1.9. Спостережність і керованість

Існують два основні способи розробки моделей:

на основі фізичних принципів
на основі експериментальних даних (результатів вимірювання)

Якщо дані вимірювань використовуються в контексті знань про систему управління, то можна розрахувати значення, які не вдається виміряти. Процедура розрахунку чи оцінки значень змінних є наслідком однієї з основних характеристик системи, яка називається спостережністю.

Спостережність – це оцінка того, чи дає наявний набір вимірювання адекватну інформацію про систему.

Керованість показує, чи достатньо параметрів системи, на котру можуть впливати виконуючі механізми для управління процесом необхідним чином.

Система називається керованою, якщо можна підібрати такі значення U, щоб система досягла заданого значення Х.

Тільки тоді, коли система керована, її полюси (власні числа) можна вільно переміщувати за допомогою зворотнього зв’язку.

Якщо процес некерований – це означає, що частини системи фізично від’єднані від управляючих (керуючих) сигналів U.

Змінні стану системи:

...

В матричній формі:

Управляючі сигнали впливають на кожну змінну окремо. В керованій системі всі елементи матриці  ненульові. В іншому випадку змінні стану, що відповідають нульовим елементам матриці В, не можуть регулюватися сигналом управління. Значення таких змінних будуть визначатися тільки властивостями системи.

Треба добре розуміти фізичний процес інженеру. Наприклад, часто буває так, що параметри погано керовані, тобто значення _iмалі. Система формально керована, а реальний регулятор для практичного використання створити неможливо.

Якщо ж система працювала задовільно, то при автоматизації (комп’ютеризації) робота системи покращиться. Якщо система працювала незадовільно, то після автоматизації вона працювати не буде.

1.10. Структури організаційних систем

Структури реальних систем надзвичайно різноманітні, але всю множину відомих ієрархій можна розділити на 3 основні типи, залежно від видів зв’язків між елементами:

лінійна;
функціональна (лінійно-функціональна);
матрична.

1.10.1. Лінійні структури

При лінійній структурі кожний елемент має тільки одного начальника, зв’язки лінійні. Така структура передбачає чітке розділення повноважень і обов’язків елемента.

Недоліки: складність координації між елементами, оскільки на першому ступені вищий елемент повинен бути компетентним у всіх питаннях роботи нижчого. Лінійна структура, зображена на рис. 1.22, використовується в системах з порівняно простими функціями елементів.

Рис. 1.22:

1.10.2. Функціональні структури

В функціональній структурі передбачена спеціалізація.

Недоліки: невирішена проблема координації, оскільки кожен нижчий елемент отримує команди від кількох керівників і тому не завжди можна визначити порядок їх виконання. В міру ускладнення управління виникають нові функціональні підслужби, і виконавці отримують ще більшу кількість керівників, що призводить до дезорганізації.

1.10.3. Матричні структури

Матричні структури зображено на рис. 1.23:

Рис. 1.23.

Кожний функціональний елемент знаходиться в подвійному підпорядкуванні. Матрична структура передбачає наявність підрозділів і досить широко застосовується на підприємствах і в наукових установах.

1.11. Структури інформаційних систем

Структури інформаційних схем – це структури, по яким передається інформація.