Методи аналогової корекції

До аналогової корекції слід відносити корекцію АЧХ і ФЧХ в радіочастотному діапазоні довжини хвиль за допомогою перестроювальних селективних елементів. Їх включають в тракт приймача , або передавача. Ця корекція забезпечує корекцію частотних характеристик тракту. При цьому параметри каналу зв’язку повинні забезпечити максимум завадостійкості. Виконуються вони, як правило, на селективних вузлах, що перестроюються.

Такі коректори забезпечують:

• корекцію лінійної складової АЧХ;

• корекцію імпульсної складової АЧХ;

• корекцію лінійної складової ФЧХ;

Це відноситься до адаптивних коректорів, які використовуються тоді, коли фіксованої корекції каналу недостатньо. Фіксована корекція ділянок тракту використовується повсякчасно і часто досить ефективно. Такий коректор забезпечує лінійну зміну послаблення, що вноситься в тракт в залежності від частоти.

Відмітимо, що можливе застосування послідовно включених коректорів одного, або різних типів для забезпечення комплексного управління параметрами тракту.

Адаптивні коректори аналогового типу відрізняються складністю виготовлення , експлуатації і в даний час практично витіснені цифровими трансверсальними адаптивними коректорами.

Лекція №23

Основні характеристики цифрових каналів зв’язку.

До характеристик каналів зв’язку відноситься тип інтерфейсу до обладнання даних (наприклад, канал G703), вид ущільнення трафіка користувача (канал множинного доступу з часовим розділенням), тип організації передачі даних в межах одного каналу (один канал на одну несучу), по виду модуляції несучої (канал ФМ-4) і т. д.

Ці показники визначають протоколи взаємодії модулів різного рівня системи, надання служб нижчого рівня вищому, а також формат сигналу.

Основними параметрами, що визначають якість каналу являються завадостійкість і пропускна здатність каналу зв’язку.

Пропускна здатність каналу зв’язку характеризує можливість каналу передати певну кількість інформації в одиницю часу.

Пропускна здатність вимірюється числом біт, які можуть бути передані по каналу з необхідною якістю, тобто при максимальній швидкості. Вимірюється в біт/с.

Пропускна здатність каналу визначається відношенням потужності сигналу до потужності шуму в каналі з смугою пропускання F.

Граничне значення визначено теоремою Шенона, який показав, що в оптимально побудованій системі зв’язку можлива безпомилкова передача інформації, якщо виконується співвідношення:

R=F log2(1+Ps/Pn)

де R – швидкість передачі,

P_S і P_n – потужності корисного сигналу і шуму в каналі.

Теоретично вказане значення швидкості може бути досягнуто, але не може бути перевищено.

Неоптимальність системи передачі інформації, наявність спотворень в тракті, не дозволяють досягнути границі Шенона.

Підвищення потужності сигналу і зниження рівня шуму досягається трудно, тому ефективність каналу зв’язку досягається створенням оптимального приймача.

Завадостійкість каналу зв’язку визначається залежністю ймовірності бітової помилки від відношення середньої потужності сигналу до середньої потужності білого шуму. Або носить назву коефіцієнт помилок по бітах (BER), з англійської – bit error rate

Здатність каналу забезпечувати ефективне функціонування в умовах дії всіх завад характеризується завадостійкістю, яка в загальному випадку кількісно характеризується коефіцієнтом справної дії К_с.

К_с визначає ймовірність того, що канал зв’язку буде справним в випадково вибраний момент часу функціонування.

Коефіцієнт справної дії визначається добутком коефіцієнтів, що характеризують функціонування радіоліній при дії на неї випадкових і специфічних завад, що виходять з різних джерел:

= К_СЕПД - К_СЕС

К_СЕС – коефіцієнт справної дії при порушені умов електромагнітної сумісності, К_СЕПД – при застосуванні засобів електронного подавлення.

m - кількість інтервалів часу t_і неперервної дії каналу,

Т - загальний час функціонування систем.

Для систем з підвищеними вимогами до неперервності роботи коефіцієнт справної дії повинен бути не менше 0,85…0,95.

Спектральну ефективність ŋf визначають, як ефективність використання смуги частот. Вона виражається швидкістю передачі в біт/с на смугу 1Гц (біт/с Гц)

ɳ_f = R / ∆f_p , де

ŋf – спектральна ефективність каналу,

R – швидкість передачі,

Δfp – смуга пропускання каналу.

Маніпуляція в цифрових радіорелейних системах передачі

Модуляцію в цифрових радіорелейних системах передачі прийнято називати маніпуляцією.

В залежності від числа рівнів М модулюючого сигналу розрізняють дворівневу і багато рівневу маніпуляції.

Загальна схема модему для цифрової радіорелейної системи передачі буде виглядати наступним чином

ЦП – цифрова послідовність,

КМ - кодер модулятора

М – модулятор

ФК – фізичний канал поширення радіохвиль,

Д – детектор,

Р – регенератор,

ДДМ – декодер демодулятора.

Для багатьох видів маніпуляції, що застосовується в цифрових радіорелейних засобах передачі передбачається використання маніпулюючи сигналів V(t), що відрізняються по структурі від висхідного двійкового сигналу u(t).

Для формування вказаних маніпулюючи сигналів застосовується спеціальний кодуючий пристрій – кодер модулятора.

При демодуляції радіосигналів на прийомному кінці за допомогою декодера демодулятора проводиться зворотнє перетворення в результаті якого формується висхідний двійковий сигнал.

Декодуванню передує регенерація сигналу, в результаті якої з продетектованого спотвореного сигналу формується сигнал, що має структуру модулюючого сигналу на передаючій стороні.

В цифрових радіорелейних системах передачі застосовується амплітудна, фазова , частотна і амплітудно фазова маніпуляція.