АУДИТ ЛЕКЦІЇ

страхового випадку; підтвердження правильності встановлення фонду оплати праці як бази для нарахування страхових внесків; правильність документального оформлення (наявність страхових полісів, правильне оформлення розрахунково-

платіжних документів) та ведення бухгалтерського обліку по рахунку 65;

обгрунтованість виплати пенсій за рахунок коштів соціального страхування; відповідність даних аналітичного та синтетичного обліку за рахунком 65 із записами в Журналі 3 (Розділ II, відомість 3.6), у Головній книзі, Балансі (ф. № 1).

При вивченні розрахунків з оплати праці аудитору необхідно перевірити:

-наявність колективного договору, Положення про оплату праці, Положення про преміювання;

-наявність наказів про прийом, звільнення; табелів обліку робочого часу; штатного розкладу; нарядів та розцінок; договорів цивільно-правового характеру (трудових угод);

-факти видачі заробітної плати натурою;

-відповідність обсягів виконаних робіт і бази нарахування відрядної оплати

праці;

-правильність нарахування заробітної плати за посадовими окладами;

-правомірність надання додаткових відпусток;

-правильність нарахування відпусток, компенсацій за невикористану відпустку;

-повноту та своєчасність перерахувань зборів до державних фондів пенсійного та соціального страхування;

-зіставленість сум, відображених у фінансовій звітності, із залишком у аналітичних регістрах бухгалтерського обліку й у Головній книзі.

Перевіряючи дотримання на підприємстві трудового законодавства, аудитор може встановити, як здійснюється оформлення співробітників при їх прийманні та звільненні, стан обліку робочого часу співробітників, особливість побудови системи оплати праці тощо.

Необхідно встановити, чи немає повторного нарахування сум за раніше виплаченими первинними документами (табелями, нарядами, накопичувальними

обліковими листами та разовими документами). Особливо уважно слід перевірити та здійснити арифметичні підрахунки в нарядах, виписаних на осіб, які відсутні в списковому складі підприємства і тих, що працювали короткий час, нарядах на виправлення браку та переробку неякісно виконаних робіт, а також розрахункових відомостях.

Особливе значення надається встановленню фактів включення до витрат виробництва витрат з оплати праці працівників, зайнятих в інших видах діяльності (в обслуговуючій і соціально-культурній сферах). Також необхідно проаналізувати правильність утримання із заробітної плати податку з доходів найманих працівників, внесків до Пенсійного фонду і фондів соціального страхування, аліментів, а також обгрунтованість розрахунків з депонентами,

шляхом перевірки платіжних відомостей, дат виникнення і сум депонентської заборгованості, кількості депонентів.

Наступним кроком є перевірка обгрунтованості і правильності нарахування премій, надбавок, доплат (у зв'язку з відхиленнями від нормальних умов праці, за понаднормові години, за простої, за роботу в тяжких та шкідливих умовах),

виплат за тимчасову непрацездатність, щорічних відпусток, винагород за підсумками праці за рік тощо.

Під час проведення перевірки організації обліку та контролю виробітку та нарахування заробітної плати працівникам-відрядникам аудитори звертають увагу на те, як оформлені первинні документи (наряди, маршрутні листи тощо),

правильність використання норм та розцінок, наявність підписів посадових осіб,

заповнення відповідних реквізитів, відсутність виправлень.

Особливу увагу необхідно приділити перевірці правильності сумісництва працівників, так як трапляються факти, коли сумісники виконують роботу за сумісництвом під час своєї основної роботи і, отже, одержують заробітну плату не за відпрацьований час. Зіставляючи час роботи сумісника на підприємстві з часом його роботи в інших підприємствах, можна встановити, чи не працював він у різних підприємствах в один і той же час і визначити кількість невідпрацьованих годин.

Тема 11. Методика аудиту витрат, доходів і фінансових результатів

При аудиті господарської діяльності підприємства важливою є перевірка правильності обліку усіх його витрат і формування собівартості продукції. Основними завданнями аудиту витрат підприємства є: перевірка правильності заповнення документів пов'язаних з обліком витрат; підтвердження використання методів калькулювання і обліку виробничих витрат та методів розподілу непрямих витрат,

зазначених у Наказі про облікову політику підприємства; встановлення правильності накопичення, розподілу та списання витрат звичайної і надзвичайної діяльності підприємства; перевірка відображення у звітності інформації про витрати,

накопиченої у первинних документах, її повноти, правильності та достовірності тощо.

Для проведення аудиту витрат використовують різні джерела інформації,

зокрема: акти-вимоги, накладні, лімітно-забірні картки, наряди, табелі, акти виконаних робіт, авансові звіти, видаткові касові ордери, довідки бухгалтерії та інші первинні документи; журнали 5, 5а, Головну книгу; акти та довідки попередніх ревізій,

аудиторські висновки; фінансову звітність підприємства та ін.

