2.2 Розрахунок оцінки стійкості промислового об'єкта до дії повітряної ударної хвилі при вибуху газопітряної суміші .

За умовою, потрібно розрахувати надлишковий тиск во фронті газово-повітряної суміші для об'єкту, який знаходиться на відстані 500 м від місця вибуху. Ємність газово-повітряної суміші 20 тон. Складовими промислового об'єкта є :одноповерхова будівля з металевим каркасом, вантажні автомобілі і автоцистерни, повітряні лінії низької напруги, підйомно-транспортне устаткування.

Рішення

1. Знаходимо радіус зони детонаційної хвилі:

м

2. Знаходимо радіус зони дії продуктів вибуху, яка охоплює всю площину розльоту продуктів газово-повітряної суміші при її детонації.

м

3. Для розрахунку вже безпосередньо потрібно визначити, в якій зоні знаходиться об'єкт на відстані 500м від місця вибуху. Оскільки виконується умова , то

,

і тому

6,463 КПа

Після отримання значення надлишкового тиску у фронті ударної хвилі,потрібно побудувати зведену таблицю стійкості обєкта :

№ п/п	Елементи обєкта і їх характеристика	Ступінь руйнування пр. , кПа																			Межа стійкості, кПа
		7 10 15 20 25 30 40 50 55 60 65 70 100 130 160																			Елемента	обєкта
1	Одноповерхова будівля з металевим каркасом																				10	10
2	Вантажні автомобілі і автоцистерни																				30
3	Повітряні лінії низької напруги																				60
4	Підйомно-транспортне устаткування																				50

• Слабкі руйнування

• Середні руйнування

• Сильні руйнування

• Повні руйнування

Ґрунтуючись на отримані шляхом розрахунку дані (), та на дані отримані шляхом побудування зведеної таблиці стійкості елементів наданого обєкта можна зробити наступний висновок. Так як , а , то виконується умова , , і тому можна зробити висновок, що наданий обєкт, який занаходиться на відстані 500 м від вибуху, стійкий до дії повітряної ударної хвилі при вибуху газово-повітряної суміші обємом 20 тонн.

3.Заходи по підвищенню стійкості промислового обєкта.

На основі вивчення факторів, які впливають на стійкість роботи об'єктів, і оцінки стійкості елементів і галузей виробництва проти уражаючих факторів ядерної, хімічної і біологічної зброї, стихійних лих і виробничих аварій, а також їх наслідків необхідно завчасно організувати і провести організаційні, інженерно-технічні й технологічні заходи для підви­щення стійкості роботи.

Здійснення організаційних заходів передбачає завчасну підготов­ку всіх структур цивільного захисту, служб і формувань до надзви­чайних ситуацій.

Вжиттям технологічних заходів підвищується стійкість роботи об'єктів шляхом змінювання технологічних процесів, режимів, мож­ливих в умовах надзвичайних ситуацій.

Інженерно-технічні заходи мають забезпечити підвищену стійкість виробничих споруд, технологічних ліній, устаткування, комунікацій об'єкта до впливу уражаючих факторів під час надзвичайних ситуацій.

При проведенні цих заходів необхідно враховувати конкретні умови об'єкта народного господарства. Проте є загальні організаційні інженерно-технічні заходи, які мають проводитись на всіх об'єктах.

1. Забезпечення захисту людей та їх життєдіяльності. Включає в себе створення на об'єкті надійної системи оповіщення про загрозу, організація роз­відки і спостереження за радіоактивним забрудненням, хімічним і біологічним зараженням; гідрометеорологічне спостереження за рівнем води, напрямком і швидкістю вітру, рухом і поширенням хмари радіоактивного забруднення, СДЯР і ОР; створення фонду захисних споруд ЦО з більшою стійкістю, запасів засобів індивіду­ального захисту і забезпечення своєчасної видачі їх населенню;завчасну підготовка до масової санітарної обробки населення і знезаражування одягу, організацію взаємодії з установами охорони здоров'я для медичного обслуговування населення у надзвичайних ситуаціях; підготовку до евакуації населення, розміщеного в зонах можли­вих руйнувань і катастрофічного затоплення; завчасну підготовку місць евакуації, організацію прийому евакуйованого населення на територію населених пунктів; постачання населення продуктами харчування, питною водою, предметами першої необхідності; комунальне побутове обслугову­вання населення з урахуванням проведення евакуаційних заходів, забезпечення захисту продовольчих запасів; навчання населення способам захисту, надання першої допомоги, практичним діям в умовах надзвичайних ситуацій, морально-психо­логічна підготовка населення для виживання; забезпечення чіткої інформації про обстановку та правила дій і по­ведінки населення в надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного часу.

2. Захист цінного й унікального устаткування. Захистити цінне і унікальне устаткування можна завдяки проведенню інженерно-технічних заходів, щоб зменшити небезпеку пошкодження і руйнування цінного й унікального устаткування, станків з програм­ним керуванням, шліфувальних, токарних, розточних, зубофрезерних, пресових станків, автоматичних конвеєрних ліній та іншого устаткування.

Варіантами такого захисту є розміщення зазначеного устатку­вання в заглиблених приміщеннях а також використання спеціаль­них захисних пристосувань, закріплення станків на фундаментах, застосування контрфорсів для підвищення стійкості проти переки­дання обладнання

3.Підвищення стійкості мереж комунального господарства.

Для забезпечення стійкості роботи об'єктів повинні проводитись інже­нерно-технічні заходи на мережах комунального господарства з метою захисту джерел тепла із заглибленням у ґрунт комунікацій. Котельні слід розміщувати в спеціальному окремо розміщеному приміщенні.

Якщо об'єкт одержує тепло з міської теплоцентралі, необхідно провести заходи для забезпечення стійкості трубопроводів і розпо­дільних пристроїв, підведених до об'єкта.

