Розділ і Теоретико-методологічні основи інноваційної діяльності та шляхи підвищення її ефективності

1.1. Сутність та зміст інноваційної діяльності підприємства

В економічній літературі термін «інновація» інтерпретується як перетворення потенційного науково-технічного прогресу в реальний, який втілюється в нових продуктах і технологіях. Інноваційний продукт характеризується вищим технологічним рівнем, новими споживчими якостями товару або послуги порівняно з попереднім продуктом.

Вчені по-різному трактують це поняття залежно від предмета та об'єкта свого дослідження. Наприклад, Б. Твісс визначає інновацію як процес, у якому винахід або ідея набувають економічного змісту. Ф. Ніксон вважає, що інновація — це сукупність технічних, виробничих і комерційних заходів, що спричинюють появу на ринку нових товарів, поліпшених промислових процесів та устаткування.

Відповідно до міжнародних стандартів, інновація визначається як кінцевий результат інноваційної діяльності, який дістав втілення у вигляді нового або удосконаленого продукту, впровадженого на ринку, нового або удосконаленого технологічного процесу, що знайшов використання у практичній діяльності.

Щодо змісту цього поняття у фахівців існують два підходи: широкий і вузький. Класичним широким підходом вважають викладене австрійським економістом І. Шумпетером ще у 1913 р. у праці "Теорія економічного розвитку" розуміння цього процесу як такого, що складається з п'яти основних варіантів:

• введення нового товару (товару, з яким не знайомий споживач, або товару нового виду);

• впровадження нового методу виробництва продукції (методу, який раніше не використовувався у цій галузі промисловості);

• відкриття нового ринку, на якому цю галузь промисловості цієї країни не було представлено;

• завоювання нового джерела сировини та напівфабрикатів;

• впровадження нової організаційної структури в будь-якій галузі.

Значення терміну «інновація» залежить від конкретної цілі дослідження, вимірювання або аналізу об'єкту. У зв'язку з цим розрізняють такі основні типи інновацій:

• товарна інновація — введення нового продукту;

• технологічна інновація — введення нового методу виробництва;

• ринкова інновація — створення нового ринку товарів або послуг;

• маркетингова інновація — освоєння нового джерела постачання сировини або напівфабрикатів;

• управлінська інновація — реорганізація структури управління;

• соціальна інновація — впровадження заходів щодо покращення життя населення;

• екологічна інновація — впровадження заходів щодо охорони навколишнього середовища.

Інноваційна діяльність включає в себе процес доведення наукової ідеї або технічного винаходу до стадії практичного використання, що приносить дохід, а також прив'язані з цим процесом техніко-економічні та інші зміни у соціальному середовищі.

У ринкових умовах інновації охоплюють всю економіку, включаючи продуктивні сили (засоби виробництва, навчання працівників) і виробничі відносини (форми і методи управління, поділу, спеціалізації і кооперації праці).

Специфіка інноваційної діяльності полягає в особливостях управління інноваційним потенціалом, що наявний в тій чи іншій організації, у рамках функціональних аспектів управління (планування, організація, мотивація, контроль).

Інноваційний потенціал — це здатність господарства (взагалі) чи суб'єкта господарювання (зокрема) робити нову, наукомістку продукцію, що відповідає вимогам ринку (особливо світового) і містить у собі:

• виробничі потужності для виробництва засобів виробництва;

• професійний і науково-технічний склад персоналу;

• потужності експериментальної бази, пов'язаної з підготовкою нового виробництва;

• інструмент і оснащення для проведення наукомістких операцій;

• можливості впровадження нововведень і його контролю.

Інновації на сучасному етапі розвитку економіки стають головним засобом збереження конкурентоспроможності і стають невід'ємною частиною підприємницької діяльності. Слід враховувати, що час постійно знецінює існуючі продукти та технології, тому для уникнення технологічного відставання нововведення слід прогнозувати і займатися ними постійно, а не тільки тоді, коли настають критичні обставини. Продуктові, технологічні та організаційні нововведення взаємопов'язані, тому проводити їх треба комплексно.