- •Міністерство освіти і науки україни
- •Теоретичні основи управління конспект лекцій
- •Розділ 1. Системи і управління
- •1.1. Основи управління
- •1.1.1. Загальна модель управління
- •1.2. Роль комп’ютерної техніки в управлінні процесами
- •1.2.1. Класифікація автоматизованих систем (за видом процесу)
- •1.2.2. Узагальнена модель комп’ютерного управління процесом
- •1.2.3. Об’єкти і процеси управління. Додатний і від’ємний зворотні зв’язки
- •1.2.4. Властивості процесів, котрі ускладнюють управління
- •1.2.5. Загальна схема управління за замкненим циклом
- •1.2.6. Функціональна схема управління
- •1.2.7. Загальна схема процесу управління асу
- •1.2.8. Приклад системи управління за розімкненим циклом
- •1.4. Характеристики і параметри систем
- •1.5. Поняття системи
- •1.6. Структуризація системи
- •1.7. Класифікація систем за складністю
- •1.8. Моделювання в управлінні
- •1.8.1. Модель
- •1.8.2. Види моделей
- •1.8.3. Перехід до створення математичної моделі
- •1.9. Спостережність і керованість
- •1.10. Структури організаційних систем
- •1.12. Задачі аналізу і синтезу системи
- •1.13. Оптимальне управління
- •Список літератури до розділу 1:
- •2.1. Математичне моделювання лінійних динамічних систем (лдс)
- •2.1.1. Приклади створення математичного опису моделі
- •2.2. Передатна функція
- •2.3. Правила спрощення структурних схем
- •2.4. Частотні характеристики
- •2.4.1. Шляхи побудови афчх
- •2.5. Амплітудо-частотна характеристика (ачх)
- •2.6. Фазо-частотна характеристика (фчх)
- •2.7. Особливості афчх. Зв’язок між афчх і перехідною функцією
- •2.8. Афчх при від’ємних частотах. Від’ємна афчх. Обернена афчх
- •2.9. Логарифмічна амплітудо-фазо-частотна характеристика (лафчх)
- •2.10. Передатні функції типових ланок
- •7. Консервативна ланка
- •2.11. Перехідні функції типових ланок
- •2.11.1. Перехідні характеристики типових ланок
- •2.12. Математичні моделі управляючих органів
- •2.12.1. Закони управління
- •2.13. Види управління
- •2.14. Ланки з відставанням та ланки з випередженням
- •2.15. Ланки з запізненням
- •2.15.1. Транспортне запізнення
- •2.16. Поняття стійкості. Стійкість лінійних динамічних систем
- •2.17. Критерії стійкості
- •1. Критерій Вишнєградського
- •2. Критерій Рауса
- •2.18. Частотні критерії стійкості
- •2.19. Області стійкості
- •2.19.1. Метод d-розбиття
- •2.20. Оцінка стійкості системи за її структурою
- •2.21. Стійкість систем при деяких комбінаціях окремих ланок
- •2.21.2. Комбінація інерційної і інтегруючої ланки
- •2.22. Якість управління в лдс
- •2.22.2. Метод трапецій
- •2.22.3. Операторний метод (за допомогою розкладу Хевісайда)
- •2.23. Корекція лдс
- •Список літератури до розділу 2:
- •3.1. Типові нелінійності
- •3.2. Властивості нелінійних систем
- •3.3. Методи дослідження ндс.
- •3.3.1. Метод фазових траєкторій
- •3.3.3. Особливі точки фазових траєкторій
- •3.4. Поняття стійкості за Ляпуновим
- •3.5. Розв’язок нелінійних динамічних систем (методом фазових траєкторій)
- •3.5.1. Метод гармонічного балансу
- •Список літератури до розділу 3:
- •4.1. Дискретні системи управління
- •4.1.1. Переваги дискретних систем (дс) управління
- •4.1.2. Математичний опис систем дискретного управління
- •4.3. Стійкість імпульсних систем
- •Список літератури до розділу 4:
1.2.1. Класифікація автоматизованих систем (за видом процесу)
Різноманітність автоматизованих систем управління може бути класифікованою за видом процесу управління (рис. 1.4).
Рис. 1.4.
АСУТП – автоматизовані системи управління технологічними процесами
АСОУ – автоматизовані системи організаційного управління
АСУОТ – автоматизовані системи управління організаційно-технологічні
САПР – системи автоматизованого проектування
АСНД – науково-дослідні автоматизовані системи
АСН – навчальні автоматизовані системи
АСУІ – автоматизовані системи управління інформацією
1.2.2. Узагальнена модель комп’ютерного управління процесом
Фізичним процесом називаємо послідовну зміну станів об’єктів фізичного світу.
Німецький стандарт DIN дає більш точне визначення фізичного процесу: “комбінація зв’язаних подій в системі, в результаті яких змінюється, переміщується чи запасається енергія, матерія чи інформація”.
Технічний процес визначається як процес, фізичні змінні якого можна виміряти і змінити технічними засобами.
Різниця між фізичним і технічним процесом в тому, що фізичний процес необов’язково повинен керуватись зовні. Технічний процес включає обробку інформації для досягнення заданої цільової функції (мети).
Інформація – найважливіший компонент управління процесами, оскільки вона дозволяє краще використовувати дві інші складові процесу: матерію і енергію.
Узагальнена модель комп’ютерного управління процесами зображена на рис. 1.5.
Рис. 1.5.
1.2.3. Об’єкти і процеси управління. Додатний і від’ємний зворотні зв’язки
В теорії управління структура, зображена на рис. 1.6 є елементарною (фундаментальною) ланкою.
Рис. 1.6.
Частина систем, в яких здійснюється фізичний чи технічний процес, називається об’єктом управління (ОУ), а коло зворотнього зв’язку (ЕОМ, комп’ютер) називається управляючим органом (УО).
Для простоти будемо розглядати об’єкти управління (ОУ), які характеризуються однією змінною Xвх, однією змінною Хвих та локалізованою збурюючою дією F.
Зворотний зв’язок передбачає управління за замкненим циклом.
1.2.4. Властивості процесів, котрі ускладнюють управління
Рівень складності системи управління визначається в першу чергу, властивостями керованого процесу.
Серед багатьох характерних особливостей процесів, котрі ускладнюють управління, найбільше впливають:
нелінійність процесу;
змінне зовнішнє середовище;
зміна умов самого процесу;
значні часові затримки (запізнення);
внутрішні зв’язки процесу.
Запізнення сигналів чи наявність зон нечутливості (мертвих зон) є серйозною проблемою для керування. Через те, що регулятор функціонує на основі застарілих даних, тому він може видавати хибні (фальшиві) команди.
Якщо сигнал від мікрофону поступає з затримкою, більшою ніж 0,2÷0,4 с, то ви швидко збиваєтесь і перестаєте розмовляти. Цей приклад наочно демонструє нестійкість, що виникла через затримку в часі.
Регулятор в системі з часовими затримками повинен “пам’ятати” старі (попередні) керуючі дії.
Врахування внутрішніх взаємозв’язків додає багато складності в модель процесу, якщо навіть він в своїй основі простий. Прикладом цього може служити задача регулювання температури в кімнатах будинку. Якщо вікно відчиняється в одній з кімнат, то температура змінюється не тільки локально, але і в деякій мірі в сусідніх кімнатах.
Модель системи з внутрішніми зв’язками зображена на рис. 1.7:
вхідні сигнали вихідні сигнали
Рис. 1.7.