Система каналізації має будуватись окремо: одна для дощових, друга для промислових і господарських вод. На об'єкті має бути не менше двох виводів з підключенням до міських каналізаційних ко­лекторів, а також виводи і колодязі з аварійними засувками на об'єктових колекторах з інтервалом 50 м на території, що не завалюється, для аварійного скидання неочищеної води в найближчі штучні та природні заглиблення.

На деяких промислових об'єктах є системи для забезпечення тех­нології виробництва: для подання кисню, аміаку, стиснутого повітря та інших рідких і газових реактивів. Для цих систем розробляють заходи для попередження виникнення вторинних факторів зброї, стихійних лих та виробничих аварій і катастроф.

6. Забезпечення стійкості роботи паливно-енергетичного комплексу і водопостачання: створення резерву енергетичних потуж­ностей за рахунок автономних пересувних електростанцій, а також місцевих джерел електроенергії; підготовка автономних електро­станцій до роботи за спеціальним режимом (графіком) для забезпе­чення технологічних процесів виробництва, для яких неможливі тривалі перерви в електропостачанні.

З метою попередження аварій на електричних мережах необхід­но установити автоматичну систему відключення при виникненні перенапруги. Повітряні лінії електропостачання замінити на підзем­но-кабельні.

Для підвищення стійкості забезпечення водою слід провести такі заходи. Необхідно створити основні і резервні джерела водопоста­чання. Як резервне джерело краще мати артезіанську свердловину, яку необхідно підключити до системи водопостачання. Крім того, воду можна брати з близько розміщеної природної водойми або спо­рудити штучну водойму чи резервуари з обладнанням пристроїв для збору і перекачування води.

Всі ділянки водопостачання повинні бути заглиблені в ґрунт з обладнанням пожежних гідрантів і пристроїв для відключення по­шкоджених ділянок. Локальні мережі водопостачання окремих ве­ликих підприємств варто з'єднати із загальноміською системою во­допостачання в єдине кільце..

7. Стійкість роботи автотранспортної та іншої техніки, технологічного обладнання і механізмів: організація своєчасного оповіщення гаража, технологічного парку, їх керівників, водіїв, механі­заторів про загрозу надзвичайної ситуації; підготовка автотранспортної техніки до проведення робіт в умо­вах радіоактивного забруднення, хімічного біологічного зараження і світломаскування;пристосування і використання всіх видів транспортних засобів для евакуації населення і перевезення потерпілих; підготовка всієї техніки для проведення рятувальних та інших невідкладних робіт у надзвичайних умовах мирного і воєнного часу.

8. Забезпечення стійкого постачання об'єкта. Для забезпечен­ня виробництва продукції необхідні електроенергія, паливо, мастила, засоби захисту рослин, міндобрива, профілактичні й лікувальні пре­парати ветеринарної медицини, запасні частини, сировина та інші ма­теріально-технічні засоби. Забезпечення об'єктів цими ресурсами дасть можливість випускати необхідну продукцію в надзвичайних умовах мирного і воєнного часу. Тому повинні проводитись такі заходи, які б забезпечили стійкість постачання і сприяли підвищенню захисту ме­режі електро-, водо-, газопостачання, транспортних комунікацій і дже­рел постачання всім необхідним для забезпечення функціонування галузей сільського господарства в надзвичайних умовах: з метою попередження аварій на електричних мережах необхід­но встановити автоматичну систему відключення перенапруги; по­вітряні лінії електропостачання слід замінити на підземно-кабельні; для безперебійного забезпечення газом, га­зові мережі необхідно підводити до об'єкта з двох напрямків, які мають бути з'єднані в єдине кільце з обладнанням для можливого дистанційного автоматичного управління й у разі необхідності відклю­чення пошкоджених ділянок; на великих підприємствах необхідно мати підземні ємності із закачаним резервним газом; на підприємствах, де використовується пара, необхідно захисти­ти джерела його постачання, заглибити в ґрунт комунікації паропостачання і встановити запірні пристосування.

9. Забезпечення збереження й відновлення будівель і споруд

Включає наступні заходи:оцінка можливих ступенів руйнування будівель і споруд господарства, населеного пункту; визначення обсягу невідкладних ремонт­ них робіт, потреби в будівельних матеріалах; розрахунок сил і засобів для проведення невідкладних ремонт­них та інших робіт, а також знезаражування приміщень, виробни­чих ділянок і території; створення і підготовка спеціальних формувань для ремонтно-відновних, будівельних та інших робіт на об'єкті; при будівництві нових будівель і захисних споруд врахувати вимоги ЦЗ.

10. Забезпечення надійності системи управління і зв'язку- організація захищеного пункту управління, оснащення його засоба­ми зв'язку, які б дали можливість швидко доводити сигнали ЦЗ до всіх виробничих підрозділів і населення у місцях проживання; розробка документів, які регламентують чіткі дії персоналу для забезпечення сталої роботи об'єкта в надзвичайних умовах;підготовка необхідного резерву кадрів спеціалістів, механізаторів і керівних працівників для зміни тим, які будуть мобілізовані; планування збору даних про обстановку, передачу команд і розпо­ряджень в умовах впливу на об'єкт уражаючих факторів; організа­ція використання радіозасобів, телефонного зв'язку, посильних для зв'яз­ку з віддаленими населеними пунктами, виробничими підрозділами, а також з колонами евакуйованого населення, що перебувають у дорозі, і відповідальними особами, які супроводжують під час евакуації.

І, найголовніший захід по забезпеченню безпеки життєдіяльності людини, під час дії будь-якого уражаючого фактору є регулярне проводення підго­товки населення, спеціалістів, проводення об'єктові тренування і ко­мандні навчання.