4.2. Альтернативний підхід: ефект доходу та ефект заміщення
Пояснити закон попиту можна на основі зовсім іншого підходу, не пов’язаного із граничною корисністю. Наш співвітчизник Є.Слуцький висунув твердження про те, що загальний ефект зміни ціни та її впливу на попит можна розділити на ефект доходу та ефект заміщення.
Отже, коли ціна товару знижується, попит на нього зростає з двох причин:
Ефект доходу– це зміна реального доходу споживача внаслідок зміни ціни на товар.
Ефект заміщення– це вплив зміни ціни товару на його відносну дорожнечу, а тому і на величину попиту.
Ефект доходу та ефект заміщення впливають на характер кривої попиту.
Якщо товар нормальний, то у випадку позитивного впливу, тобто зниження ціни, ефект доходу та ефект заміщення зумовлять збільшення величини попиту. У випадку негативного впливу (ціна зростає) попит зменшується.
Якщо товар є нижчим, то ефект доходу та ефект заміщення діють у протилежних напрямках. При зниженні ціни вплив ефекту доходу переважає ефект заміщення. Якщо ж ціна зростає - ефект заміщення переважає ефект доходу.
Але існує можливість, за якої крива попиту на нижчий товар буде мати позитивний нахил. Для цього необхідно, щоб на споживання деякого товару припадала велика частка бюджету особи. В такому випадку вплив доходу буде великим і можлива парадоксальна ситуація, за якої зростання ціни спричиняє збільшення споживання такого товару. Таким чином, товар, який має криву попиту з позитивним нахилом, називається товаром Джіффена.Для товару Джіффена ефект доходу від зміни ціни перекривається дією ефекту заміщення.
4.3. Аналіз рівноваги у споживанні на основі кривих байдужості
Глибше пояснення поведінки споживача та його рівноваги можливе при використанні кривих байдужості та бюджетних прямих.
Бюджетна пряма показує різні поєднання двох продуктів, які можна придбати за певних цін цих продуктів та незмінного грошового доходу.
Рис. 4.2. Бюджетна пряма
Якщо припустити, що весь свій дохід споживач витрачає на придбання двох товарів, то сума його витрат на ці товари дорівнює його доходові. В такому разі бюджетну пряму можна записати в такому вигляді:
(4.3)
Нахил бюджетної прямої визначається відношенням ціни продукту В до ціни продукту А. Отже, абсолютна величина нахилу визначається співвідношенням:
(4.4)
Таке співвідношення означає, що відмовляючись від деякої кількості товару А споживач може придбати певну кількість товару В.
Варто назвати ще декілька властивостей бюджетної прямої:
Положення бюджетної прямої змінюється під впливом зміни грошового доходу.
Зміна ціни також перемістить бюджетну пряму.
Отже, бюджетні прямі є відображенням об’єктивних даних щодо ціни товарів та рівня доходу споживача. Вони показують поєднання двох продуктів, які є досяжними споживачеві за певного рівня грошових доходів і певного рівня цін.
З іншого боку, криві байдужості містять суб’єктивну інформацію про уподобання споживачів щодо продуктів aіb.Крива байдужостіпоказує всі можливі поєднання двох продуктів, які дають споживачеві однаковий загальний рівень задоволення, або корисності. Суб’єктивні вподобання споживача є такими, що він отримає однакову загальну корисність від кожного варіанту поєднання продуктів a і b, показаних на кривій. Тому споживачеві байдуже, яке конкретне поєднання продукції він придбає.
Рис. 4.7. Крива байдужості
Криві байдужості мають такі властивості:
Крива байдужості має негативний нахил.
Абсолютна величина нахилу кривої байдужості в будь-якій точці є відображенням граничної корисності блага, відкладеного по горизонтальній осі, до граничної корисності блага, відкладеного по вертикальній осі.
Крива байдужості є увігнутою, якщо дивитися від початку координат. Нахил кривої байдужості являє собою граничну норму заміни (MRS) і показує, до якої межі споживач буде замінювати один продукт іншим, щоб отримувати той самий рівень задоволення потреб.
MRS=
(4.5)
Набір кривих для одного споживача і однієї пари благ є картою кривих байдужості.Кожна крива відображає інший рівень граничної корисності. Чим далі від початку координат розташована кожна наступна крива байдужості, тим вищому рівневі корисності вона відповідає.
Криві байдужості не перетинаються. Ця їх властивість є відображенням транзитивності споживчих переваг.
Рівноважний стан споживача можна визначити через поєднання бюджетної прямої і карти кривих байдужості. Серед варіантів досяжних поєднань споживач буде віддавати перевагу тим, які забезпечать йому найбільше задоволення, або корисності. Поєднання товарівaіb, які будуть максимізувати корисність, знаходиться на найбільш віддаленій від початку координат досяжній кривій байдужості.
Тобто, якщо крива байдужості показує, що покупець хотів би купити, а бюджетна лінія те, що вінможе купити, то в поєднанні вони дають відповідь на питання,як забезпечити максимальне задоволення від покупки при обмеженому бюджеті.
Рис. 4.9. Рівновага споживача
У точці дотику бюджетної прямої до кривої байдужості досягається оптимальне із досяжних для споживача поєднання двох продуктів. У цій точці нахил найвищої із досяжних для споживача кривих байдужості дорівнює нахилу бюджетної прямої. Оскільки нахил кривої байдужості відображає гранична норма заміни, а нахил бюджетної прямої визначається співвідношенням цін двох товарів, то рівноважний стан досягається за умови:
(4.6)
або
(4.7)