- •Кислотно-основне титрування. Визначення концентрації та масової частки кислот, основ та солей, які гідролізують. Суть методу кислотно-основного титрування
- •Особливості титрування в неводних розчинах.
- •Побудова кривих методу протолітометрії.
- •Індикаторна похибка титрування.
- •Гідрокалієва (воднева) похибка титрування
- •Гідроксильна похибка титрування.
- •Кислотна похибка титрування.
- •Основна похибка титрування.
- •Практичне застосування методу кислотно-основного титрування.
- •Індикатори методу нейтралізації.
- •Для найбільш часто використовуваних індикаторів величини рТ:
- •Фактори, що впливають на покази індикатора.
- •Приготування титрованого розчину за точною наважкою вихідної речовини (первинний стандарт).
- •Встановлення титру розчину за допомогою стандартної речовини (вторинний стандарт або розчин із встановленим титром).
- •Вимоги до стандартних речовин.
- •Виготовлення титрованих розчинів по “фіксаналу”.
- •Класифікація титриметричних методів
- •Вимоги до реакції в титриметрії
- •Техніка титриметрії
- •Види титриметричних визначень
- •Пряме титрування
- •Зворотнє титрування
- •Непряме титрування (замісникове)
- •Реверсивне титрування.
- •Розрахунки в титриметрії
- •Визначення хлоридної кислоти
- •Визначення натрій карбонату
- •Визначення натрій гідроксиду і натрій карбонату при сумісній присутності
- •Визначення вмісту аміаку в нашатирному спирті
- •Визначення солей амонію
- •Визначення ацетатної кислоти
- •Визначення гексаметилентетраміну (уротропіну)
- •Джерела інформації:
Основна похибка титрування.
Похибка зумовлена присутністю невідтитрованої основи. Запишемо дисоціацію слабкої основи і вираз для константи дисоціації:
МеОН ↔ Ме+ + ОН-
.
Виконаємо перетворення
або .
Концентрація [МеОН] слабкої основи визначає невідтитровану основу, а [Ме+] – концентрацію солі, цієї основи, яка утворилася в результатівідтитровування основи. Тоді, аналогічно, як у випадку кислотної похибки основна похибка
.
Оскільки, титрування закінчується при рН = рТ, то концентрація іонів Н+ буде [Н+] = 10-рТ. Тоді [ОН-] = 10-14/10-рТ = 10 - (14 - рТ).
Тоді основна похибка
.
Якщо титрування хочуть провести так, щоб індикаторна похибка титрування не перевищувала 0,1%, тобто щоб основа, яка залишиться невідтитрованоюскладала не більше 0,001 від кількості відтитрованої основи, потрібно, щоб
10 рК + рТ – 14 ≤ 10 – 3;
рК + рТ – 14 ≤ - 3;
рТ ≤ 11 – рК.
Наприклад, при титруванні NH4OH (pK = 4.76) можна застосовувати індикатори з рТ ≤ 6,24. Отже, ні фенолфталеїн (рТ = 9), ні лакмус (рТ = 7) тут не підходять. Навпаки, метиловий червоний (рТ = 5,5) і метиловий оранжевий (рТ = 4) повинні бути придатними.
Практичне застосування методу кислотно-основного титрування.
Практично важливим є титрування суміші кислот.
Тут може бути декілька варіантів:
а) титрування суміші сильних кислот;
б) титрування суміші сильної і слабкої кислоти;
в) титрування суміші слабких кислот.
У першому випадку внаслідок повної іонізації сильних кислот крива титрування їх суміші не буде відрізнятися від кривої титрування тільки сильної кислоти, тільки необхідно врахувати, що концентрація Н+ буде сумою концентрацій суміші кислот.
Коли титрують суміш сильної кислоти і слабкої кислоти, то до початку титрування концентрація Н+ буде практично рівна концентрації сильної кислоти, так як в її присутності дисоціацією слабкої кислоти можна знехтувати. З цієї причини повністю буде відтитрована лише сильна кислота, якщо Ка Нан ≤ 10 – 7.
