1.3. Інструментарій мікроекономіки
Основними методами,що використовуються при позитивному мікроекономічному аналізі, є:
граничний аналіз;
функціональний аналіз;
рівноважний підхід;
верифікація.
Для реалізації нормативного підходу широко використовується моделювання, зокрема знакове, яке передбачає використання формул і графіків.
В мікроекономіці використовуються моделі як спрощене відображення дійсності. Вони поділяються на два види: оптимізаційні – для вивчення поведінки окремих економічних суб’єктів та рівноважні – для з’ясування взаємозв’язків між ними.
Мікроекономічна теорія лежить в основі розробки мікроекономічної політики.
Тема 2. Аналіз попиту і пропозиції
2.1. Ринковий механізм
2.2. Попит. Закон попиту. Фактори, що впливають на зміну попиту
2.3. Пропозиція. Закон пропозиції. Фактори, що впливають на зміну пропозиції
2.4. Ринкова рівновага
2.1.Ринковий механізм
Ринок - це механізм, який зводить разом покупців – носіїв попиту, і продавців (постачальників) товарів і послуг.
Ринки мають різний характер. За географічною ознакою виділяють локальні, національні та міжнародні. Деякі ринки можуть передбачати особистий контакт ринкових агентів, інші - знеособлене спілкування.
Основним носієм ринкової інформації є ціна (P), тобто кількість того, що треба віддати, аби отримати одиницю бажаного товару чи послуги. Ціни:
несуть інформацію про те, чого і скільки продавці хочуть продати, а покупці купити, тобто вони є сигналами для рішень;
спонукають до певних дій про те, що виробити і де, що саме купити і де саме.
Ринковий механізм дозволяє не просто зробити вибір, а й забезпечити найбільшу ефективність, тобто отримати результат з найменшими за даних умов затратами.
2.2. Попит. Закон попиту. Фактори, що впливають на зміну попиту
Рішення, які приймають учасники ринкових відносин, виражаються у бажанні і можливості продавати і купувати товари, послуги чи ресурси.
Попит(D) – це відношення між ціною блага та його кількістю, яку споживачі хочуть і можуть купити. Попит проявляється вобсязі попиту, тобто в тій кількості блага, яке було куплене за деякою ціною при незмінності інших чинників, що впливають на попит. На обсяг попиту впливають цінові та нецінові чинники.
Залежність обсягу попиту від ціни товару називають функцією попиту, яку позначають черезQd(p), а її графік –кривою попиту. Крива попиту показує, скільки товару споживачі прагнуть придбати за тією ціною за одиницю, яку їм пропонують.
Рис.2.1. Крива попиту
Функцію попиту переважно задають графічним, табличним або аналітичним (алгебраїчним) способом. У випадку аналітичного підходу функція попиту матиме такий вигляд
Q(p) = a -b∙p(2.1)
Найважливішою детермінантою обсягу попиту є ціна.
Рух по кривій попиту показує зміну величини попиту, тобто кількості товару, яку споживач хоче і може купити, внаслідок зміни ціни товару при інших рівних умовах.
Закон попиту відображає зворотний зв’язок між ціною і обсягом попиту: кількість товару, на який виникає попит, зростає при зниженні ціни і скорочується при її підвищенні.
Закон попиту порушується для товарів Джіффена (дешевий товар, на який припадає велика частка бюджету споживача) ітоварів Веблена(дорогий товар, який купується для престижу).
На попит впливають також інші змінні – нецінові чинники попиту:
ціни інших благ;
доходи споживачів;
загальна кількість споживачів даного блага;
смаки і вподобання споживачів (споживчі переваги);
очікування зміни ціни та доходів;
економічна політика держави.
Найчастіше зростання доходу споживача зумовлює збільшення попиту. Тому нормальним є такийтовар, попит на який збільшується із зростанням доходів. Але існують товари, які при зростанні доходів купують менше. Товари, попит на які при зростанні доходів зменшується, називають товарами нижчої споживчої цінності, або нижчими товарами.
Зміна цін на інші товари вказує на двоякий зв’язок між ними: існують товари-замінники (субститути) і товари, що доповнюють один одного (комплементи). Товари-замінники - це така пара товарів, у якій зростання ціни одного товару зумовлює збільшення попиту на інший.Взаємодоповнюючі товари– це такі товари, коли зростання ціни одного товару зумовлює зменшення попиту на інший товар.
Внаслідок зміни нецінових факторів відбуваються зміни в попиті,які відображаються упереміщенні кривої попиту.
Рис. 2.2. Переміщення кривої попиту