Проведення аудиту операцій з обліку витрат доцільно розпочинати з інвентаризації об'єкта обліку, яким зокрема виступає незавершене виробництво. На цьому етапі аудитор перевіряє наявність деталей, вузлів і виробів, обробка і монтаж яких ще не завершені, готових виробів; правильність обліку руху деталей та напівфабрикатів; реальність витрат, які обліковуються на рахунках основного виробництва та входять у собівартість виготовленої продукції. Розрахунок суми незавершеного виробництва проводять виходячи з норм витрат сировини і матеріалів по кожній окремій операції, тобто при аудиті незавершеного виробництва визначають суму матеріальних витрат у його залишках.

Наступним етапом є документальна перевірка, яка розпочинається з вивчення організації виробництва та технологічних процесів, з дослідження кошторисів витрат,

планових калькуляцій та норм витрачання сировини і матеріалів.

Важливе місце в процесі документального контролю займають перевірка правильності оформлення первинних документів з обліку витрат підприємства та

перевірка дотримання умов визнання витрат діяльності. Аудитор повинен перевірити чи відображенні бухгалтером в обліку витрати: призводять до зменшення активів або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу (крім зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками); визнані на основі систематичного розподілу економічних вигод, які забезпечують активи протягом певного періоду; можуть бути достовірно оцінені.

При перевірці правильності формування собівартості продукції аудитор повинен підтвердити законність і правильність формування усіх елементів виробничої собівартості, зокрема: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці;

інших прямих витрат; змінних та розподілених постійних загальновиробничих витрат.

При дослідженні прямих матеріальних витрат аудитор аналізує первинні документи, такі як: лімітно-забірні картки, звіти про рух матеріалів, акти списання палива, використання електроенергії, журнал 5 та порівнює фактично списані суми з нормами витрат. Необхідно також звернути увагу на правильність оцінки та списання зворотних відходів, які оцінюються за ціною їх можливого використання, правильність списання недостач і втрат в межах природного убутку. Кількість і вартість зворотних відходів аудитор перевіряє по накладних на повернення відходів та відповідних записах в облікових регістрах.

Перевірка достовірності формування прямих витрат на оплату праці передбачає порівняння фактичних показників (кількості годин, кількості вироблених деталей) з

плановими показниками на основі первинної документації (нарядів, актів про виконані роботи). Основною помилкою, що виявляється при перевірці цього елемента є включення до собівартості продукції витрат на оплату праці працівників, що не зайняті безпосередньо у її виробництві або управлінні цим процесом чи його обслуговуванні.

Особливу увагу аудитор звертає на перевірку інших прямих витрат, що включаються у собівартість продукції. При цьому аудитор перевіряє рахунки оплати за оренду земельних та майнових паш, правильність нарахування амортизації виробничого обладнання, якщо це обладнання використовується лише для виготовлення конкретного виробу, правильність нарахування на фонд оплати праці внесків до фондів соціального страхування, правильність визначення загальної суми

втрат від браку, що включає вартість остаточно забракованої продукції та витрат на виправлення браку.

Досліджуючи операції з обліку загальновиробничих витрат, аудитор насамперед перевіряє правильність і достовірність їх розподілу на постійні і змінні. Перевірка здійснюється шляхом зіставлення фактичних витрат з їх нормативною величиною иа основі даних аналітичного обліку загальновиробничих витрат, лімітів витрат за кожною статтею, даних рахунків 20, 24, 25, 65, 66, 68. Аудитор також повинен звернути увагу на правильність розподілу змінних загальновиробничих витрат на кожний об'єкт з використанням обраної підприємством бази розподілу (годин роботи,

заробітної плати, обсягів діяльності, прямих витрат), виходячи з фактичної потужності,

а постійних - виходячи з нормальної потужності.

Важливе значення має перевірка обліку адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат по таких напрямках: правильність документального оформлення витрат; санкціонованість витрат керівництвом підприємства; правильність віднесення витрат до того періоду в якому вони були здійсненні; відповідність даних первинних документів даним облікових регістрів та ін.

Аудитор також має приділити велику увагу перевірці правильності накопичення та відображення в обліку фінансових витрат та втрат від участі в капіталі. Зокрема,

перевіряється правильність нарахування та сплати відсотків за користування кредитами банків, достовірність витрат пов'язаних з випуском та обігом цінних паперів, доцільність витрат пов'язаних з фінансовим лізингом тощо.

