- •Практикум із дисципліни «Маркетинг у ресторанному господарстві»
 - •Розв'язок
 - •Практичне заняття №4
 - •§2. Прогнозування обсягів товарообороту мережі закладів громадського харчування методом екстраполяції тренду
 - •Завдання
 - •Динаміка обсягів товарообороту ресторану за 2008-2013 рр.
 - •Розв’язок
 - •Вихідні дані та проміжні розрахунки для побудови тренду
 - •Вихідні дані та проміжні розрахунки для обчислення коефіцієнту детермінації
 - •Задачі для самопідготовки до контрольної роботи Задача №1
 - •Розв'язок
 - •Задача №2
 - •Розв'язок
 - •Практичне заняття №6
 - •Тема 3. Розробка стратегії маркетингу для ресторану
 - •1. Сутність swot-аналізу
 - •Оцінка в балах зовнішнього середовища діяльності ресторану «Бісмарк»
 - •Оцінка в балах внутрішнього середовища ресторану «Бісмарк»
 - •Практичне заняття №8.
 - •Тема 3. Розробка стратегії маркетингу для ресторану (продовження)
 - •2. Моделі прийняття стратегічних рішень
 - •§1. Матриця і. Ансоффа
 - •Матриця і. Ансоффа та пов’язані з нею маркетингові стратегії
 - •1.1. Стратегія глибокого проникнення на ринок.
 - •1.2. Стратегія розвитку товару
 - •1.3. Стратегія розвитку ринку
 - •1.4. Стратегія диверсифікації
 - •§2. Матриця м. Портера
 - •Матриця м. Портера та пов’язані з нею маркетингові стратегії
 - •2.1. Стратегія диференціації
 - •2.2. Стратегія цінового лідерства
 - •2.3. Стратегія концентрації
 - •§3. Методи портфельного аналізу
 - •3.1. Сутність портфельного аналізу
 - •3.2. Матриця росту/частка ринку (матриця Бостонської консультативної групи)
 - •Вихідні дані для побудови матриці бкг
 - •Висновки
 - •3.3. Модель привабливість/конкурентоспроможність (матриця Мак Кінсі)
 - •Оцінка привабливості ринку
 - •Оцінка конкурентоспроможності сбо
 - •Висновки
 - •Результати опитування експертів – вихідні дані для розрахунку прогнозу частки ринку
 - •Розв’язок
 - •§2. Розрахунково-аналітичний метод оцінки конкурентоспроможності ресторанних послуг
 - •Задача 2.
 - •Характеристики ресторанів «Бісмарк» та «Dopo Poco Trattoria»
 - •Розв'язок
 - •§3. Таксонометричний метод оцінки конкурентоспроможності ресторанних послуг
 - •Задача 3
 - •Вихідні дані для розрахунку конкурентоспроможності ресторанних послуг таксонометричним методом
 - •Розрахунок конкурентоспроможності ресторанних послуг таксонометричним методом
 - •Практичне заняття №12 Маркетинг закупок і лізинг
 - •Розв'язок
 
§2. Прогнозування обсягів товарообороту мережі закладів громадського харчування методом екстраполяції тренду
Цей метод використовується тоді, коли є чітка тенденція розвитку підприємства.
Завдання
Методом екстраполяції тренду спрогнозувати можливі обсяги товарообороту мережі ресторанів «Містер Снек» у 2014 році (числа умовні). Динаміка товарообороту цієї мережі, починаючи з 2008 року, наведена в табл. 1.
Таблиця 1
Динаміка обсягів товарообороту ресторану за 2008-2013 рр.
| 
			 Показник  | 
			 2008  | 
			 2009  | 
			 2010  | 
			 2011  | 
			 2012  | 
			 2013  | 
| 
			 Річний обсяг товарообороту, млн. грн.  | 
			 15  | 
			 26  | 
			 35  | 
			 51  | 
			 40  | 
			 49  | 
Розв’язок
Для прогнозу необхідно побудувати лінійне рівняння тренду, яке має вигляд: у = a + b ∙ t
де t – це порядковий номер періоду (року);
a і b – це коефіцієнти, для обчислення значень яких треба розв’язати систему рівнянь:

де у – це фактичні обсяги реалізації;
n – це кількість років.
Лінія тренду у = a + b ∙ t показує загальну тенденцію зміни товарообігу (див. рис. 1)

