![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •Модуль 1 Лекція №1 транспортний потік і його моделі.
- •Лекція №2 теорії руху потоків автомобілів
- •Лекція №3 загальна оцінка моделей руху потоку автомобілів
- •Лекція №4 методи вивчення пропускної здатності доріг
- •Лекція 5 методи експериментального вивчення основних характеристик потоку автомобілів
- •Лекція №6 вплив інтенсивності та складу руху на основні характеристики потоку автомобілів
- •6.2. Інтервали між автомобілями, що рухаються один за одним.
- •6.3. Максимальні інтервали між автомобілями.
- •Лекція №7 щільність руху потоку автомобілів.
- •Лекція 8 закономірності розподілу автомобілів у потоці
- •Лекція 9. Вплив дорожніх умов на розподіл інтервалів та швидкостей у потоці автомобілів.
- •1. Підйоми та спуски.
- •2. Населені пункти.
- •3. Пересічення і примикання автомобільних доріг в одному рівні.
- •Модуль 2 Лекція 10 рівні завантаження дороги рухом
- •1. Рівні завантаження.
- •2. Режими руху автомобілів при різних рівнях завантаження дороги.
- •Лекція 11 втрати часу та пропускна здатність нерегульованих пересічень в одному рівні.
- •1. Визначення втрат часу і довжини черги на пересіченнях в одному рівні
- •2. Пропускна здатність нерегульованих пересічень в одному рівні.
- •Лекція 12 пропускна здатність ділянок злиття
- •Лекція 13 пропускна здатність зони переплетення.
- •Лекція 14 пропускна здатність смуги руху при світлофорному регулюванні
- •Лекція 15 оцінка швидкостей руху та пропускної здатності автомобільних доріг
- •1. Оцінка умова руху поодиноких автомобілів.
- •2. Визначення пропускної здатності дороги.
- •3. Приклад побудови графіка зміни пропускної здатності та оцінки рівнів завантаження рухом.
- •4. Принципи вибору заходів для підвищення пропускної здатності автомобільних доріг.
- •5. Рівні завантаження і засоби регулювання.
Лекція 9. Вплив дорожніх умов на розподіл інтервалів та швидкостей у потоці автомобілів.
1. Підйоми та спуски.
Найважливішими із факторів, що визначають швидкості руху автомобілів на підйомах та спусках, є: величина поздовжнього ухилу, довжина підйому, характер початкових (на підйомі) та кінцевих (на спуску) дорожніх умов, а також інтенсивність та склад руху.
Встановлено, що середня швидкість вантажних автомобілів у порівнянні з горизонтальними ділянками зменшується на ухилах до 30‰ на 5 км/год, на ухилах 40‰ – на 15 км/год, на ухилах 60‰ – на 25 км/год та на ухилах 70‰ – на 35 км/год.
Характерно, що на зниження швидкості руху великий вплив здійснює довжина підйому, яка у деяких випадках більш суттєва ніж величина ухилу.
Швидкість вантажних автомобілів на відстанях від початку підйому, що перевищують вказані вище, змінюється мало. Така швидкість називається стабілізаційною і є для кожного ухилу величиною визначеною:
Величина ухилу, ‰ |
40 |
50 |
60 |
70 |
Середня стабілізаційна швидкість, км/год |
40 |
33 |
27,5 |
19,5 |
Збільшення інтенсивності руху викликає зниження швидкостей лише легкових автомобілів та незавантажених вантажних автомобілів.
Швидкість важких вантажних автомобілів не зменшується із збільшенням інтенсивності (рис. 9.1).
Рис. 9.1. Залежність швидкості руху автомобілів різних типів від довжини підйому при ухилі 50‰ та інтенсивності 250 авто/год:
_ _ _ _ _ при вільних умовах руху; ________при впливі інтенсивності;
1 – легкові автомобілі; 2 – автомобілі загальною масою менше 8 т; 3 – автомобілі загальною масою більше 11 т.
Легкові автомобілі втрачають швидкість і можуть реалізувати свої динамічні можливості лише після відводу важких вантажних автомобілів на спеціальну додаткову смугу руху.
Збільшення інтенсивності руху в основному відбивається на величині відстані, де проходить найбільш інтенсивне зниження значень швидкостей руху. Величина стабілізаційної швидкості із збільшенням інтенсивності руху зменшується незначно – у межах 3%.
Збільшення кількості автомобілів, що повільно рухаються приводить до суттєвого зниження стабілізаційної швидкості і зменшення довжини ділянки пониження швидкостей руху.
У деяких випадках водії автомобілів, що швидко рухаються, намагаються зберегти швидкість і часто виїжджають на обгін автомобілів, які рухаються повільно. Спостереження показують, що найчастіше обгони здійснюються у верхній частині підйому, коли різниця швидкостей автомобілів, які рухаються швидко і повільно досягає значної величини (рис. 9.2).
Рис. 9.2. Зміна кількості обгонів вздовж підйому (крива І): 1 – на спуску; 2 – на підйомі. Інтенсивність руху в сторону підйому – 200 авто/год, ухил - 60‰.
При визначенні пропускної здатності автомобільних доріг і окремих її елементів необхідно знати величину зони впливу на режим руху потоку автомобілів.
Режим руху потоку, який існував до підходу на підйом, відновлюється на відстані 900-1200 м від вершини підйому (рис. 9.3).
Рис. 9.3. Залежність відстані за підйомом, при якій відчувається вплив підйому, від інтенсивності руху величини ухилу (протяжність підйому 400 м).
При інтенсивності
зустрічного руху
(
- напрямок руху, що розглядається) довжина
цієї ділянки рівна 900-1000 м, а при
- 1000-1200 м.
Тривалість відновлення попереднього режиму руху потоку автомобілів після подолання підйому залежить також від складу потоку. Із збільшенням кількості автомобілів, що рухаються повільно перешкоди зберігаються на досить значній довжині дороги, а ступінь цього впливу підвищується.
На підйомах, у порівнянні з горизонтальними ділянками, проходить суттєвий перерозподіл інтервалів.