Розділ 2. Вплив природоохоронної діяльності на соціально-економічний розвиток Вінницької області.

Вінниччина характеризується, в цілому, як порівняно благополучний регіон із значно меншим, ніж в промислових областях, рівнем забруднення атмосферного повітря.

Вінниччина є переважно сільськогосподарським регіоном, але по обсягам викидів від стаціонарних джерел область займає 9 місце по Україні (за даними 2011 року). Проаналізувавши статистичні дані за 2006-2011 рр. слід відмітити, що найбільша частка викидів припадала на період 2006-2007 рр. Однією з найвагоміших причин зростання обсягів викидів від стаціонарних джерел є збільшення викидів Ладижинської ТЕС, викиди якої становлять понад 85% від викидів усіх стаціонарних джерел. З 2007 року в області скорочуються обсяги викидів від стаціонарних джерел, що в першу чергу пов'язано із зменшенням виробництва електроенергії та покращенням якості палива, що використовується на ВП ВАТ "Західенерго" Ладижинська теплова електрична станція.

Динаміка викидів в атмосферне повітря Табл.1.1.

Вінницька область	2008	2009	2010	2011	2012	2013
Загальна кількість викидів в атмосферу, тис. т, у т. ч.:	211,7	234,3	218,1	186,4	185,2	169,9
- від стаціонарних джерел забруднення, тис. т	135,4	152,4	130,3	114,3	103,1	82,6
- від пересувних джерел, тис. т	76,4	81,9	87,8	72,1	82,1	87,3

Хоча в області й зберігається тенденція до скорочення викидів, проте обумовлена вона насамперед скороченням економічної діяльності підприємств області, а не внаслідок впровадження природоохоронних заходів чи більш сучасних технологій виробництва. Тому, при збільшенні обсягів виробництва різко зростуть і викиди в атмосферне повітря.

Найбільш забрудненими містами області є Ладижин, Вінниця, Козятин, Жмеринка, Могилів-Подільський та Хмільник.

Рис.1.2. Щільність викидів по містах обласного підпорядкування, т/км²

Найбільший внесок у викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря міст Вінницької області належить підприємствам:

• Ладижинська ТЕС ВАТ "Західенерго" (Тростянецький район)

• Барське ЛВУМГ магістральних газопроводів "Черкаситрансгаз"

• Гайсинське ЛВУМГ магістральних газопроводів "Черкасинтрансгаз".

Потужним забруднювачем довкілля в області є транспорт. Це пов’язано з високою концентрація транспортних засобів у містах області.

Гідрографічна мережа Вінниччини представлена річковими системами Південного Бугу, Дністра і Дніпра.

Всього на території області нараховується 3600 річок і струмків загальною довжиною 11800 км.

За звітній період загальна кількість водокористувачів в області становила 1520, з них мають дозволи на спеціальне водокористування – 1423, 681 водокористувач займається розведенням риби в орендованих водних об'єктах (ставках).

Забір води за звітній період:

• з поверхневих джерел коливався у межах 121,8-133,0 млн.м³;

• з підземних джерел – 20,13-21,52 млн.м³.

Динаміка водокористування у Вінницькій області Табл.1. 2.

Рік	2008	2009	2010	2011	2012	2013
Забрано води з природних джерел, млн.м3	136,6	121,8	122,1	115,0	124,6	133,0
Використано свіжої води, млн.м3	120,7	112,9	106,7	100,1	109,7	116,2
Загальне водовідведення, млн.м3	80,9	82,9	75,9	70,6	77,08	80,44
Скинуто забруднених зворотних вод, млн.м3	1,9	3,5	1,9	2,4	2,1	1,85
Скинуто забруднюючих речовин, тис.т	11,67	11,84	11,83	13,8	12,13	11,38

Найвагомішим фактором забруднення водойм є робота очисних споруд каналізації (ОСК). Основною загальною проблемою майже всіх ОСК області залишається наднормативне забруднення стічних вод, що скидаються у поверхневі водойми, азотом амонійним та органічними речовинами. Це пов'язано із зношеністю обладнання очисних споруд. Крім того, цілий ряд населених пунктів, в першу чергу райцентрів області, до цього часу взагалі не має власних очисних споруд каналізації.

Причинами погіршення якості води у річках області крім незадовільної роботи ОСК комунальної сфери та деяких підприємств є:

- захаращення берегів сміттям та господарсько-побутовими відходами;

- випадки самовільного будівництва та розорювання земельних ділянок в межах водоохоронних зон та прибережних захисних смуг;

- повільне виконання робіт винесення в натуру та впорядкуванню прибережних захисних смуг місцевими органами влади.

