Ступінь чорноти повного нормального випромінювання для різних матеріалів

Матеріал	Температура, t, °С	Cтупінь чорноти,
Алюміній: полірований шорсткий окиснений	225...575 26 200–600	0,039–0,057 0,055 0,11–0,19
Сталь: листова окиснена нержавіюча	940...1100 200...600 25...100	0,55–0,61 0,8 0,43
Чавун обточений окиснений	830...990 200...600	0,60–0,70 0,64–0,78
Цинк окиснений	400	0,11
Оцинковане листове залізо	28	0,76
Азбестовий картон	24	0,96
Вода	0...100	0,95–0,963
Цегла: вогнестійка червона	20	0,8–0,9 0,96
Лак білий емаль Лак чорний	23 25	0,906 0,875
Емаль біла	19	0,897
Сажа	100...185	0,959–0,947
Цегла шамотна	1100	0,85

Втрати теплоти на нагрівання вентиляційного повітря q₅^поввідбуваються внаслідок значної різниці температури парогазового середовища пекарської камери (180...300°С) і температури навко­лишнього повітря (20...25°С).

Витрати теплоти на нагрівання вентиляційного повітря можна розрахувати, користуючись формулою, кДж/кг:

де С_п – середня масова питома теплоємність повітря, що дорівнює 1,005 кДж/(кг°С);

t_г – температура вологого повітря на виході із камери (180...200), °С;

t_х– температура повітря, що надходить до пекарської камери (20...25), °С;

_н– кількість пари, яка утворюється за рахунок випаровування вологи з виробу, що випікається (випік), кг/кг;

D – кількість пари, що надходить у пекарську камеру для зволоження, кг/кг;

d_п– вологовміст повітря при виході із пекарської камери, кг/кг. Визначають заI – d-діаграмою для вологого повітря за температурою середовища в пекарській камері та її відносною вологістю;

d₀– вологовміст повітря, що надходить у пекарську камеру, кг/кг. Визнають заI – d-діаграмою для вологого повітря і за заданою або прийнятою температурою повітря та його відносною вологістю.

При температурі повітря, що надходить у камеру, – 20°С і відносній вологості – 70% значення вологовмістуd₀= 0,01 кг/кг. При температурі повітря, що виходить із камери, –180°С і відносній вологості –40% величина вологовмісту буде 0,418 кг/кг.

Втрати випромінювання через відкриті дверцята (отвір) слід визначати, використовуючи рівняння, кДж/кг:

де  – ступінь чорноти випромінювального отвору;

с₀ – коефіцієнт випромінювання абсолютно чорного тіла (5,68 Вт/м²К⁴);

F– площа випромінювального отвору, м²;

 – кутовий коефіцієнт випромінювання, беруть зазвичай 0,76;

 – час, упродовж якого отвір (дверцята шафи ) відкриті, год;

Т_п– абсолютна температура середовища камери, К;

Т₀– абсолютна температура навколишнього середовища, К;

М– продуктивність камери, кг/год.;

Значення ступеня чорноти, залежно від матеріалу, зазначені у табл. 2.6.

Витрати тепла на розігрівання конструкцій апарата визначають тільки для нестаціонарного режиму роботи апарата за формулою, Дж:

,

де G_i – масаі-го елемента конструкції апарата, кг:

де V_i – об’ємі-го елемента конструкції, м³;

_і– щільністьі-го елемента конструкції, кг/м³.

С_і– теплоємністьі-го елемента конструкції апарата, Вт/м²К (табл. 2.7);

t_к, t_п– відповідно кінцева і початкова температура елементів конструкції апарата, °С.

,

Таблиця 2.7