Сукупні витрати приватної економіки та їх вплив на рівень національного виробництва.

Макроекономічна рівновага в умовах ринку забезпечується за рахунок рівноваги між сукупними витратами і обсягом ЧНП, який в умовах рівноваги стає рівноважним. ЧНП рівноважний – це такий обсяг національного виробництва, коли сукупна пропозиція дорівнює сукупному попиту, і при цьому сукупна кількість вироблених товарів дорівнює сукупній кількості закуплених товарів і послуг.

ЧНП рівн. = СВ, де

СВ – сукупні витрати економіки.

В умовах впливу змін в інвестиціях, які призводять до зміни в обсягах ЧНП, діє ефект мультиплікатора інвестицій.

Мультиплікатор інвестицій (μ_I)– це числовий коефіцієнт, який показує у скільки разів збільшується (або скорочується) реальний ЧНП при певному зростанні (або зменшенні) інвестицій. Це співвідношення будь-яких змін у обсягу ЧНП до тих змін у обсягах інвестицій, які спричинили названі вище зміни, тобто:

μ_I = Δ ЧНП / Δ I, де

Δ I - зміна обсягу інвестицій,

Δ ЧНП – зміна обсягів ЧНП, яка викликана змінами в обсягу інвестицій.

Крім μ_I існують ще:

• Мультиплікатор споживчих витрат населення (μ_C):

μ_C = Δ ЧНП / Δ С,

• Мультиплікатор державних витрат (μ_G):

μ_G = Δ ЧНП / Δ G,

- Мультиплікатор чистого експорту (μ_X):

μ_X = Δ ЧНП / Δ X.

Математичний зв’язок мультиплікатора інвестицій з граничною схильністю до споживання та граничною схильністю до заощадження, можна відобразити наступним чином:

μ_I = 1 / MPS, так як MPC + MPS = 1, тоді μ_I = 1 / 1 – MPC.

Економічна суть зазначених формул полягає в тому, що чим менша частка змін у доході населення спрямована на заощадження, тим більша частка іде на споживчі витрати і тим більшим, в такому випадку, буде мультиплікатор, що сприяє багаторазовому зростанню обсягів ЧНП, яке свідчить про економічний розвиток, і навпаки.

Рецесійний розрив у сукупних витратах означає, що фактичних сукупних витрат на фазі депресії недостатньо для того, щоб викупити потенційний обсяг ЧНП (максимально можливий), який показує неспроможність економіки забезпечити досягнення потенційного рівня ЧНП.

Рецесійний розрив математично показує величину на яку фактичні сукупні витрати повинні збільшитися, щоб забезпечити потенційний рівень ЧНП в умовах повної зайнятості і визначається наступним чином:

Рец. розрив (E_P - E') = ΔY_r / μ_I , де

E_P - E' – дефіцит сукупних витрат (рецесійний розрив),

ΔY_r – втрати економіки за рецесійного розриву у сукупних витратах.

Інфляційний розрив у сукупних витратах – це величина, на яку фактичні сукупні витрати необхідно зменшити, щоб вони відповідали потенційному ЧНП в умовах повної зайнятості. Він означає, що сукупні витрати приватної економіки перевищують ту величину, яка відповідає умовам повної зайнятості.

Величина інфляційного розриву визначається за формулою:

– Величина інфляційного розриву = втрати економіки за інфляц. розриву у сукупних витратах/ μ_I

Знак «–» у зазначеній формулі математичного навантаження немає, а вказує лише на те, що сукупні витрати приватної економіки у фазі піднесення перевищують величину, яка відповідає умовам повної зайнятості.