
- •Міністерство освіти і науки україни
- •Теоретичні основи управління конспект лекцій
- •Розділ 1. Системи і управління
- •1.1. Основи управління
- •1.1.1. Загальна модель управління
- •1.2. Роль комп’ютерної техніки в управлінні процесами
- •1.2.1. Класифікація автоматизованих систем (за видом процесу)
- •1.2.2. Узагальнена модель комп’ютерного управління процесом
- •1.2.3. Об’єкти і процеси управління. Додатний і від’ємний зворотні зв’язки
- •1.2.4. Властивості процесів, котрі ускладнюють управління
- •1.2.5. Загальна схема управління за замкненим циклом
- •1.2.6. Функціональна схема управління
- •1.2.7. Загальна схема процесу управління асу
- •1.2.8. Приклад системи управління за розімкненим циклом
- •1.4. Характеристики і параметри систем
- •1.5. Поняття системи
- •1.6. Структуризація системи
- •1.7. Класифікація систем за складністю
- •1.8. Моделювання в управлінні
- •1.8.1. Модель
- •1.8.2. Види моделей
- •1.8.3. Перехід до створення математичної моделі
- •1.9. Спостережність і керованість
- •1.10. Структури організаційних систем
- •1.12. Задачі аналізу і синтезу системи
- •1.13. Оптимальне управління
- •Список літератури до розділу 1:
- •2.1. Математичне моделювання лінійних динамічних систем (лдс)
- •2.1.1. Приклади створення математичного опису моделі
- •2.2. Передатна функція
- •2.3. Правила спрощення структурних схем
- •2.4. Частотні характеристики
- •2.4.1. Шляхи побудови афчх
- •2.5. Амплітудо-частотна характеристика (ачх)
- •2.6. Фазо-частотна характеристика (фчх)
- •2.7. Особливості афчх. Зв’язок між афчх і перехідною функцією
- •2.8. Афчх при від’ємних частотах. Від’ємна афчх. Обернена афчх
- •2.9. Логарифмічна амплітудо-фазо-частотна характеристика (лафчх)
- •2.10. Передатні функції типових ланок
- •7. Консервативна ланка
- •2.11. Перехідні функції типових ланок
- •2.11.1. Перехідні характеристики типових ланок
- •2.12. Математичні моделі управляючих органів
- •2.12.1. Закони управління
- •2.13. Види управління
- •2.14. Ланки з відставанням та ланки з випередженням
- •2.15. Ланки з запізненням
- •2.15.1. Транспортне запізнення
- •2.16. Поняття стійкості. Стійкість лінійних динамічних систем
- •2.17. Критерії стійкості
- •1. Критерій Вишнєградського
- •2. Критерій Рауса
- •2.18. Частотні критерії стійкості
- •2.19. Області стійкості
- •2.19.1. Метод d-розбиття
- •2.20. Оцінка стійкості системи за її структурою
- •2.21. Стійкість систем при деяких комбінаціях окремих ланок
- •2.21.2. Комбінація інерційної і інтегруючої ланки
- •2.22. Якість управління в лдс
- •2.22.2. Метод трапецій
- •2.22.3. Операторний метод (за допомогою розкладу Хевісайда)
- •2.23. Корекція лдс
- •Список літератури до розділу 2:
- •3.1. Типові нелінійності
- •3.2. Властивості нелінійних систем
- •3.3. Методи дослідження ндс.
- •3.3.1. Метод фазових траєкторій
- •3.3.3. Особливі точки фазових траєкторій
- •3.4. Поняття стійкості за Ляпуновим
- •3.5. Розв’язок нелінійних динамічних систем (методом фазових траєкторій)
- •3.5.1. Метод гармонічного балансу
- •Список літератури до розділу 3:
- •4.1. Дискретні системи управління
- •4.1.1. Переваги дискретних систем (дс) управління
- •4.1.2. Математичний опис систем дискретного управління
- •4.3. Стійкість імпульсних систем
- •Список літератури до розділу 4:
3.4. Поняття стійкості за Ляпуновим
Незбурений рух (встановлений процес) називається стійким, якщо при заданій як завгодно малій області можливо знайти таку область , що при початкових умовах, розміщених всередині цієї області, збурений рух – перехідний процес буде таким, що зображаюча точка не вийде з області при як завгодно великому значенні часу t (рис. 3.12).
Рис. 3.12.
3.5. Розв’язок нелінійних динамічних систем (методом фазових траєкторій)
Лінії перемикань є геометричним місцем точок фазової площини, де здійснюється перехід від одного лінійного диференційного рівняння до фазових траєкторій другого лінійного диференційного рівняння (рис. 3.13).
Рис. 3.13.
Лінії перемикань диференційних рівнянь відповідатимуть точкам статичних характеристик A, B і C, D (рис. 3.13).
Як приклад, розглянемо систему регулювання температури ОУ пропарочної камери (рис. 3.14).
Рис. 3.14.
ПР – поляризоване реле
К.Пр – контакти ПР
U
- напруга
живлення мостової схеми
ОЗ1, ОЗ2 –обмотки збудження двигуна Д
R
–
терморезистор
В – вентиль (регулятор)
Рівняння об’єкту управління системи буде виглядати наступним чином:
або
Рівняння руху двигуна:
Структурна схема, що відповідає написаним рівнянням динаміки з врахуванням характеру нелінійності буде виглядати як зображено на рис. 3.15:
Рис. 3.15.
Об’єднуючи лінійні
ланки в одну лінійну частину, отримуємо
схему, зображену на рис. 3.16:
Рис. 3.16.
Рівняння лінійної частини системи матиме наступний вигляд:
де
Рівняння руху системи розіб’ється на три диференційні рівняння 2-го порядку:
(1)-(3)
Для
побудови фазового портрету вибиремо
координати фазової площини х
та
.
Тоді рівняння (2) запишеться:
або
,
тобто
Рис. 3.17.
Тоді розв’язок рівняння (1) та розв’язок рівняння (3) із системи буде:
для (2)
для (1)
для (3)
Фазовий портрет системи, згідно розв’язків, зображений на рис. 3.17.
3.5.1. Метод гармонічного балансу
Метод гармонічного балансу відноситься до наближених методів дослідження нелінійних систем. Він полягає у знаходженні розв’язку нелінійної системи виду Аsint, де А – амплітуда, – частота.
Складну НДС можна звести до виду:
Метод
гармонічного балансу грунтується на
положенні про те, що на високих частотах
реальні системи мають коефіцієнт
передачі рівний нулю.
Запишемо умову Найквіста для такої системи:
J(A)
– еквівалентна амплітудо-фазова
характеристика неінерційного нелінійного
елементу. J
(A)
залежить від амплітуди і не залежить
від частоти вхідної чи вихідної величин.
Характеристика J
(A)
повністю визначається формою статичної
характеристики НЕ.
J(A)
= N(A)+JM(A),
де N(A)
i M(A) –
дійсна і уявна частина відповідно.
Коефіцієнти N(A) i M(A) визначаються як коефіцієнти ряду Фур’є.
Для
однозначних нелінійних характеристикM(A)=0.
Шукаємо точку перетину графіків -Wл(j)
з
(рис. 3.18).
Рис. 3.18.
З
точок перетину графіків знаходять
розв’язок Аsinw
t
та А
sinw
t
для точок C
і D
відповідно.