- •Основні формули з дисципліни «макроекономіка» Вступ в макроекономіку Макроекономічні показники в системі національних рахунків.
- •Макроекономічна нестабільність: циклічність, безробіття, інфляція. Цикл як форма руху ринкової системи.
- •Ринок праці та безробіття.
- •Інфляція як прояв макроекономічної нестабільності.
- •Макроекономічна рівновага та механізм її забезпечення. Сукупний попит і сукупна пропозиція та їх макроекономічна рівновага.
- •Вплив споживання, заощадження та інвестицій на макроекономічну рівновагу.
- •Сукупні витрати приватної економіки та їх вплив на рівень національного виробництва.
- •Фіскальна політика як основний напрям державного регулювання економіки.
- •Грошовий ринок, грошово-кредитна політика держави.
- •Світова валютна система та механізм зовнішньоекономічної діяльності.
- •Економічне зростання країни.
Макроекономічна рівновага та механізм її забезпечення. Сукупний попит і сукупна пропозиція та їх макроекономічна рівновага.
Сукупний попит - це узагальнюючий економічний показник, що характеризує обсяг всіх товарів і послуг, що хочуть і можуть купити споживачі при певному рівні цін. Він характеризує ту частку ВНП, яку можуть купити споживачі при певному рівні цін. Обсяг сукупного попиту в грошовій формі визначається сукупними витратами, носіями яких є всі суб’єкти макроекономіки (населення, підприємства, уряд, іноземні споживачі вітчизняної продукції):
AD (СПо) = СВ = С + I вал. + G ± X.
Сукупна пропозиція – це економічна категорія, яка характеризує той рівень обсягу національного виробництва товарів і послуг, які виробники можуть поставити на ринок при певному рівні цін.
Вплив споживання, заощадження та інвестицій на макроекономічну рівновагу.
1) Використовуваний дохід (Y) – це дохід, що залишається у домогосподарств після сплати податків, розраховується за формулою:
Y = C + S, де
Y – використовуваний дохід,
C – видатки на придбання товарів і послуг для задоволення потреб домогосподарств,
S – частина використовуваного доходу, що не витрачається на споживання.
2) Середня схильність до споживання (APC) – це та частина доходу, що використовується населенням на споживання:
APC = (C / Y) × 100 %
3) Середня схильність до заощадження (APS) – це та частина доходу, яка залишається у домогосподарств на заощадження:
APS = (S / Y) × 100 %.
4) Математично зв’язок між вищезазначеними величинами можна зобразити так:
APC + APS = 1, або APC + APS = 100 %.
5) Гранична схильність до споживання (MPC) – це відношення будь-яких змін у споживанні до будь-яких змін у рівні доходу, який викликав зміну у споживанні, тобто:
MPC = (ΔC / Δ Y) × 100 %.
6) Гранична схильність до заощадження (MPS) – це співвідношення будь-яких змін у заощадженнях до тих змін у доході, які спричинили названі вище зміни, тобто:
MPS = (ΔS / Δ Y) ×100 %.
7) Математичний зв’язок цих величин виглядає наступним чином:
MPC + MPS = 1, або MPC + MPS = 100 %.
Зі зростанням доходів виникає така тенденція: менша частка додаткового доходу використовується на споживання, а відносно більша частка на заощадження. Це означає, що гранична схильність до споживання має тенденцію до зниження, а гранична схильність до заощадження – до збільшення:
APC > APS, MPC < MPS.
8) В економічному житті суспільства явище заощадження знаходиться в досить тісному зв’язку з явищем інвестування. Основні чинники, які впливають на зміну обсягу інвестицій:
- Коливання очікуваної норми чистого прибутку підприємств:
Норма приб. = (Приб. / Витр.) × 100 %
- Коливання реальної банківської % ставки. Реальна відсоткова ставка показує реальну плату за кредит, очищену від впливу інфляції і розраховується за формулою:
Реал. % ставка = номінальна % ставка – темп інфляції.
9) Для того, щоб інвестиційний проект був вигідним і економічно доцільним необхідно щоб виконувалася така умова:
ОНЧП > реал. % ставку, де
ОНЧП – очікувана норма чистого прибутку.