155) Професор медицини і астрономії перший з українських вчених надрукував свою працю «Прогностична оцінка 1483 року»Одним із його учнів був славетний польський астроном .Миколай Коперник.

 Йдеться про ректора Болонського університету, доктора Юрія Дрогобича

156)сучасне розуміння поняття культура запропонував

Цицерон

157) перших відомих майстрів іконопису часів київської русі звали

Аліпій Печерський,Григорій та учні.

158)Зі скількох частин складався галицько-волинський літопис

З двох частин

159) Острозьку біблію Іван Федоров надрукував у

1581 році

160) Видатні архітектурні пам’ятки каплиця Боїмів і Кампіанів у Львові збудовані у стилі

Ренесанс

161) У чому суть етнозахисної функції культури?

Саме культура забезпечує цілісність та самобутність нації, оберігає її від руйнівного впливу чужорідних елементів, що мають, як правило, іноземне походження. Цю роль виконує система культурних цінностей, традицій та звичаїв, механізм її спрямований на те, щоб не допустити переваги чужорідних елементів над національними, бо це неминуче поставить під загрозу національне життя народу взагалі.

162) Назвіть визначні культурні центри часів галицько-волинського князівства

М. Львів м. Галич м. Волинь

163)Яка мова була офіційною у великому князівстві Литовському у XIV столітті

Руська(давньоруська)

164)Назвіть відомих Вам українських художників доби Ренесансу

Лаврентій Пухало, Федор Сенькович

165) Мозаїки і фрески давньоруських храмів

Одними з провідних жанрів монументального живопису Київської Русі були мозаїка та фреска, які складалися на основі візантійських шкіл. Фресками – розпис водяними фарбами по сирій штукатурці – вкривалися стіни православних храмів. Така техніка вимагала від художника швидкого і точного нанесення малюнка, адже усю композицію треба було виконати за один день. Зате фарби добре вбирались, висихали разом із штукатуркою, а тому не вицвітали та не обсипались. Завдяки чудовим властивостям цієї техніки давньоруський живопис витримав випробування часом. Значною складністю не тільки у художньому, а й у технологічному процесі відмічене мистецтво мозаїки. Мозаїчні зображення складалися зі смальти – кубиків спеціального кольорового скла, секрет якого прийшов також із Візантії. Колірна гама смальти нараховувала безліч відтінків (наприклад, зелена – біля 30). Мозаїками здебільшого прикрашали увігнуті та випуклі поверхні – апсиди, куполи, склепіння, арки. Цілий світ давньоруського мистецтва відображається нам у представленні київського Софійського собору. І мозаїки і фрески виконані за єдиним стилем, за єдиним задумом. Мозаїки прикрашають переважно центральну частину собору, зокрема вівтар. Їх палітра нараховує близько 177 відтінків. Здатність мозаїк мерехтіти у світлі сонячних променів і мозаїк пояснюється застосуванням майстрами такого прийому: мозаїчне кольорове скло вдавлювалося у сиру поверхню штукатурки під різними кутами. Фігури було видно з різного ракурсу, вони наче оживали, рухалися, що і справляло велике враження. Головна мозаїка – сувора і велична фігура Христа-Вседержителя на склепінні центрального купола. Автор використав чимало особливостей монументального живопису: зображення виконане широкими лініями, великими колірними площами. Найбільш знаменита мозаїчна Богоматір-Оранта. Оранта – назва у візантійській традиції сюжету із зображенням Богоматері, яка молиться. Діва Марія, яка підняла у молитовному жесті руки, постає на золотому мерехтливому фоні на склепінні вівтарної апсиди. Всі стіни, стовпи і склепіння Софійського собору вкривав фресковий живопис. Розписи читаються як книга, складаються у три цикли: євангельські, біблійні сюжети і житія святих – заступників княжого роду. Вежі, де розташовуються сходи, якими ходив князь та його наближені, не є культовими приміщеннями, тому вони прикрашені фресками світського побутового характеру(«Скоморохи», «Полювання на ведмедя»). Збереглися кілька фресок Михайлівського Золотоверхого собору, зруйнованого в 30-х рр. ХХ ст.; фресковий комплекс Кирилівської церкви, що відрізняється більшою яскравістю кольорів і динамізмом («Страшний суд», «Ангел зриває небо», «Святі воїни»).