Цікавим є титрування суміші слабких кислот або також титрування багатоосновних кислот, які є умовною сумішшю кислот внаслідок власної ступінчатої дисоціації.
Наприклад, ортофосфатна кислота:
Н3РО4 ↔ Н+ + Н2РО4-;
Н2РО4- ↔ Н+ + Н2РО42-;
НРО42- ↔ Н+ + Н2РО43-.
Відповідно до ступінчастої дисоціації кислот їх нейтралізація відбувається теж ступінчасто:
Н3РО4 + ОН- ↔ Н2О + Н2РО4-;
Н3РО4- + ОН- ↔ Н2О + Н2РО42-;
Н3РО42- + ОН- ↔ Н2О + Н2РО43-.
У відповідності з цим крива титрування Н3РО4 за допомогою NaOH має три точки еквівалентності:
рН
2
Н3РО4 метиловий оранжевий рНперех = 3,1 – 4,4
Na2H2РО4
|
Nа2НРО4
фенолфталеїн рН = 8,0 – 10,
Але, як відомо, можливість застосування того чи іншого індикатора для титрування залежить не тільки від положення точки еквівалентності, але і від достатньо різкого стрибка рН на кривій титрування, без котрого зміна забарвлення була б нечіткою.
Відповідними розрахунками показано, що достатньо різкий для точного титрування стрибок на кривій титрування дво- і багатоосновних кислот з’являється лише при умові, якщо відношення констант дисоціації по відповідних ступенях достатньо велике (не менше 104). Тобто Ка1/Ка2 ≥ 104.
Велике практичне значення має титрування солей слабких кислот, які внаслідок гідролізу, мають лужну реакцію свого розчину. Наприклад, Nа2СО3. При титруванні Nа2СО3 розчином НСl проходять реакції:
1) Nа2СО3 + НСl ↔ NаНСО3 + NаСl
або СО32- + Н+ ↔ НСО3- ;
2) NаНСО3 + НСl ↔ Н2СО3 + NаСl
або НСО3- + Н+ ↔ Н2СО3.
Як видно з рівнянь, Nа2СО3 перетворюється спочатку в NаНСО3. При цьому рН розчину змінюється від 11,66 до 8,34. В присутності фенолфталеїну до початку титрування розчин буде забарвлений в малиново-рожевий колір. При переході через точку еквівалентності, яка відповідає завершенню утворенняNаНСО3, розчин знебарвлюється (при рН ≈ 8). Якщо додати до цього розчину метиловий оранжевий, то він забарвиться в жовтий колір. При додаванні НСlрозчин буде залишатися жовтим до моменту повного перетворення NаНСО3 в Н2СО3, рН якої порядку 4,0, тобто співпадає з рТ метилового оранжевого. Після повного відтитрування NаНСО3 розчин змінить забарвлення з жовтого до рожево-оранжевого.
Проте титрування солей слабких кислот типу NaAn сильними кислотами можливе тільки при умові, якщо відповідна слабка кислота Han має достатньо малу константу іонізації (рК = 9 і більше). Відповідні аналогічні закономірності спостерігаються і при титруванні солей слабких основ і сильних кислот.
Дуже важливе практичне значення має застосування неводних розчинів для кислотно-основного титрування. Сьогодні неводні середовища застосовують в аналітичній практиці для титрування різноманітних неорганічних і органічних речовин і для диференційного (роздільного) титрування багатокомпонентних сумішей солей, кислот і основ. Завдяки цьому можна титрувати:
- слабкі і дуже слабкі кислоти і основи;
- сильні кислоти, основи і суміші сильних кислот, суміші сильних основ;
- суміші сильних і слабких кислот; сильних і слабких основ;
- суміші слабких і дуже слабких кислот; аналогічних основ;
- суміші сильних, слабких і дуже слабких кислот;
- суміші сильних основ і солей слабких кислот;
- суміші сильних кислот і солей слабких основ;
- суміші вільних і зв’язаних кислот;
- солі неорганічних і органічних кислот;
- речовини, які не містять гідрогену, але є кислотами Льюіса (донори і акцептори протонів).