АУДИТ ЛЕКЦІЇ

Далі перевіряють порядок ведення Касової книги, зокрема чи вона

прошнурована, пронумерована і скріплена печаткою, чи завірена кількість листів

у ній підписами керівника і головного бухгалтера підприємства, чи підраховані підсумки операцій за кожен день і виведений залишок готівки, чи немає

виправлень не засвідчених підписами касира і головного бухгалтера. Важливо

перевірити відповідність записів в касовій книзі записам у звіті касира і наявності

всіх документів, які до нього повинні прикладатись. Перевіряється також дотримання процесу реєстрації усіх прибуткових та видаткових касових ордерів в журналі реєстрації прибуткових і видаткових касових документів, метою якого є забезпечення контролю бухгалтера за діями касира.

Наступним кроком є перевірка чи встановлений ліміт каси та додержання його підприємством. Вивчається чи були факти перевищення встановленого підприємством ліміту каси за кожний день. Тобто проводячи суцільну перевірку каси аудитор порівнює залишки готівки на кінець дня по даних касової книги із сумою ліміту каси. Суму залишку на початок місяця і оборотів по касі перевіряють по відомості №1.1 на суму наявності і надходження готівки

відповідно та журналу №1 на суму її вибуття.

Особливу увагу приділяють перевірці проведення інвентаризації каси. На

оформлення актів проведення інвентаризацій каси за минулі періоди,

аналізується характер і причини найбільш поширених виявлених порушень. Встановлюється чи було здійснено відшкодування сум нестач підприємству і сплачені штрафи державі за порушення касової дисципліни.

Важливим напрямком аудиту касових операцій є перевірка правильності видачі готівки з каси, а саме: виявлення операцій недозволених чинними законодавчо-нормативними актами та правильності оформлення і відображення в обліку операцій, що не суперечать діючим законам та нормативам. При цьому

перевіряється наявність фактів: витрачання готівки з виручки від реалізації

продукції та інших касових надходжень (крім коштів отриманих із кас установ банків) на виплати, що пов’язані з оплатою праці (за винятком екстрених обставин), за наявності податкової заборгованості; перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки, а також видача готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів; проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа,

який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів; використання одержаних в установі банку готівкових коштів не за цільовим призначенням;

перевищення ліміту розрахунку готівкою з одним постачальником за один день,

розмір якого встановлений чинним законодавством на момент здійснення операції тощо. Далі перевіряється наявність порушень і недоліків в операціях пов’язаних з готівкою, які здійснюються в ході звичайної діяльності підприємства. При цьому аудитор застосовує такі процедури: - зіставляє дані у касовій книзі і звіті касира з даними доданих до нього видатковими касовими ордерами; - зіставляє суми і дати в видаткових касових ордерах з доданими до них підтверджуючими документами (платіжними відомостями на виплату заробітної плати, відомостях на виплату сум підзвіт, лікарняними листками,

розрахунково-платіжними відомостями, журналом депонованої заробітної плати та ін.)

Перевірка правильності оприбуткування готівки є дуже важливим напрямком в аудиті касових операцій. Дослідження повноти і своєчасності оприбуткування готівки в касі отриманої з установ банків здійснюється шляхом порівняння сум, дат і призначення отриманої суми вказаних у прибуткових ордерах якими оформлено ці надходження із записами у касовій книзі та з корінцями чеків у чекових книжках, а також із виписками банку з якого надійшла готівка. Перевіряючи повноту і своєчасність оприбуткування готівки в касі отриманої у вигляді виручки від реалізації продукції, аудитор порівнює суми і дати на оприбуткування виручки у прибуткових касових ордерах із датами і сумами проставленими на документах на реалізацію продукції, товарів,

основних засобів чи виробничих запасів за готівку (касовому чеку, товарному

чеку або квитанції та ін.). При аудиті повноти і своєчасності здачі

невикористаних готівкових коштів підзвітними особами зіставляються дати і суми на прибутковому ордері, яким оформлено оприбуткування невикористаних сум і видатковому касовому ордеру яким оформлено було видачу коштів під звіт, з

правильність відображення в системі бухгалтерських рахунків в залежності від джерела надходження.

прибуткових і видаткових касових ордерах із сумами відображеними по цих

кінці цього етапу суми із Головної книги звіряються із сумами стосовно готівкових коштів представлених у фінансовій звітності.

Типові порушення і помилки, які пов’язані з касовими операціями є такі:

розкрадання грошових коштів, як пряме так і через фальсифікацію документів посадовими особами;

неповне і несвоєчасне оприбуткування грошових коштів, які надійшли

збанку, від покупців та інших дебіторів;

неправомірне списання грошових коштів з каси, зокрема через: повторне використання одних і тих ж документів для видачі грошей з каси;

неправильний арифметичний підрахунок сум відшкодування підзвітним особам

здійснених витрат;

недотримання ліміту розрахунків готівкою з кредиторами;

бланків довіреностей; прибуткові ордери; акти про приймання матеріалів; лімітно-забірні картки; акти-вимоги на заміну (додатковий відпуск) матеріалів; накладні-вимоги на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів; сигнальні довідки про відхилення фактичного залишку матеріалів від встановлених норм запасу; матеріальні звіти; рахунки-фактури; акти закупівлі запасів; акти про брак; документація по МШП.