На рис. 1 показано, що фактичні обсяги товарообороту з умови (15, 26 і т.д.) формують криву. Проте ця крива в цілому має тенденцію до зростання, а тому можна побудувати лінію тренду у = a + b ∙ t, яка відображає відповідну тенденцію. Вона ж дозволяє спрогнозувати значення товарообігу в 2014 р. (58,82 млн. грн.). Відповідне число ми і повинні визначити в ході розрахунків.
Порядковий номер року ti відповідно до статистичного методу, що використовується, завжди визначається за наступним принципом.
Якщо кількість років в умові є парною (4, 6, 8 і т.д.), то тоді складаємо числовий ряд: 2008, 2009, 2010, 2011, 2012, 2013. В середині ряду знаходиться два роки: 2010 і 2011. Відповідно, їм ми присвоюємо порядкові номери «-1» і «1». Роки, які знаходяться до 2010, отримують порядкові номери з інтервалом «-2»: «-3» (для 2009), «-5» (для 2008) і т.д. Роки, які знаходяться після 2011, також отримують порядкові номери з інтервалом «2»: «3» (для 2012), «5» (для 2013) і т.д. Заповнимо таблицю 2 і виконаємо розрахунки:
Таблиця 2
Вихідні дані та проміжні розрахунки для побудови тренду
| 
			 Роки  | 
			 ti  | 
			 yi  | 
			 ti2  | 
			 yi ∙ ti  | 
| 
			 2008  | 
			 
  | 
			 15  | 
			 
  | 
			 
  | 
| 
			 2009  | 
			 
  | 
			 26  | 
			 
  | 
			 
  | 
| 
			 2010  | 
			 
  | 
			 35  | 
			 
  | 
			 
  | 
| 
			 2011  | 
			 
  | 
			 51  | 
			 
  | 
			 
  | 
| 
			 2012  | 
			 
  | 
			 40  | 
			 
  | 
			 
  | 
| 
			 2013  | 
			 
  | 
			 49  | 
			 
  | 
			 
  | 
| 
			 Всього  | 
			 
  | 
			 
  | 
			 
  | 
			 
  | 
| 
			 УВАГА! Припустимо, що в умові не було 2008 року. Тоді кількість років у нас була б непарною. Числовий ряд, складений з років, виглядав би наступним чином: 2009, 2010, 2011, 2012, 2013. В такому випадку розстановка порядкових номерів для років завжди здійснюється наступним чином. Рік з середини числового ряду (2011) отримує порядковий номер «0». Всі роки, які знаходяться до нього (2010, 2009 і т.д.) отримують порядкові номери з інтервалом «-1» (-1, -2 і т.д.), а після нього (2012, 2013) – з інтервалом «1» (1, 2 і т.д.): 
 
  | 
Спираючись на дані табл. 2, виконаємо розрахунки величини коефіцієнту a:
;
___________________
___________________
___________________
Спираючись на дані табл. 2, виконаємо розрахунки величини коефіцієнту b:
;
_______________________
_______________________.
Рівняння тренду для товарообігу матиме наступний вигляд:
у = ___ + _____ ∙ t.
Відповідно до табл. 2 для 2014 р. порядковий номер року t2014 має скласти «7», оскільки при визначенні такого номеру використовувався інтервал «2». Таким чином, за допомогою рівняння тренду визначаємо значення товарообігу в 2014 р.:
y2014 = _________________________(млн. грн.)
УВАГА! При непарній кількості років порядковий номер періоду, який треба підставляти у рівняння тренду, матиме інше значення. Якщо кількість років була б «5» (n=5), то порядковий номер періоду мав би складати «3» (t = 3).
Обов’язково оцінюємо щільність зв’язку між лінією тренду та кривою товарообігу з рис. 1. Це здійснюється за допомогою коефіцієнта детермінації (формула 1):
	
(1)
де
 
-
середнє значення фактичних значень
обсягів товарообороту;
Yі – теоретичні значення обсягів товарообороту в і-тому році (показує, які б були значення обсягів товарообороту, якби вони змінювалися на одну і ту ж величину щорічно відповідно до рівняння тренду);
уі – фактичні обсяги товарообороту в і-тому році (відповідно до умови).
Чим ближче R2 до 1, тим тісніший зв'язок між лінією тренду та кривою товарообігу. При R2>0,65 такий зв'язок ми будемо вважати тісним.
Розраховуємо середній розмір товарообігу за період, що розглядався в умові:
=
________________________________________________________(млн.
грн.).
Таблиця 3
