- •Розділ іі. Дослідження конкурентного середовища пп «віліс»
- •2.1. Аналіз харчової та макаронної промисловості України
- •2.2. Дослідження взаємодії пп «Віліс» з діловим оточенням
- •2.3. Аналіз ефективності маркетингової діяльності пп «Віліс»
- •Аналіз беззбиткової роботи підприємства
- •2.4. Фінансовий аналіз пп «Віліс»
- •Розділ ііі. Стратегія підвищення ефективності та розвитку діяльності пп «віліс»
- •3.1. Розробка напрямів стратегічного розвитку підприємства
- •3.2. Характеристика запропонованих інноваційних заходів на пп «Віліс»
- •3.3. Визначення економічної ефективності запропонованих інноваційних заходів для пп «Віліс»
Розділ іі. Дослідження конкурентного середовища пп «віліс»
2.1. Аналіз харчової та макаронної промисловості України
Продукція харчової промисловості, починаючи з середини 90-их років минулого століття, займає вагоме місце в платіжному балансі нашої держави. Так, у структурі експорту товарів харчової промисловості і сільського господарства частка продукції АПК, починаючи з 1996 року, становила біля 17%, що свідчить про немаловажливу роль продукції даного підкомплексу. Проте постійний спад виробництва продукції харчової промисловості, який розпочався на початку 90 – х років минулого століття і триває до нинішнього періоду, дає підстави вести мову про затяжний характер депресивно-кризового стану розвитку даної підгалузі промисловості.
Свідченням даних тверджень є представлені показники про виробництво продукції харчової промисловості за 2009 – 2011 роки (таблиця 2.1).
Таблиця 2.1
Динаміка виробництва основних видів продукції харчової промисловості в Україні в 2009-2011 роках
Вид продукції |
Рік |
2011 р. в % до 2009 р. | |||
2008 |
2010 |
2011 |
| ||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 | |
Яловичина і телятина свіжі (парні) чи охолодженими, тис. тонн |
128 |
94,3 |
87,9 |
68,7 | |
Яловичина і телятина морожені, тис. тонн |
39,4 |
26,9 |
24,1 |
61,2 | |
Свинина свіжа (парні) чи охолодженими, тис. тонн |
157 |
130 |
164 |
104,5 | |
Свинина морожена, тис. тонн |
14,2 |
5,4 |
7,5 |
52,8 | |
М'ясо і субпродукти свійської птиці свіжі (парні) чи охолодженими, тис. тонн |
572 |
649 |
689 |
120,5 | |
М'ясо і субпродукти свійської птиці, морожені, тис. тонн |
82,3 |
90,1 |
91,2 |
110,8 | |
Олія соняшникова, тис. тонн |
1867 |
2796 |
3030 |
162,3 | |
Молоко оброблене рідке, тис. тонн |
808 |
770 |
801 |
99,1 | |
Масло вершкове, тис. тонн |
84,8 |
74,7 |
79,5 |
93,8 |
Продовження таблиці 2.1
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
Спреди та суміші вершкові, тис. тонн |
81,8 |
73,1 |
65,2 |
79,7 |
Борошно, тис. тонн |
3030 |
2734 |
2632 |
86,9 |
Вироби хлібобулочні, тис. тонн |
1978 |
1828 |
1807 |
91,4 |
Цукор білий кристалічний, тис. тонн |
1571 |
1275 |
1805 |
114,9 |
Як видно з даних таблиці 2.1, простежується негативна тенденція спаду виробництва майже всіх видів продукції харчової промисловості в державі. Зокрема, найвищий рівень зниження обсягів виробництва прослідковується відносно таких видів продукції харчової промисловості: свинини мороженої (на – 47,2 %), яловичини і телятини мороженої (на – 38,8 %), яловичини і телятини свіжої чи охолодженої (на – 31,3 %), спредів і сумішей вершкових (на – 21,3 %), борошна (на – 13,1 %), виробів хлібобулочних (на – 8,6 %), масла вершкового (на – 6,2 %), молока обробленого рідкого (на – 0, 9 %). Разом з тим, по деяких видах продуктів харчування мало місце незначне зростання виробництва у підприємствах вищезгадуваної галузі. Дане зростання обсягів виробництва стосується відповідно таких видів продукції, як свинини мороженої (+ 4,5 %), м’яса і харчових субпродуктів свійської птиці і мороженої відповідно (+ 10,8 і + 20,5 %), цукру білого (+ 14,9 %) та олії соняшникової рафінованої ( + 62,3 %).
Високий рівень збільшення обсягів виробництва олії соняшникової пояснюється зростанням рівня експорту даного виду продукції. На зовнішньому ринку Україна утримує стійкі конкурентні позиції серед країн-виробників олійних культур щодо збуту даного виду продукту на світовій арені. Проте збільшення розмірів посівних площ щодо вирощування даної культури спричинює виснаження земельних угідь, що тривалий період унеможливлює ефективне використання посівних площ після збору урожаю соняшника.