Регістри аналітичного обліку виробничих запасів: картки складського обліку матеріалів; відомості обліку залишків матеріалів на складі; журнали обліку вантажів, що надійшли; журнали реєстрації довіреностей.

Регістри синтетичного обліку виробничих запасів: журнали 3 “Обліку розрахунків, довгострокових і короткострокових зобов’язань”, 5 і 5А “Обліку витрат”, відомість 3.3 “Аналітичного обліку розрахунків з постачальниками та підрядниками”, Головна книга.

Акти та довідки попередніх ревізій, аудиторські висновки та інша документація, що узагальнює результати контролю.

Інвентаризаційні відомості, претензії постачальникам.

Фінансова звітність (форми №1, 2, 3, 5).

Розпочинається аудит проведенням контрольної інвентаризації виробничих запасів. Інвентаризація проводиться вибірково по групах чи видах виробничих запасів, складах або матеріально-відповідальних особах. При невеликій кількості запасів або при виявленні значних порушень інвентаризація проводиться суцільним методом.

Встановлюється наявність наказу про перелік матеріально-відповідальних осіб по місцях зберігання виробничих запасів і договорів про повну матеріальну відповідальність з ними. Перевіряються також технологічні умови зберігання і використання виробничих запасів, наявність і стан карток складського обліку матеріалів. Результати інвентаризації оформляють у вигляді інвентаризаційного опису і звіряють з даними складського і бухгалтерського обліку. У разі перевищення залишків виробничих запасів виявлених при інвентаризації над залишками відображеними в бухгалтерському обліку можна зробити висновок ,

що виробничі запаси при надходженні на підприємство оприбутковувались не

повністю. В протилежній ситуації виробничі запаси були розкрадені, зіпсуті або знищені внаслідок безгосподарності.

Після цього проводиться перевірка відповідності синтетичного і

аналітичного обліку виробничих запасів, шляхом зіставлення сумарної вартості

виробничих запасів згідно карток складського обліку виробничих запасів з їх

підсумками по видах і групах по відомості обліку залишків матеріалів на складі

чи складських книгах. Інформація з карток складського обліку виробничих запасів по видах і групах у загальній сумі співставляють із залишками на

рахунках виробничих запасів №20, №22, №25 Головної книги та з відомостями

3.1 “Аналітичного обліку розрахунків з покупцями і замовниками”, 3.2

“Аналітичного обліку розрахунків з різними дебіторами”, 3.3 “Аналітичного обліку розрахунків з постачальниками та підрядниками”, 3.5 “Аналітичного обліку розрахунків за іншими операціями”, 5.1”Аналітичного обліку запасів”, журналами 5 і 5А “Обліку витрат”, первинними документами по надходженню виробничих запасів, їх вибуттю та матеріальними звітами. Дані головної книги по рахунках виробничих запасів звіряють із даними по цих активах у фінансовій звітності.

На наступному етапі перевіряється правильність оцінки виробничих запасів при надходженні на підприємство. Аудитор з’ясовує правильність визначення

первісної вартості виробничих запасів із врахуванням вимог П(С)БО №9

“Запаси” в залежності від способу надходження їх на підприємство. Зокрема звертається увага на виробничі запаси внесенні до статутного капіталу, безоплатно отримані, отримані в результаті обміну на подібні та неподібні активи. Перевіряється паралельно правильність визначених сум податкового кредиту з ПДВ по придбаних виробничих запасах, і чи не включені такі суми до первісної вартості запасів, якщо інше не передбачено законодавством. Особливу увагу надається перевірці оприбуткуванню виробничих запасів придбаних через підзвітних осіб, оскільки за такого способу придбання часто виникають зловживання.

Далі аудитор перевіряє достовірність оприбуткування виробничих запасів,

тобто повноту і своєчасність оприбуткування виробничих запасів на складах підприємства. Для цього дані прибуткових ордерів порівнюються з даними

документів, що отримані від постачальника. Перевіряється за яку кількість і вид виробничих запасів підприємство розрахувалося з постачальником та чи він дійсно поставляв їх на підприємство.

Аудитор приділяє увагу також перевірці операцій, пов’язаних з придбанням

наявність їх реєстрації в журналі обліку виданих довіреностей, чи повністю

заповнено усі реквізити. Зустрічна перевірка на цьому етапі у постачальників

дасть можливість виявити факти надання постачальнику підроблених

довіреностей. За прибутковими документами перевіряється наявність випадків

отримання від постачальників виробничих запасів іншими особами ніж зазначено у довіреності і дотримання термінів дії цих довіреностей. Перевіряється аудитором також правильність погашення довіреностей шляхом звірки даних в журналі обліку довіреностей про їх використання та у первинних документах,

якими оформлено надходження запасів на склад. Також перевіряється чи повернуто невикористані довіреності і чи не видавались довіреності особам, які не відзвітувались за раніше одержані довіреності.

