6.Еукаріоти (міцеліальні гриби, дріжджі), їх будова, розмноження, класифікація, використання.
Дріжджі - це одноклітинні гриби, які не утворюють міцелію, відносяться до класу сумчастих грибів – аскоміцетів.Розмножуються простим поділом, спорами, бруньками.
Дріжджі мають форму: круглу, овальну, еліпсовидну, а іноді циліндричну. Вони не рухливі, розмір клітин 10—15 мкм. Будова : клітинна стінка, цитоплазматична мембрана, цитоплазма з включеннями, ядро.
Тільки деякі розмножуються прямим поділом. Більшість - брунькуванням. При брунькуванні на клітині утворюються виріст, який поступово збільшується. Між виростом і материнською клітиною утворюється перетинка, яка через деякий час звужується і дочірня клітина відділяється від материнської. Процес триває 2 год. У багатьох випадках вона не відділяється від материнської, а сама утворює бруньку.
Більшість дріжджів розмножуються спорами, які утворюються всередині клітини і знаходяться в ній як сумці. Спори потрапивши в сприятливі умови проростають і розмножуються бруньками.
Дріжджі використовують в хлібопекарській промисловості, при виготовленні спирту, пива, вина, а також кисломолочних продуктів. Пивні і пекарські дріжджі використовують як лікарські препарати, вони являються джерелом повноцінного білка, вітамінів групи В. Деякі види викликають хвороби – кандідомікози, псують кисломолочні продукти.
Актиноміцети – група мікроорганізмів, що займає проміжне положення між бактеріями і грибами.
По будові та біологічним властивостям схожі на бактерії, а по характеру розмноження, утворення гіфів та міцелію такі як гриби.
Актиноміцети не мають чітко вираженого ядра (прокаріоти) розмножуються спорами, простим поділом. Вони широко розповсюджені в природі, їх використовують для одержання вітамінів, амінокислот.
Більшість актиноміцетів – сапрофіти, але деякі можуть викликати захворювання у людей і тварин (актиномікоз).
7.Віруси, бактеріофаги, актиноміцети, рикетсії.
Рикетсії – група мікроорганізмів, що займає проміжне положення між бактеріями і вірусами.
Паличковидної, коковидної або нитчастої форми, капсул, спор не утворюють, не рухливі.
Рікетсії на відміну від бактерій не ростуть на звичайних поживних середовищах, а ростуть на куриних ембріонах і живих клітинах тварин. Це внутріклітинні паразити, які викликають ряд захворювань у людини (рікетсіози) і тварин (сипний тиф, Ку – лихоманку). Хвороби передаються при укусах вошей, кліщів, бліх.
Віруси – внутріклітинні паразити, які не розмножуються на звичайних поживних середовищах, а розмножуються тільки на живих клітинах тварин та куриних ембріонах.
Віруси мають просту будову, дуже малі розміри і проходять через бактеріальні фільтри. Слово вірус означає “отрута”, мають одну ДНК або РНК, у них відсутні ферментативні системи, через це вони не можуть жити самостійно. Проникають в клітину через травмовану ділянку, руйнують її і заражають іншу.
Віруси мають круглу, овальну, паличковидну, багатогранну, нитковидну форму.
Віруси викликають різні інфекційні хвороби у людей (грип, віспу, сказ, СНІД) у тварин (чуму, ящур, лейкоз). Стійкі в зовнішньому середовищі, витримують висушування, заморожування.
Рис. 9. Структура віруса Герпеса:
1-зовнішня оболонка; 2-нуклеїн з ДНК;
3-капсид із капсомерів.
Бактеріофаги – “пожирачі бактерій”, паразитують в клітинах бактерій. Широко розповсюджені в природі: є в ґрунті, воді, молоці, стічних водах, у виділеннях людей і тварин т. б. є скрізь там де є мікроорганізми, у яких вони паразитують.
Вперше явище бактеріофагії спостерігав Гамалія в 1898 р. він побачив, що у виділеннях хворого дизентерією повністю зруйнувалася дизентерійна паличка через 8 год.
Фаги складаються: із головки і відростка на якому є шипи за допомогою яких він кріпиться до клітини.
Діє фаг на бактерію 4 стадії:
адсорбується на поверхню клітини;
вприскує свою ДНК в клітину;
утворюються нові частинки фага;
лізис клітини і звільнення фага.
Із одної клітини утворюються сотні фагів. Процес триває 45-60 хвилин. Фаги специфічні вони вражають клітини тільки відповідного виду. Вони стійкі, переносять висушування, заморожування, при нагріванні до 750С гинуть через 30 хвилин.
Приносять великі збитки особливо у сировиробництві, заражаючи молочнокислі бактерії від чого закваска втрачає активність