Рівень товарності є показником, який характеризує реалізацію продукції в торговій мережі підприємств. Вироблена продукція харчової промисловості формує пропозицію основних життєво-необхідних продуктів харчування, а рівень товарності на внутрішньому ринку забезпечує споживчий попит населення. Аналіз динаміки продажу основних видів продукції представлений нами в таблиці 2.2 [32].
Таблиця 2.2
Динаміка продажу основних продовольчих товарів через торгову мережу підприємств в Україні у 2009 – 2011 роках
Вид продукції |
Рік |
2011 р. в % до 2009 р. | ||
|
2009 |
2010 |
2011 |
|
М'ясо і продукти м’ясні, тис. тонн |
453 |
420 |
452 |
99,8 |
Масло вершкове, тис. тонн |
36 |
31 |
31 |
86,1 |
Олії рослинні, |
102 |
109 |
122 |
119,6 |
Сир сичужний, плавлений та кисломолочний, тис. тонн |
71 |
67 |
67 |
94,4 |
Яйця, млн. шт. |
2194 |
1986 |
2233 |
101,8 |
Цукор, тис. тонн |
177 |
190 |
143 |
80,8 |
Вироби кондитерські, тис. тонн |
288 |
254 |
268 |
93,1 |
Чай, тис. тонн |
13 |
12 |
11 |
84,6 |
Картопля, тис. тонн |
101 |
99 |
93 |
92,1 |
Овочі, тис. тонн |
210 |
247 |
253 |
120,5 |
Плоди, ягоди, горіхи (включаючи кавуни та дині) тис. тонн |
237 |
254 |
332 |
140,1 |
Борошно, вироби хлібобулочні та макаронні, тис. тонн |
933 |
845 |
807 |
86,5 |
В результаті проведеного аналізу даних таблиці 2.2 бачимо, що спад рівня продажу продовольчих товарів стосується таких видів продукції, як цукру (– 19,1 %), масла вершкового (– 13,9 %), борошна, виробів хлібобулочних та макаронів (– 13,5 %), картоплі (– 7,9 %), виробів кондитерських (– 6,9 %), сирів сичужних, плавлених та кисломолочних (– 5,6 %), м’яса та продуктів м’ясних (на – 0,2 %). Разом з тим, в результаті появи великотоварних агропромислових підприємницьких структур – холдингів, спостерігаємо збільшення обсягів реалізації в торговій мережі підприємств торгівлі яєць (+ 1,8 %), олії рослинної (+ 19,6 %), овочів та плодів (+ 20,5 %), ягід та горіхів (+ 40,1 %).
Позитивні тенденції щодо збільшення обсягів реалізації продукції підприємствами торгівлі є результатом зростання частки виробництва агропродовольчої продукції в агрохолдингах і поступове зменшення частки товарного виробництва в домогосподарствах сільського населення.
Сьогодні в Україні більше половини загального виробництва макаронних виробів припадає на п'ять найбільших підприємств. ВАТ "Київська макаронна фабрика" (ТМ "КМФ") займає 14 % ринку, ЗАТ "Хмельницька макаронна фабрика" і ВАТ "Чернігівська макаронна фабрика" (ТМ "Тая") – 10,0 % і 11,0 % відповідно, (управляюча компанія обох фабрик – ТзОВ "Українські макарони"), ВАТ "Сімферопольська макаронна фабрика" (ТМ "Макарові справи") – 10 % ринку і ЗАТ "Донецька макаронна фабрика" (ТМ "Коза-чок") – 9,0 % ринку. Решту 56 % ринку виробництва макаронних виробів покривають дрібніші підприємства.
Кількість великих і середніх виробників макаронних виробів в Україні за 2009-2011 рр. збільшилася всього на 1,0 %. Кількість дрібних виробників у 2009 р. збільшилася на 4 %, порівняно з 2009 р., а у 2011 р. зменшилася на 3,0 % і у структурі українського ринку макаронних виробів становила 13,0 %.
З 2004 по 2010 рр. виробництво всіх видів макаронних виробів збіль-шилося від 172 до 184 тис. т, тобто на 12 тис. т, або в 1,07 раза (таблиця 2.3)[32].
Таблиця 2.3
Динаміка виробництва макаронних виробів в Україні
у 2004-2011 рр., тис.т.
