88. За часів кого князя було збудовано собор св. Софії в Києві?

За часів Ярослава Мудрого

89. Що ви розумієте під питанням “ренесансний антропоцентризм”?

Основною ознакою культури Відродження, на противагу церковно-феодальній культурі, є її світський характер. Люди Відродження піддавали критиці систему феодального світогляду, їм були чужі його ідеали і догми (ідея “гріховності” людини, її тіла, пристрастей і прагнень). Систему нових поглядів визначають як антропоцентризм (“антропос” грецькою - людина). Людина, а не божество стоїть в центрі світогляду гуманістів. Ідеал гуманістичної культури - всебічно розвинена людська особистість, здатна насолоджуватися природою, любов'ю, мистецтвом, досягненнями людської думки, спілкуванням з друзями. Один з італійських гуманістів того часу Піко делла Мірандолла услід за античним автором вигукував: “Велике чудо є людина!”. У своєму трактаті “Про достоїнство людини” він писав: “Бог створив людину, щоб вона пізнавала закони Всесвіту, любила його красу, дивувалася його величчю... Людина може рости, удосконалюватися вільно. У ній знаходяться начала найрізноманітнішого життя”.

90.У чому суть етноформуючої функції культури?

 Культура творить народ і забезпечує його самобутність

91 Перелічіть дисципліни шо входили до складу “семи вільних мистецтв”.

Граматика, Діалектика(логіка), Риторика, Арифметика, Геометрія, Музика, Астрономія.

92. Поясніть термін” художній стиль”.

Худо́жній стиль — це стиль художньої літератури, який використовується в художній творчості. Провідним завданням художнього стилю є вплив на людську психіку, почуття, думкичерез зміст і форму створених авторами поетичних, прозових текстів. Художній стиль передбачає попередній відбір мовних засобів для створення літературних художніх текстів. У художньому стилі широко використовуються всі мовні засоби, увесь лексичний потенціал мови.

Художній стиль реалізований у формі драми, прози та поезії, які у свою чергу, розподіляються на відповідні жанри.

93.Охарактеризуйте Львів як центр ренесансної культури в Україні.

Центром ренесансної культури на Україні був Львів. Саме тут склались

унікальні умови, що сприяли як збагаченню української культури надбаннями

гуманістичної культури Ренесансу, так і її відродженню. В філософській думці,

поезії, полемічній, історичній літературі цього періоду сформувались

державотворчі ідеї. Вони стали ідейним стимулом розгортання національно-

визвольного руху, визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького і

створення незалежної козацької держави.

Львів був місцем зустрічі культур – української, польської (що належала

до кола Північного Ренесансу), єврейської, вірменської. Контакт культур

сприяв їх взаємному збагаченню засобами філософського, літературного,

мистецького виразів, що відповідали їх базовим архетипам.

Львів ХVІ ст. був значним економічним і культурним центром. Він стояв

на перехресті торговельних шляхів зі Сходу на Захід та з Півдня на Північ.

Розвивались різноманітні ремесла. Місто мало магдебурзьке право, що

забезпечувало йому значну самостійність в складі Речі Посполитої. Львів

називався республікою і на його гербі стояли літери SPQL – Senates populusque

Leopoliensis (Сенат і народ Львова). Завдяки розвитку міста, системи міського

самоврядування, зовнішньої і внутрішньої торгівлі, ремесел збільшився попит

на освічених людей, спеціалістів у різних галузях – юристів, лікарів, вчителів,

перекладачів, військових, друкарів, митців. Поступово в місті склався значний

прошарок інтелігенції. Виникає ряд навчальних закладів. Значна кількість

молоді виїжджала для продовження освіти за кордон, у провідні

університетські центри Європи. Повертаючись, вони привозили до Львова нові

гуманістичні ренесансні ідеї. Виникають гуманістичні гуртки, найбільш

відомим з яких був гурток майстра Шимона, батька видатного діяча Північного

Ренесансу, історика Шимона Шимоновича.