьмемо довільне х0Х, х1=f(x0), x2=f(x1),…xn=f(xn-1),… В результаті одержали послідовність {xn}X. Тоді
(3.1).
Візьмемо будь-яке п, тоді p
(n+p-1+n+p-2+…
...+n)(x1;x0)<(n+n+1+…+n+p-1+n+p+…)(x1;x0)=
(x1;x0).
Оскільки
0<<1,
то останній вираз при п,
прямує до нуля так, що
>0,
n0:
nn0,
справедлива
.
З останніх двох нерівностей одержуємо, що послідовність {xn} є фундаментальною, а оскільки простір повний, то і збіжною до деякої точки аХ.
Внаслідок неперервності відображення f маємо:
.
Звідси слідує, що а є нерухомою точкою цього відображення.
Для доведення єдиності точки а, припустимо, що b є ще одна нерухома точка відображення: b=f(b), причому ab. Тоді матимемо:
,
бо 0<<1.
Прийшли до суперечності. Теорему доведено.