Далі аудитор встановлює правильність складення актів про приймання матеріалів при виявленні розходжень між документами постачальника та фактичною наявністю і станом виробничих запасів, наявність виставлених претензій постачальнику. Деколи доцільно проводити зустрічну перевірку у постачальників, оскільки трапляються випадки, що претензії задоволено, а

отримані по них матеріали не оприбутковано. Перевірці також підлягає наявність наказу на тих осіб, які мають право підписувати довіреності.

Аудитор звертає увагу і на факти псування запасів в розрізі: видів запасів,

місць псувань і винуватців, причин псування і можливості часткового використання зіпсованих виробничих запасів. Під час дослідження з’ясовується

чи такі випадки систематичні, чи приймались певні міри по запобіганню

виробничих запасів при їх зберіганні. Також з’ясовується чи не стимулюється розкрадання на підприємстві шляхом фіксування у документах втрат у межах

встановлює наявність матеріально відповідальних осіб за тару та ступінь виконання ними своїх обов’язків, правильність її оцінки та обліку в залежності від виду тари.

На наступному етапі аудитор перевіряє правильність передачі виробничих запасів у виробництво. Він досліджує операції з відпуску виробничих запасів у

виробничих запасів у виробництво згідно Наказу про облікову політику

перевіряється встановлення і дотримання норм списання виробничих запасів у ході технологічного процесу. Для об’єктивного оцінювання вищенаведеного

питання аудитори можуть залучати експертів по технологічному аспекту виробництва.

На підставі лімітно-забірних карток аудитором перевіряється дотримання

документах, що заповнюються і зберігаються в різних місцях (на складі, в цехах,

бухгалтерії).

Особлива увага приділяється аудиту операцій з обліку використання запасних частин. В ході дослідження перевіряється: як організовано списання запасних частин і повернення на склад зношених або зламаних запасних частин для ремонту, як комплектуючі або металобрухт; чи відпускаються запасні

частини тільки особам уповноваженим на отримання їх на складі. Перевіряються

суми ПДВ по операціях придбання і продажу цих виробничих запасів, а також потрібно уточнити ринкові ціни на аналогічні запаси. Перевіряється надходження грошових коштів на рахунок в банку чи касу від реалізації виробничих запасів, та оформлення цього документально.

Після того, аудитор перевіряє операції з переоцінки виробничих запасів та її доцільність. Аудитор перевіряє порядок створення комісії для уцінки чи дооцінки виробничих запасів, оформлення її рішень документально в описах-

актах і чи підписанні вони керівником. Також перевіряється відповідність факту уцінки причинам дозволеними чинними законодавчо-нормативними актами.

Перевіряється термін відображення результатів переоцінки (у тому ж місяці, що

вона проводилась), та чи дотримано порядок перемаркування переоцінених запасів. Також встановлюється чи не уціненні виробничі запаси нижче чистої вартості реалізації або дооцінені вище їх балансової вартості.

На останньому етапі аудиту перевіряється проведення інвентаризацій виробничих запасів, а саме дотримання терміну і порядку проведення інвентаризації виробничих запасів встановлених чинними законодавчо-

нормативними актами. Перевіряється наявність і правильність оформлення актів проведення інвентаризацій за минулі періоди, аналізується характер і причини найбільш поширених виявлених порушень. Перевіряється достовірність відображення результатів інвентаризацій в системі бухгалтерських рахунків,

наявність коригування відповідних аналітичних і синтетичних регістрів та чи були виявленні винні особи у відхиленнях і здійснено відшкодування сум нестач і збитків завданих підприємству.

Типові порушення і помилки пов’язані з операціями із виробничими запасами є такі:

-недотримання організаційних вимог щодо побудови ведення бухгалтерського обліку операцій з виробничими запасами. Зокрема, не укладення договорів про матеріальну відповідальність з комірниками, відсутність аналітичного обліку виробничих запасів;

-неправильне визначення первісної вартості виробничих запасів в залежності від способів надходження на підприємство;

-неправильне визначення сум списання виробничих запасів на виробництво в залежності від передбаченого в Наказі про облікову політику підприємства методу списання.

-розкрадання і псування виробничих запасів внаслідок безгосподарності на підприємстві, неправильне визначення розмірів природного убутку, та неправильне відображення цих фактів в бухгалтерському обліку;

-неповнота розкриття інформації про виробничі запаси в Примітках до річної фінансової звітності.

-списання виробничих запасів у виробництво понад норми передбаченні технологічним процесом;

-не проведення щорічної інвентаризації виробничих запасів;

-неправомірна переоцінка виробничих запасів і неправильне її відображення в обліку;