VI проблеми змісту національного виховання учнівської і студентської молоді

Окреслені напрями виховання можуть бути успішно здійснені завдяки правильному визначенню змісту виховного процесу. (стор. 114)

У державній програмі "Освіта: Україна ХХІ століття" вказується, що зміст освіти має визначатися потребами національного відродження України. Досягти цієї мети можна шляхом відродження традицій національної духовності, її історичних коренів.

Вивчення мови, літератури, історії, географії повинне різнобічно відображати національні особливості, відзначатися етнічним забарвленням, бути джерелом формування національної свідомості, національної гордості. (стор. 115)

Розвиток учнів, формування цілісної особистості здійснюється насамперед у процесі навчально-пізнавальної діяльності. (стор.123)

VII форми, засоби і методи національного виховання

Поряд із змістом важливе місце в системі національного виховання належить формам, засобам і методам його здійснення. (стор. 123)

Форми виховного впливу в системі освіти по вертикалі:

• родинне виховання (серцевина народної виховної практики, укр. суспільство в мініатюрі);

• дошкільний заклад (основа сусп. виховання дітей; розвиток пізнавальних інтересів);

• загальноосвітня школа і позашкільні установи (форм. нац. свідомості,громадянське становлення);

• вища школа (проф. самореалізація особистості; поглиблені теорет. знання).

(стор. 124-136)

Методи виховання: метод довіри, поваги до особистості, пошани її гідності, метод переконання, метод морального і матеріального стимулювання і заохочення, метод творчого суперництва, метод колективного та індивідуального впливу. Примус і покарання в крайніх випадках. (стор. 137-138)

VIII узгодження дій державних, громадських, політичних. Релінійних та інших організацій у процесі виховання молоді

Дотримання правил добровільності є однією з методологічних вказівок щодо створення молодіжних організацій. Співпраця дитячих, учнівських, громадських та ін. організацій – це не тільки педагогічна вимога, а й політична, спрямована на об'єднання зусиль у боротьбі за здійснення віковічних прагнень до державної і національної самостійності – розбудови Української держави. (стор. 144)

IX матеріальне і кадрове забезпечення національного виховання

Успішне впровадження національної системи виховання передбачає широку підготовку і перепідготовку кадрів вихователів і організаторів виховної роботи відповідно до потреб сьогодення. Відродження національної системи виховання треба починати з національного відродження вчителів. (стор. 145)

Педагог-вихователь повинен знати зміст, форми і методи виховання дітей, молодших і старших школярів, студентів, учнів ПТУ, засвоїти теорію національного виховання. (стор. 146)

Рівень підготовки і перепідготовки педагогічних кадрів можна визначити за такими параметрами: науково-технічна підготовленість, методична і практична. (стор. 147)

Потрібно докорінно поліпшити підготовку і перепідготовку педагогів у ВНЗ, інститутах підвищення кваліфікації, подбати про забезпечення матеріальної бази навчання і виховання. Лише за таких умов можливо успішно здійснювати національне виховання в системі освіти України. (стор. 150)

ВИСНОВКИ

Підбиваючи підсумки проведеного дослідження, хотілося б підкреслити, що запропонована робота підготовлена у відповідності з державним законодавством України, Законом про освіту в Україні, Державною національною програмою "Освіта:ХХІ століття".

Результатом є визначення стратегії розвитку освіти в Україні. У пошуку нової виховної програми на перший план висуваються традиційні українські національні, гуманістичні ідеї та орієнтири, що ґрунтуються на повазі до дитини, турботі про її розвиток. (стор. 151-152)