Тести до модулю "Політична психологія"

Тести до теми № 1

1. Процес вироблення системи уявлень суб’єкта про себе у соціально-політичному плані, це

   1. політична свідомість

   2. політична самосвідомість

2. Процес включення індивіда у політичну систему через оснащення його досвідом цієї системи. Це:

   1. політична соціалізація

   2. політична культура

3. Політична поведінка це:

   1. зовнішній бік політичної діяльності

   2. результат функціонування політичної свідомості, політичного безсвідомого і політичної культури

   3. діяльність з координації чужих інтересів у межах суспільства

4. Процес включення індивіда у суспільство через оснащення його досвідом поколінь, закріпленим в культурі є

   1. політичною соціалізацією

   2. політичною культурою

   3. політична діяльність

   4. інше

5. Психологічні особливості сучасної пропаганди є

   1. предметом політичної психології

   2. завданням політичної психології

   3. методом політичної психології

6. Історичний досвід, пам’ять соціальних спільнот і окремих індивідів у сфері політики є

   1. політична пам’ять

   2. політична культура

   3. політична свідомість

7. Діяльність з координації чужих інтересів у межах суспільства це

   1. вищий рівень політичної свідомості

   2. вищий рівень політичної поведінки

   3. вищий рівень політичної культури

8. В залежності від суб’єкта політичної свідомості структура політичної свідомості розділяється на:

   1. побутову і наукову політичну свідомість

   2. індивідуальну, групову і масову політичну свідомість

9. До функціональних форм політичної свідомості відносяться:

   1. когнітивний і мотиваційний блок

   2. політичні знання, політичні уміння, політичні цінності, орієнтації, переконання, настановлення, оцінки

10. З якої галузі психології виокремилась політична психологія:

    1. загальна психологія

    2. психологія праці

    3. соціальна психологія

11. Результатом політичної соціалізації є:

    1. політична активність, пасивність чи вітчудження

    2. формування політичної свідомості і політичної поведінки

    3. політична діяльність

    4. політична культура

12. Чинником прагнення до влади за А. Адлером є:

    1. сублімація лібідо

    2. комплекс меншовартості

    3. політична соціалізація

13. Поява соціоцентризма є етапом:

    1. політичної діяльності

    2. політичної соціалізації

    3. політичної поведінки

14. Поява соціальних цілей є:

    1. початковим

    2. завершальним

    3. проміжним етапом соціалізації

15. Психологічні компоненти політичного життя суспільства, що формуються у процесі соціалізації і проявляються в політичній свідомості та поведінці, це:

    1. предмет політичної діяльності

    2. структура політичної свідомості

    3. предмет політичної психології

16. За глибиною відображення політична свідомість розділяється на:

    1. побутову і наукову політичну свідомість

    2. індивідуальну, групову і масову політичну свідомість

17. Зміна конкретних політичних уявлень на абстрактні є:

    1. початковим

    2. завершальним

    3. проміжним етапом соціалізації

18. Владна, розпорядницька, керуюча є функціями:

    1. політичної діяльності

    2. політичного лідера

    3. політики

19. Проблеми психологічних механізмів політичної поведінки є

    1. предметом політичної психології

    2. завданням політичної психології

    3. методом політичної психології

20. Аналіз, порівняння, моделювання є

    1. діагностичними

    2. прогностичними

    3. розвивальними методами політичної психології

Тести до теми № 2

1. Поняття про харизматичну владу було введено в науку

   1. Куртом Расселом

   2. Ніколо Макіавеллі

   3. Максом Вебером

2. Про те, що володар має поєднувати у собі риси лева і лиса твердив

   1. Курт Рассел

   2. Ніколо Макіавеллі

   3. Макс Вебер

3. У харизматичного лідера переважає такий стиль керівництва:

   1. ліберальний

   2. авторитарний

   3. демократичний

   4. будь-який

4. Потреба у харизматичному лідері виникає, коли:

   1. людям потрібне почуття безпеки, яке дає той, хто взяв справу у свої руки

   2. люди компенсують свої невдачі емоційною ідентифікацією з героєм

   3. люди прагнуть уникнути відповідальності

   4. вірно все

   5. вірно а), б)

5. М.Вебер виділяв такі три види легітимності влади, як основану на харизмі на.......................................................

на.......................................................