Загальний земельний фонд області складає 2649,2 тис. га.

Ступінь освоєння земель с/г призначення становить 77,4%. Негативний вплив на якість земельних ресурсів спричиняє надмірна розораність території області (одна з найвищих у країні): розораність території області становить 66,2%.

Ґрунтовий покрив краю є одним з найбільш еродованих (41,2%) серед областей України, в тому числі 39% орних угідь. Повне знищення ґрунтового покриву спостерігається в процесі селитебного, промислового, дорожнього й

інших видах будівництва. Діяльність гірничовидобувних підприємств, стихійні сміттєзвалища призводять до промислової деградації ґрунтів. Нині на Вінниччині площа земель, порушених гірничодобувною промисловістю, складає біля 20 тис. га.

Площі земельних, тис.га Табл.1.3

Категорії землекористування	2008	2009	2010	2011	2012	2013
Землі природного призначення	6614,20	6614,20	6614,20	6614,20	6614,20	6614,20
Сіножаті та пасовища	84563,31	84563,31	84563,31	84563,31	84563,31	84563,31
Землі водного господарства (рибні ставки)	7434,77	7434,77	7434,77	7434,77	7434,77	7434,77
Землі водного фонду	100424,51	100424,51	100424,51	100424,51	100424,51	100424,51
у т.ч. площа рибних ставків	5753,98	5753,98	5753,98	5753,98	5753,98	5753,98
Землі оздоровчого призначення	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00
Землі рекреаційного призначення	17,10	17,10	17,10	17,10	17,10	17,10
Землі історико-культурного призначення	2077,16	2077,16	2077,16	2077,16	2077,16	2077,16
Ліси	25974,75	25974,75	25974,75	25974,75	25974,75	25974,75

Основними причинами зменшення рівня біорізноманіття в області є відсутність збалансованого функціонування господарської діяльності, зокрема це пов’язано із приватизацією землі, внаслідок чого відбуваються зміни складу, структури ґрунтів, забур’янення земельних угідь, які не освоюються, розорення пасовищ, сіножатей.

Загальна чисельність видів фауни області становить 871 вид, з них занесених до Червоної книги України – 91.

Стабільно зростає площа природно-заповідного фонду області. Так відповідно до загальної площі регіону вона збільшилась з 0,9% у 2006 р. до 2,04% у 2011 р.

Проаналізувавши дані за звітній період слід відмітити, що площа лісів на Вінниччині скоротилася з 14,3 % у 2006 р. до 12,8 % у 2011 р., при оптимальній для даного регіону лісистості 18 - 25%.

Динаміка посадки і посіву лісів в області, га Табл.1.4.

	2006 рік	2007 рік	2008 рік	2009 рік	2010 рік	2011 рік
Лісовідновлення, лісорозведення на землях лісового фонду	1366,6	3998,3	9519,6	3187	3136,9	1426,9
Створення захисних лісонасаджень на непридатних для с/г землях	1579	0	67	0	0	1119,2
Створення полезахисних лісових смуг	0	0	2	0	0	0
Природне поновлення лісу	1214,2	3	20	28	178,6	276,2

Найбільша кількість відходів в області утворюється в процесі експлуатації Ладижинської ТЕС – у 2011 році утворилось 383,690 тис.тонн золо-шлакової суміші.

Динаміка поводження з відходами Табл.1.5.

Показник	2006 рік	2007 рік	2008 рік	2009 рік	2010 рік	2011 рік
Обсяги утворення відходів І-ІІІ класу небезпеки, тис. т	8,39	5,79	4,07	2,49	0,691	0,592
Наявність відходів І-ІІІ класів небезпеки у сховищах організованого складування (поховання) та на території підприємств, тис. т	0,032	0,015	0,35	0,34	0,341	0,372
Використано відходів І-ІІІ класів небезпеки, тис. т	7,066	4,536	2,95	2,24	0,137	0,046
Знешкоджено (знищено) відходів I-III класів небезпеки, тис. т	0,636	0,536	0,51	0,07	0,001	131,1

Існує проблема з ліквідацією накопичених відходів, які утворились більше десяти років тому, передача таких відходів на знешкодження є проблематичною, оскільки здійснюється за кошти утворювача відходів і потребує значних капіталовкладень. В основному така ситуація складається на підприємствах машино- та приладобудівної галузей, які експлуатуються з радянських часів, та мають майданчики для зберігання відходів. Небезпечні відходи, що зберігаються протягом такого тривалого часу, становлять загрозу екологічній безпеці.

Ще однією проблемою є поводження з твердими побутовими відходами, оскільки існуючі полігони вже застаріли, а облаштування нових на стадії розробки.