В процесі аудиту операцій з обліку витрат аудитор може виявити такі типові порушення: невідповідність даних аналітичного обліку синтетичним рахункам обліку витрат на виробництво; відсутність розподілу загальновиробничих витрат на змінні та постійні або їх розподіл з порушенням облікової політики; проведення інвентаризації зі значними порушеннями: недотримання її термінів, не проведення в обов'язковому порядку, не врахування у звітності її результатів; включення до собівартості продукції інших операційних витрат.

Аудит витрат є дуже важливим для підприємства, оскільки дає можливість вчасно виявити помилки і порушення, що можуть призвести до завищення собівартості

продукції, неправильного визначення фінансових результатів і неповної сплати

податків, а в результаті - до застосування штрафних санкцій з боку контролюючих

органів.

Вумовах ринкової економіки найважливішим завданням аудиторської перевірки

єоцінка достовірності фінансових результатів та фінансового стану підприємства,

що дозволяє аудитору отримати загальну картину стану фінансово-господарської діяльності. Така перевірка дає змогу аудитору розробити комплекс пропозицій щодо поліпшення фінансового стану підприємства, а також надати рекомендації, які дозволять йому досягти фінансового успіху і підвищити ефективність фінансової політики підприємства.

Завданнями аудиту операцій з обліку фінансових результатів діяльності є:

встановлення правильності оцінки доходів від звичайної і надзвичайної діяльності підприємства;

перевірка правильності накопичення та віднесення доходів операційної,

фінансової, інвестиційної і надзвичайної діяльності на фінансові результати;

підтвердження законності та правильності визначення і відображення в звітності доходів і витрат діяльності відповідно до принципів бухгалтерського обліку тощо.

Аудит фінансових результатів доцільно проводити за такими етапами:

Перевірка правильності класифікації, оцінки та умов визнання доходів і фінансових результатів діяльності підприємства. Перевіряючи правомірність визнання доходів, аудитор визначає: чи призвело виникнення доходу до збільшення активів або зменшення зобов'язань, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання власного капіталу за рахунок внесків засновників підприємства); чи можливо достовірно оцінити суми доходів.

Також аудитор ретельно перевіряє чи не було віднесено до складу доходів підприємства ті надходження, що згідно з П(С)БО 15 "Дохід", ними не вважаються.

Перевірка правильності відображення доходів і фінансових результатів від реалізації продукції (товарів, робіт та послуг). На цьому етапі аудитор перевіряє:

правильність синтетичного і аналітичного обліку доходів підприємства з

врахуванням видів розрахунків, що були використанні покупцями (грошові кошти,

бартер, векселі та ін.); наявність документів, якими було дозволено реалізацію

певних видів продукції за зниженими цінами;

правильність нарахування податкових зобов'язань з ПДВ за операціями із реалізації продукції; правильність визначення чистого доходу від реалізації продукції за звітний період тошо.

Перевірка правильності відображення інших операційних доходів і

фінансових результатів операційної діяльності підприємства. На цьому

етапі перевіряється: правильність відображення доходів від визнаних боржниками штрафів, пені, претензій за порушення умов господарських договорів; повнота відображення доходу від реалізації іноземної валюти та оборотних активів тощо.

Перевірка правильності відображення фінансових доходів і результатів

підприємств; повноту відображення в регістрах бухгалтерського обліку доходів по облігаціях та інших цінних паперах, які належать підприємству тощо.

Перевірка правильності відображення інших доходів та фінансових результатів від звичайної діяльності до оподаткування. На цьому етапі здійснюються аудиторські процедури для виявлення: повнота відображення доходів від продажу необоротних активів підприємства; правильності ведення обліку реалізації фінансових інвестицій тощо.

6.Перевірка правильності відображення надзвичайних доходів і результатів від цих операцій. На цьому етапі особлива увага приділяється вивчення достовірності і законності документів за якими відображено надзвичайні доходи в бухгалтерському обліку.

7.Перевірка правильності та достовірності формування фінансових

чистого прибутку і відповідність цих напрямів установчим документам підприємства тощо.

Під час аудиторської перевірки аудитор повинен встановити: чи передбачено установчими документами підприємства здійснення конкретних видів діяльності та на яких умовах; наявність дозволу або ліцензії на виконання певного виду діяльності; повноту документального підтвердження здійснення діяльності (наявність договорів, наказів (розпоряджень) тощо).

Аудиторськими доказами для аудиту фінансових результатів діяльності підприємства є такі документи: наказ про облікову політику підприємства, рахунки-фактури, накладні, платіжні доручення, розрахунки і довідки бухгалтерії та інші первинні документи; журнали №5, №6, головна книга та інші регістри бухгалтерського обліку; акти та довідки попередніх ревізій, аудиторські висновки та ішла документація, що узагальнює результати контролю; баланс, звіт про фінансові результати та ін.

