4. Ламініт.

Дифузний пододерматит (ламініт)- запалення основи шкіри копитець.

Етіологія виникає при годівлі тварин легко перетравними вуглеводистими кормами (концентратами, злакові трави) поїданні зіпсованого корму, при ревматичному запаленні основи шкіри копит, вторинно – у хворих маститом чи ендометритом. При надмірно висококонцентрованій годівлі в організм надходить зовнішній гістамін (міситься в оболонках зерна злаків). Джерелом гістаміну при маститах чи метритах є розпад тканин та перехід у кров матері від плода.

Клінічні ознаки. Локальний ламініт клінічно майже не проявляється. За допомогою досліджень пробними кліщами та огляду можна знайти місце підвищеної болючості з боку підошви, геморагії та зміни кольору рога в місці пошкодження.

При гострому дифузному ламініті спостерігається пригнічення та залежування тварини; в стоячому положенні вигинає спину, виникає тремор м’язів та часте потіння. При двосторонньому ураженні тазові кінцівки підводяться під тулуб, а при односторонньому ураженні спираються переважно зачепом. Виникає посилена пульсація пальцевих артерій, еритема і незначний набряк тканин у ділянці вінчика. Ратиці гарячі, болючі при натисканні на них пальцем, здебільше розставлені. Через декілька днів підошва стає плоскою, при її розчищенні знаходять місця геморагій; ріг стає м’яким, жовтуватим і вгинається під тиском пальця. В наслідок ацидозу виникає – зменшення апетиту, вгодованості, продуктивності, діарея, іноді носова кровотеча.

Лікування. Усунення причин, цього буває достатньо при обмежених процесах.

При дифузних для ущільнення судинних стінок і припинення виділення ексудату внутрішньовенно вводять кальцію хлорид (10%-ний - 100мл), а для розсмоктування ексудату – всередину натрію чи магнію сульфат. Місцево на копитця застосовують спочатку холод для звуження кровоносних судин та зменшення ексудації, пізніше – різні теплові процедури. Застосовують циркулярну новокаїнову блокаду з наступним активним моціоном для покращення обмінних процесів у тканинах пальця, антигістаміними (димедрол, піпольфен, супрастин) та протизапальними (преднізолон, гідрокортизон, дексаметазон) препаратами.

У випадках метритів чи маститів, як причин ламініту, крім вказаного, проводять відповідне лікування.

При хронічних ламінітах, що виникли в наслідок ацидозу рубця користуються різними буферними розчинами (сода, грубий корм). Проводять відповідну корекцію копитець.

Тема 3 . Офтальмологія.

План

1. Будова та фізіологія органа зору.

2. Дослідження ока та його захисних пристосувань.

3. Хвороби повік.

4. Кон’юнктивіти.

5. Хвороби рогівки.

6. Катаракта.

7. Інфекційні та інвазійні кератокн’юнктивіти.

1. Будова та фізіологія органа зору.

О́ко (лат. oculus) — парний сенсорний орган (орган зорової системи) людини і тварин, що володіє здатністю сприймати електромагнітне випромінювання в видимому діапазоні довжин хвиль і забезпечує функцію зору. Крізь очі надходить ≈ 90% інформації з навколишнього світу.

Око міститься в очній ямці черепа (орбіті). Воно складається з двох частин: очного яблука і допоміжного апарата ока. Очне яблуко має кулясту форму, що дозволяє йому рухатись у межах очної ямки.