6. Макіавелізм, це риса особистості яка означає:

   1. переконання суб’єкта у тому, що при спілкуванні з іншими можна і необхідно маніпулювати

   2. здатність переконувати інших, розуміти їх наміри і причини їх вчинків

   3. схильність до емоційної залученості у безвідносні до перемоги деталі

7. Лідер, який не прагне радикальних змін і мессіанського положення, є

   1. харизматичним

   2. іконним

8. Підтримка лідера-харизматика базується на

   1. раціональних факторах

   2. емоційних факторах

9. Такі вислови, як ,,Переможців не судять”, ,,Мета виправдовує засоби” пов’язують з ім’ям

   1. Макса Вебера

   2. Зігмунда Фрейда

   3. Ніколо Макіавеллі

10. Позначте те, що не відноситься до психологічних ознак харизми:

    1. прибічники вірять у надякості лідера

    2. прибічники не згуртовані між собою

    3. прибічники довіряють лідеру

    4. прибічники є наступниками

11. Прагнення до самоактуалізації, як ознака особистості лідера, було введено в понятійний апарат психології представниками:

    1. біхевіоризму

    2. психоаналізу

    3. гуманістичної психології

12. Необхідність підтвердження надможливостей, складність віднайдення достойного наступника, необхідність пропаганди є проблемами влади

    1. основаної на традиції

    2. на харизмі

    3. на праві

13. Відмітьте серед переліченого архетипічні форми

    1. anima

    2. архетипічна ситуація

    3. animus

    4. архетипічна фігура

    5. архетипічний символ

14. Архетип героїзованого злочинця, архетип тотожності істини і влади, архетип центрованої провини є:

    1. загальнолюдськими архетипами

    2. архетипами візантійської компоненти українського менталітету

    3. архетипами західноєвропейського менталітету

15. За Фрейдом З. прагнення до влади є результатом:

    1. сублімації лібідо

    2. комплексу меншовартості

    3. політичної соціалізації

16. Ряд положень макіавеллізму були експериментально підтверджені представниками:

    1. біхевіоризму

    2. психоаналізу

    3. гуманістичної психології

17. Про те, що ідентифікація з архетипом героя приводить до виникнення "мана" – особистості (харизми) твердив:

    1. З. Фрейд

    2. К. Юнг

    3. К. Хорні

18. Архетип це::

    1. підструктура політичного безсвідомого

    2. підструктура політичної свідомості

    3. підструктура безсвідомого

19. Архетип героїзованого злочинця означає:

    1. почуття провини перед авторитетом

    2. рівень досконалості минулого досвіду визначається не актуальністю, а давністю його використання

    3. вбачання елітарності в девіантній поведінці

20. Архетип центрованої провини означає

    1. почуття провини перед авторитетом

    2. рівень досконалості минулого досвіду визначається не актуальністю, а давністю його використання

    3. вбачання елітарності в девіантній поведінці

Тести до теми № 3

1. Поняття влада є фундаментальним поняттям, яке об’єднує всі соціальні науки, аналогічно поняттю енергії в природничих науках. Так вважав:

   1. Курт Рассел

   2. Ніколо Макіавеллі

   3. Макс Вебер

2. Ресурси влади пов’язані зі змістом мотивації

   1. суб’єкта влади

   2. об’єкта влади

3. Мотивація влади є мотивацією

   1. суб’єкта влади

   2. об’єкта влади

4. Виділіть серед різних видів прагнення до влади невротичні:

   1. прагнення до реалізації суспільно-корисної мети

   2. прагнення до позбавлення почуття неповноцінності

   3. прагнення до самореалізації

   4. прагнення до захисту від безпомічності

   5. прагнення до відчуття влади

5. Більш ефективною є така влада, яка становить:

   1. мету особистості

   2. засіб реалізації мети особистості

6. Основана на бажанні людини бути схожою на того, хто викликає симпатію, повагу, це влада:

   1. референтна

   2. легітимна

   3. експертна

   4. інклюзивна

   5. примусу

   6. нагороди

7. Основана на тому, що компетентна в значущому для нас питанні людина може бути впливовою і не тільки в межах своєї компетенції, це влада:

   1. референтна

   2. легітимна

   3. експертна

   4. інклюзивна

   5. примусу

   6. нагороди

8. Вплив, пов’язаний із прагненням бути членом групи і діяти у відповідності з груповими нормами, це влада:

   1. референтна

   2. легітимна

   3. експертна

   4. інклюзивна

   5. примусу

   6. нагороди

9. Влада тих, хто пише, над тими, хто читає. Це:

