2.4 Методика виконання завдання №1
Мета завдання - придбання навичок аналізу предметної області і побудови концептуальної моделі. Виконати лабораторну роботу, згідно індивідуального завдання, приведеного в додатку А. Номер в журналі відповідає порядковому номеру індивідуального завдання.
2.5 Методика виконання завдання №2
Мета роботи: придбання навичок аналізу предметної області і побудови концептуальної моделі. Завдання №2 виконується як продовження завдання №1. Виконати завдання згідно індивідуального «Розширення постановки завдання». Змінити існуючі і сформулювати нові запити до БД.
2.6 Методика виконання завдання №3
Мета роботи: отримання навичок роботи із створення структури таблиць, модифікації структури таблиць, заповненню таблиць. Створення ключових полів, індексованих полів, установка зв'язків між таблицями. Видалення інформації з пов'язаних таблиць і відновлення цієї інформації.
2.7 Методика виконання завдання №4
Мета роботи: придбання навиків практичного створіння і модифікації багато табличних баз даних.
2.8 Порядок виконання завдання №1 контрольної роботи
Опис предметної області
У ВНЗ є декілька факультетів, на яких навчаються студенти.
Студенти складають екзамени з різних предметів і отримують відповідні оцінки. Відомий перелік іспитів і можливі значення оцінок.
2.8.1 Виділити основні абстракції (суть, атрибут, зв'язок) в предметній області і визначити їх параметри.
Визначимо наступні сутності: СТУДЕНТ, ІСПИТ, ОЦІНКА.
Визначимо атрибути сутностей. Нехай для спрощення суть СТУДЕНТ характеризується тільки прізвищем. Прізвище візьмемо як атрибут. Оскільки прізвище може неоднозначно ідентифікувати об'єкт, введемо додатковий атрибут Код студента, унікальний для кожного студента. Таким чином, суть СТУДЕНТ характеризується двома атрибутами код студента, прізвище.
Аналогічно визначимо суть ІСПИТ з атрибутами код іспиту, предмет, дата іспиту і суть ОЦІНКА з атрибутом значення оцінки (оцінка). Між цими сутностями існують наступні зв'язки: студент складав іспит, студент отримав оцінку, по іспиту отримані наступні оцінки.
2.8.2 Сформувати максимально повний перелік можливих запитів до бази даних на основі аналізу предметної області.
По сенсу завдання до бази даних можливі наступні запити:
Які оцінки отримав студент із заданим прізвищем (кодом);
Які студенти отримали задане значення оцінки;
Які іспити склав студент із заданим прізвищем (кодом);
Яку оцінку по конкретному предмету отримав студент із заданим прізвищем (кодом).
У цьому прикладі зупинимося на цих запитах.
2.8.3 Побудувати концептуальну модель у вигляді ER -діаграми.
Намалюємо можливий варіант ER - діаграми (рис. 2.8.1).
Рисунок 2.8.1. ER - діаграма
По цій діаграмі можна відповісти на усі питання, окрім останнього. Для реалізації і останнього запиту в перспективі введемо нову агреговану суть. Визначимо цю суть як ЕКЗАМЕНАЦІЙНА ВІДОМІСТЬ з атрибутами код студента, прізвище, код іспиту, предмет, дата іспиту, оцінка.
2.8.4 Описати домени (допустима безліч значень, які можуть приймати атрибути), вказуючи типи відповідних даних і їх характеристики.
Код студента набуває значень з безлічі цілих чисел.
Прізвище приймає символьне значення, максимальна довжина 20 символів.
Код іспиту набуває значень з безлічі цілих чисел.
Предмет приймає символьне значення, максимальна довжина 20 символів.
Дата іспиту набуває значення дата у форматі 00.00.00.
Оцінка набуває цілого значення від 2 до 5.
2.8.5 Визначити ключі і зовнішні ключі (якщо вони є).
Ключами цієї системи стосунків є код студента, код іспиту.
2.8.6 За допомогою середовища MS Access створити структури таблиць для представлення предметної області у рамках реляційної моделі з вказівкою типів даних і їх характеристик.
Формування структури бази даних здійснюється за допомогою засобів СУБД
MS Access в діалоговому режимі. На рис. 2.8.2 представлено меню системи в процесі формування структури бази даних для наведеного вище.
Рисунок 2.8.2. Формування структури бази даних в СУБД Access
Для кожної створюваної таблиці необхідно:
Визначити умови на значення і повідомлення про помилки деяких полів.
Визначити початкове значення для деяких полів.
Задати ключ.
Задати зовнішній ключ (якщо він є).
Визначити (якщо це можливо) значення деяких полів за допомогою майстра підстановок.
Визначити обов'язкові поля.