Лекція 14.

14.1. Розроблення альтернативних варіантів тп виготовлення деталі

Розроблення альтернативних варіантів ТП виготовлення деталі необхідно для остаточного вибору ТП, який має найкращі показники технологічності та економічності.

Ознаки та показники технологічності виробів машинобудівного виробництва.

Одним з найважливіших показників якості машин, апаратів, їх вузлів і деталей є технологічність відповідних виробів. Досконалість конструкцій визначається не тільки задоволенням службово-експлуатаційних вимог, але і виробничих, що забезпечують можливість їхнього виготовлення при даному масштабі виробництва високопродуктивними і рентабельними методами при мінімальній трудомісткості і собівартості. Технологічність машини, апарата, деталі являє собою ступінь їхньої відповідності вимогам виробництва. Основними критеріями технологічності є трудомісткість, собівартість виготовлення і матеріалоємність.

Стосовно до машини або апарата харчової промисловості технологічність кількісно оцінюється двома групами показників.

До першої групи відносяться показники експлуатаційних якостей машини(апарата): а) продуктивність; б) надійність; в) довговічність; г) функціональна відповідність; д) ремонто - здатність.

Продуктивність машини або апарата визначається при проектуванні. Надійність можна характеризувати коефіцієнтом працездатності К_р:

,

де t_бр — час безвідмовної роботи; ч; t_пp — час простоїв через планові і аварійні ремонти, налагодження, ч.

Довговічність — час, протягом якого машина або апарат у нормальних умовах експлуатації виконують свої службові функції до граничного зносу, тобто до першого капітального ремонту або заміни.

Ремонто - здатність машини, апарата, вузла — пристосованість до попередження, виявлення та усунення відмов і несправностей шляхом проведення технічного обслуговування і ремонту. Кількісними показниками ремонто - здатності машини, апарата служать середній час відновлення і середня вартість технічного обслуговування.

До другої групи критеріїв оцінки технологічності машини або апарата відносяться показники економічності їхнього виготовлення: металоємність, трудомісткість і загальні витрати на виготовлення.

Металоємність розрізняють конструктивну і технологічну. Конструктивна металоємність оцінюється відношенням маси машини або апарата до потужності привода або іншого важливого параметру технічної характеристики. Показником технологічної металоємності є коефіцієнт використання матеріалу.

При оцінці технологічності конструкції деталей, вузлів, машин, апаратів у цілому треба враховувати наступні положення:

1. У конструкції повинне застосовуватися можливо менше число найменувань матеріалів.

2. Маса деталей і виробу у цілому (машини, апарата) повинна бути невеликою.

3. По можливості повинна бути забезпечена взаємозамінність деталей і вузлів.

4. Форма деталей повинна сприяти застосуванню прогресивних методів обробки заготовок з найменшими припусками і мінімальним числом оброблюваних поверхонь.

5. Повинна бути забезпечена доступність оброблюваних поверхонь для обробки різальним інструментом, а також для спостереження і контролю за обробкою.

6. Повинний бути заданий доцільний ступінь точності і шорсткості оброблюваних поверхонь, що відповідає вимогам експлуатації.

7. Твердість деталей повинна бути такий, щоб забезпечити можливість обробки без вібрацій.

8. Варто прагнути до максимальної нормалізації та уніфікації вузлів, деталей та їх параметрів (діаметрів, посадок, нарізок та ін.). Уніфікація сприяє підвищенню серійності виробництва, зменшує обсяг проектних робіт, забезпечує можливість використання стандартних інструментів і пристроїв.

Ступінь уніфікації конструкції оцінюється коефіцієнтом уніфікації К_у:

,

де п_у — число уніфікованих деталей; n_o — число оригінальних деталей.

Чим більше коефіцієнт уніфікації, тим вищій рівень технологічності машини або апарату, тому що знижуються витрати на їхнє виготовлення, а також на експлуатацію і ремонт, тому що полегшується одержання запасних деталей і вузлів.

При проектуванні машини або апарата повинні бути дотримані технологічні вимоги при виготовленні та обробці заготовок, виготовленні деталей і зборці складальних одиниць.