Тема 3: Етапи та напрямки розвитку інтелектуальних системах

Народження штучного інтелекту, як наукового напрямку, незважаючи на попередні спроби створення імітаторів діяльності людини відбувалось тільки після створення ЕОМ (40-х рр. 20ст.). Термін штучний інтелект був запроваджений в 1956р. на науковому семінарії в США, який був присвячений вирішенню логічних задач.

Розглянемо основні передумови створення інтелектуальних систем:

1. Використання ЕОМ, за допомогою логічних схем набуло високого розповсюдження в ігрових програмах.

• в ігрових програмах відбувається поступовий перехід від жорстких алгоритмів до алгоритмів, які виключають повний перебір варіантів, зокрема в шахматах - організація стратегії гри в залежності від дебюту. Ігрові програми дозволили відпрацювати для інтелектуальних систем методи ефективного пошуку та вибору рішень, зокрема механізмів логічного виведення.

2. Доведення теорем. Програми доведення теорем будувалися за принципом пошуку виведення на дереві можливих альтернартив.Оскільки ”дерево виведення“ в складних задачах має багато розгалужень в програму доведення теорем були закладені способи локальних оцінок в вузлах дерева, які дозволяли здійснювати вибір подальшого шляху пошуку доведень. На основі таких способів був розроблений механізм, який зв´язаний з необхідністю повертання в точку вибіру альтернатив, коли рух за обраним шляхом приводить в тупик, таке повертання називається – бектрекінг й такий механізм набув широкого розповсюдження.

3. Розпізнавання образів. Багато методів та способів, які стали корисними для інтелектуальних систем було знайдено при експлуатації систем розпізнавання образів. Задачі такого типу складаються з двох етапів:

• формування можливих характерних ознак, за якими здійснюють опис певного образу, який в тій чи іншій мірі відтворює об´єкт;

• знаходження вирішуючого правила, за допомогою якого вирішується клас образів.

В інтелектуальних системах використовують розроблений в рамках розпізнавання образів – механізм навчання за ознаками, та метод структуризації, які були розроблені і застосовуються в системах розпізнавання образів.

4. Машинний переклад. Програми машинногого перекладу повинні були враховувати: морфологію та синтаксис побудови речень тих мов, з якими вони працювали, важливе значення при цьому займає семантика (зміст, розуміння).

• цими проблемами займалася обчислювальна лінгвістика. В результаті розвитку цього напрямку виникли методи автоматичного- морфологічного й синтаксичного аналізу та синтезу тексту, а також здійснюється формалізація симантичного компонентів цих текстів. Ці розробки використовуються в інтелектуальних системах для їх спілкування в діалоговому режимі із людиною.

5. Автоматичне складання рефератів та інформаційний пошук. На відміну від програми машинного перекладу, де основну увагу звертають на процес розуміння одного речення тексту, програма автоматичного складання рефератів повинна здійснювати оцінку змісту достатньо великих фрагментів тексту.

Досягнення в цій області дозволили будувати системи спілкування людей з інтелектуальними системами на основі текстів, які побудовані за звичними для людей каналами, так звані – діалогові системи. Також здобутки в теорії лінгвістики тексту дозволили організувати в інтелектуальних системах пошук інформації, формувати зв´язані тексти, генерувати певні процедури при організації еврістичного пошуку (неформального пошуку).