При проведенні перевірки фінансових результатів підприємства, аудитору необхідно звернути увагу на правильність розмежування понесених витрат у відповідності до одержаних доходів.

Перевірка звіту про фінансові результати дає можливість оцінити ділову активність підприємства та його фінансову привабливість без викривлення інформації випадковими прибутками або збитками. Розмежування показників за видами діяльності дає змогу оцінити прибутковість кожного напрямку діяльності та прийняти рішення про пріоритетність того чи іншого напрямку.

В процесі аудиту фінансових результатів аудитор здійснює такі процедури: оцінку динаміки показників прибутковості підприємства, аналіз джерел утворення прибутку і ефективності його розподілу; дослідження впливу різних факторів на величину прибутку; оцінку можливих резервів подальшого зростання прибутку на основі оптимізації обсягів виробництва продукції і витрат підприємства тощо.

Тема 12. Особливості аудиту підприємств, що займаються різними видами діяльності

12.1. Особливості аудиту підприємств роздрібної торгівлі.

Незалежний аудит діяльності підприємств торгівлі може здійснюватися як за ініціативою власника (суб'єкта управління), так і на вимогу чинного законодавства.

Чинним законодавством України передбачено обов'язкове проведення аудиту на підприємствах торгівлі, створених у вигляді акціонерних товариств перед здійсненням внеску до статутного капіталу та за результатами фінансово-

господарської діяльності у звітному році.

Аудитор повинен враховувати особливості торгівельної діяльності, а саме:

• існує оптова та роздрібна торгівля. Оптові торгові підприємства виконують функцію зв'язку між виробництвом і роздрібною торгівлею. Підприємства роздрібної торгівлі реалізують товари споживачам, разом з тим вони можуть реалізувати товари дрібним оптом різним організаціям – дитячим будинкам, школам,

лікарням тощо;

•облік роздрібного товарообігу, як правило, ведеться у грошовому вимірі за про-

дажними роздрібними цінами. Кількісно-сумовий облік ведеться за товарами, які

вимагають особливого контролю (автомобілі, ювелірні вироби, меблі тощо);

•витрати, пов'язані з організацією та веденням торгівлі – витрати обігу – не включаються до собівартості реалізованих товарів, а покриваються за рахунок націнок;

•підприємства торгівлі можуть застосовувати як державні (фіксовані) так і ринкові (вільні) ціни.

З врахуванням особливостей діяльності та обліку завдання аудиту роздрібного

товарообігу полягає в перевірці:

•забезпечення контролю за збереженням товарів на всіх етапах їх руху та зберігання;

•правильності і своєчасності документального відображення операцій із надходження та реалізації товарів;

•правильності визначення первинної вартості товарів, що придбаваються

торгівельним підприємством;

•правильності нарахування та списання торговельної націнки;

•правильності відображення в обліку операцій із зворотною тарою. Джерелами інформації при аудиті роздрібного товарообігу виступають:

-Наказ про облікову політику торговельного підприємства;

-первинні документи з обліку руху товарів (ТТН, податкова накладна, рахунок-

фактура, прибуткова накладна, акт приймання, свідоцтво про якість товару,

сертифікат якості, видаткова накладна, угоди на купівлю товарів);

-облікові регістри (книга продажу товарів, книга придбання товарів, відомість руху ТМЦ, журнали-ордери № 3, 5, 5А, 6 та відомості до них, Головна книга);

-фінансова звітність торгівельного підприємства;

-акти, довідки, накази внутрішньогосподарського контролю, акти і довідки ревізій, аудиторські висновки попередніх перевірок тощо.

Аудит роздрібного товарообігу будується на загальних принципах і регламентується вимогами, що висуваються до аудиторських перевірок.

Аудитор повинен приділити особливу увагу операціям, здійснення та відображення яких може містити значну вірогідність порушень. До таких операцій відносяться, зокрема; врегулювання результатів інвентаризації товарів, операції з повернення товарів, переоцінка товарів, відшкодування завданих збитків, операції зі зворотною тарою тощо.

На початковій стадії аудиту роздрібного товарообігу визначається напрям збору аудиторських свідоцтв: від первинних документів до фінансової звітності або від фінансової звітності до первинних документів, відповідного до якого плануються строки, виконавці, методичні прийоми тощо. Вибір напряму перевірки залежить від певних факторів: мети і завдання аудиту, сфери та масштабів діяльності торгового підприємства, способу організації матеріальної відповідальності, розташування місць зберігання товарів, періодичності та дотримання вимог до проведення інвентаризації, ступеня довіри аудитора до систем бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю на підприємстві тощо.