Вид макаронних виробів |
Р о к и | |||||||
2004 |
2005 |
2006 |
2007 |
2008 |
2009 |
2010 |
2011 (6 міс.) | |
Без начинки і теплового об-роблення |
110 |
100 |
104 |
108 |
107 |
113 |
107 |
- |
З начинкою, тепловим оброб-ленням або замороженням |
62 |
67 |
102 |
108 |
110 |
94 |
77 |
30,7 |
Всього |
172 |
167 |
206 |
216 |
217 |
207 |
184 |
- |
Найбільше макаронних виробів в Україні за період, що аналізується, було вироблено у 2008р. – 217 тис. т, найменше – у 2005 р. – 167 тис. т, що пояснюється нестабільністю на ринку зерна і борошна. У 2006-2008 рр. ви-робництво макаронних виробів зменшилося до 206, 216 і 217 тис. т і було за-безпечено стабілізацією закупівельних цін на борошно, модернізацією техно-логічних ліній, запуском нових потужностей. Згідно з офіційною статистикою, у 2011 р. спостерігалася тенденція до скорочення виробництва макаронних виробів. У січні-жовтні 2011 р., порівняно з січнем-жовтнем 2010 р., випуск макаронних виробів в Україні скоротився на 2,7 %. За даними 2011 р., макаронний ринок знизився на 20 % через істотне зниження купівельної спроможності населення.
У розрахунку на одну особу, виробництво макаронних виробів в Україні з 2004 по 2010 рр. змінювалося незначно і коливалося в межах 2,2-2,4 кг за рік. Учасники ринку макаронних виробів в Україні стверджують, що ця галузь приносить невисокий прибуток протягом останніх п'яти років – всього 4,0 %. На українському ринку макаронних виробів до кризи спостерігалося стійке збільшення імпортної продукції – переважно італійської і російської. Близько 60-65 % ємності українського ринку макаронних виробів займала вітчизняна продукція, а решта 30-35 % приходилася на імпорт. За період 2007-2010 рр. імпорт макаронних виробів зменшився з 17,5 до 13,8 тис. т, тобто на 3,7 тис. т, або у 1,27 раза. У 2010 р., порівняно з 2009 р., частка імпортної продукції скоротилася на 32 % – до 13,8 тис. т (таблиця 2.4)[32].
Таблиця 2.4
Імпорт та експорт макаронних виробів в Україні у 2007-2011 рр., тис.т.
Показник |
Рік | ||||
2007 |
2008 |
2009 |
2010 |
2011 (січень-жовтень) | |
Імпорт |
17,5 |
21,7 |
20,3 |
13,8 |
13,6 |
Експорт |
11,9 |
14,4 |
15,4 |
15,6 |
10,0 |
Макаронні вироби в Україну поступають переважно з Росії та Італії. За даними 2010 р. з Росії надійшло 9,8 тис. т, а з Італії – 2,6 тис. т макаронних виробів. За січень-жовтень 2011 р. імпорт макаронних виробів в Україну становив 13,6 тис. т. Оператори ринку зазначають, що у 2011 р. спостерігався вихід на український ринок нових зарубіжних торгових марок. Так, якщо у 2010 р. асортимент імпортної макаронної продукції обмежувався 10-15-ма найменуваннями, то у 2011 р. їхня кількість зросла до 50 найменувань.
Як видно з даних, наведених у таблиці 2.1.4, українські підприємства за останні роки нарощують щорічно експорт макаронних виробів. З 2007 по 2010 рр. обсяги експорту макаронних виробів збільшилися з 11,9 до 15,6 тис. т, тобто на 3,7 тис. т, або в 1,31 раза. За січень-жовтень 2011 р. експорт макаронних виробів становив 10,0 тис. т. Найбільше макаронних виробів Україна експортує у Молдову і Польщу. Варто зазначити, що в Україні у 2006-2009 рр. переважав імпорт макаронних виробів, а у 2010 р. – експорт.
В Україні фактичне споживання макаронних виробів становить 5,5-6,0 кг на одну особу на рік за рекомендованої норми 5,0-5,5 кг. Перевищення споживання макаронних виробів є свідченням незбалансованості харчування населення, яке намагається забезпечити власні енергетичні потреби за рахунок економічно доступніших продуктів.
За результатами анкетного опитування, проведеного компанією TBS "Україна", щоденно макаронні вироби споживає 34,5 % населення у віці від 16 до 65 років, від двох до шести разів на тиждень – 31,7 % населення, і взагалі їх не споживає 4,7 % населення. Експерти ринку відзначають в останні роки стрімке зростання і активізацію попиту та продаж макаронних виробів швидкого приготування, зокрема локшини.
Щодо ціни на макаронні вироби, оператори ринку вважають, що по-рівняно з іншими продуктами харчування, для них характерні значні цінові коливання. Виробники стверджують, що ціни на макаронні вироби підвищу-ються тільки тоді, коли зростає собівартість виробництва. У 2010 р. зростання ціни на борошно не було, ціни на електроенергію не піднімалися, і ціна на макаронні вироби була стабільною. На початку 2011 р. спостерігалося підви-щення ціни на вермішель.
Учасники ринку макаронних виробів в Україні вважають, що на перспективу ситуація на ринку макаронних виробів залишиться досить стабіль-ною. Основними задачами для українських виробників макаронних виробів є вирішення питань щодо імпортних мит, розроблення національних стандартів, посилення боротьби з контрабандним ввезенням макаронних виробів і включення макаронних виробів в асортимент закупки товарів у Держрезерв.