1.3. Перелік дисциплін, знання яких необхідно для вивчення курсу

№ п/п	Назва дисципліни	Назва розділів та тем
1.	Валеологія
2.	Етика соціальної роботи
3.	Медико-соціальні основи здоров’я
4.	Психологія особистості
5.	Основи безпеки життєдіяльності
6.	Актуальні питання соціальної роботи (робота з залежними, питання неповносправності)
7.	Технології у соціальній роботі

Вивчення курсу базується на знаннях з таких раніше засвоєних студентами дисциплін, як «Цінності і етика у соціальній роботі», «Валеологія», «Медико-соціальні основи здоров'я», «Основи безпеки життєдіяльності», «Вікова психологія», «Актуальні питання соціальної роботи І, ІІ (робота з залежними, питання неповносправності)», а також пов’язане із вивченням курсів «Технології у соціальній роботі», «Транскультурні аспекти соціальної роботи», «Проектування та інновації в соціальній роботі» тощо. Даний навчальний курс реалізує горизонтальні міжпредметні зв’язки з іншими дисциплінами, які викладаються на бакалавраті, наприклад: «Методи соціологічних досліджень», «Поведінка людини і соціальне оточення», «Теорії і методи соціальної роботи», «Основи реабілітації в соціальній роботі». Курс «Технології збереження здоров’я у соціальній сфері» закладає міцне підґрунтя для наступного оволодіння іншими важливими фаховими дисциплінами, передусім такою, як «Здоров’єзбережувальна діяльність у соціальній роботі». У такий спосіб відбувається формування професійної компетентності здоров’єзбереження майбутніх соціальних працівників – випускників за спеціалізацією «Клінічна соціальна робота».

Навчальний курс включає лекційні заняття, що є однією з форм оволодіння cтудентами теоретичним матеріалом і служать становленню їх фахових світоглядних цінностей та орієнтацій, а також семінарсько-практичні заняття, спрямовані на формування низки практичних умінь і навичок, необхідних для професійної компетентності соціального працівника у здоров’єзбережувальній діяльності. Аудиторні заняття проводяться із застосуванням інноваційних педагогічних технологій

Важливим засобом оволодіння теоретичними знаннями і набуття умінь студентами в процесі вивчення дисципліни є самостійна робота студентів, на яку відведено майже половину передбаченого програмою часу (56 год.)

1.4. Науково-методичні засади викладання навчальної дисципліни

У процесі проведення практичних і семінарських занять використовуються різноманітні методи навчання – фронтальні бесіди, міні-проекти, презентації, рольові ігри, інсценізації, диспути, робота з книгою, брейн-стормінг, семінари-конференції тощо. Застосування інтегрованих форм навчання – поєднання в одному аудиторному занятті лекційного викладу з елементами практичної діяльності студентів – проведення міні-презентацій, виступів із повідомленнями, розв’язування ситуаційних задач, тренінгів, використовуючи як репродуктивні, частково творчі, так і евристичні методи сприятиме максимальному врахованню індивідуальних можливостей і потреб студентів, забезпечить дотримання підходу здоров’єзбереження в організації навчально-виховного процесу. Широкий спектр дидактичних матеріалів, розроблених до кожної теми (завдання для самоконтролю, діагностичні тести, вправи на розвиток мислення студентів, ілюстративні матеріали і додатки, таблиці, вправи на розвиток рефлексії, творчості, мислення, пам’яті, психологічно-педагогічні тести, анкети, опитувальники) сприяє ефективності засвоєння студентами теоретичних аспектів навчальної дисципліни і наступній продуктивності виконання завдань практичного й діагностичного блоків модуля.

Навчання здійснюється на засадах модульно-рейтингової технології. З огляду на це, організаційно-змістова структура курсу «Технології збереження здоров’я у соціальній сфері» включає 2 змістові модулі, які поділяються на розділи. Оцінювання роботи студентів під час вивчення курсу передбачає використання різних видів, форм і методів контролю знань, умінь та навичок студентів. Вивчення кожного змістового модуля модульної програми супроводжується виконанням студентами низки практичних завдань і формуванням портфоліо – навчального проекта студента. Портфоліо кожного студента вміщує результати виконання 5 індивідуальних завдань, робота над кожним з яких оцінюється відповідною кількістю балів. Максимальна сума балів, яку студент може набрати за модульною програмою – 100 балів. Загальний рейтинг успішності студента під час вивчення курсу визначають такі аспекти: 1) робота під час аудиторних занять (виступи з доповідями, повідомленнями, доповнення відповідей інших студентів, участь у дискусіях, виконання проблемних завдань тощо); 2) самостійна робота, пов’язана з опрацюванням теоретичних джерел, інтернет матеріалів, виконанням індивідуальних завдань тощо; 3) результати конролю виконання тестових завдань і програмованого контролю; 4) участь у студентських конференціях, семінарах, олімпіадах з актуальної здоров’єзбережувальної тематики, публікація статей чи тез виступів у матеріаліх конференцій; 5) підготовка і захист проекту особистого здоров’єзбереження й підвищення рівня культури здоров’я або проекту технології збереження здоров’я певної групи клієнтів.