   1. партократія

   2. меритократія

   3. райтократія

10. Відношення до партії обумовлене:

    1. ідеологією

    2. силою особистості лідера

    3. іміджем партії

11. Влада уповноважених над неуповноваженими, це:

    1. партократія

    2. райтократія

    3. бюрократія

12. Вотум, це:

    1. рішення, виражене у формі голосування

    2. метод прийняття рішень, при якому обговорюване положення не голосується, а приймається через угоду

13. Консенсус, це:

    1. рішення, виражене у формі голосування

    2. метод прийняття рішень, при якому обговорюване положення не голосується, а приймається через угоду

14. Психофізіологічна теорія влади Кайтукова основується на:

    1. категорії диктату

    2. категорії харизми

    3. категорії еліти

15. Влада для себе це:

    1. S - Power

    2. P - Power

16. До потреби у владі за В. Каверіним відноситься:

    1. страх самотності

    2. потреба свободи

    3. потреба самоствердження

    4. прагнення збільшувати ресурси влади

    5. страх перед втратою влади

17. До страхів володіння владою за Дж. Верофом відноситься:

    1. страх самотності

    2. потреба свободи

    3. потреба самоствердження

    4. прагнення збільшувати ресурси влади

    5. страх перед втратою влади

18. До мотивації влади за Д. Вінером відноситься:

    1. страх самотності

    2. потреба свободи

    3. потреба самоствердження

    4. прагнення збільшувати ресурси влади

    5. страх перед втратою влади

19. Акцент на дослідженні процесу використання влади ставиться:

    1. в соціології

    2. в психології

    3. у філософії

20. Асоціативні зв’язки лексеми "влада" досліджуються для характеристики:

    1. режимів влади

    2. видів влади

    3. культурно-мовленнєвого концепту "влада"

Тести до теми № 4

1. Ефективність лідера обумовлена:

   1. особистісними якостями та здібностями

   2. ситуацією

   3. взаємовідносинами

   4. вірно все

   5. вірно а), б)

2. Думка про те, що поява лідера є результатом місця, часу і обставин притаманна представникам:

   1. теорії рис

   2. ситуативної теорії

   3. теорії відношення

3. Спроби пояснити лідерство на основі спадковості притаманні представникам:

   1. теорії рис

   2. ситуативної теорії

   3. теорії відношення

4. Спроби пояснити лідерство з точки зору стосунків у групі притаманні представникам:

   1. теорії рис

   2. ситуативної теорії

   3. теорії відношення

5. Інструментальне лідерство:

   1. орієнтовано на задачу

   2. орієнтовано на відношення

6. Емоційне лідерство:

   1. орієнтовано на задачу

   2. орієнтовано на відношення

7. Лідерство більш ефективне в ситуаціях дуже сприятливих або дуже несприятливих:

   1. інструментальне

   2. емоційне

8. Лідерство більш ефективне в помірно сприятливих чи несприятливих ситуаціях:

   1. інструментальне

   2. емоційне

9. Маргинал це:

   1. людина натовпу

   2. представник еліти

   3. ні а) ні б)

10. Людина, яка завжди відчуває потребу звертатися до авторитету чи принципу, якому вона служить є:

    1. людиною натовпу

    2. людиною еліти

    3. маргіналом

11. Людина, провідною цінністю якої є влада, відноситься до:

    1. маргінального типу

    2. демократичного типу

    3. політичного типу

12. Бажання влади тільки для себе. Використання людей як засобів досягнення влади. Володіння технологіями влади. Це характеристики:

    1. політичного лідера

    2. homo politicusa

    3. представника еліти

13. Відраза до політики, недовіра до влади, готовність до розриву з оточенням, неучасть у регулярних процесах. Це є стратегічними настановленнями:

    1. людини натовпу

    2. людини еліти

    3. маргінала

14. Виділіть серед переліченого особливості поведінки людини у натовпі:

    1. відповідальність

    2. агресивність

    3. афективність

    4. аморальність

    5. самоконтроль

15. Лицар, Хазяїн, Генерал, це метафоричні назви:

    1. політичних типів

    2. типів політичних лідерів

    3. людини еліти

16. Акцент на формування характеру лідерів та еліт через соціальну практику здійснюється в теорії еліти:

    1. Б. Скінера

    2. Е. Фрома

    3. З. Фрейда

17. В залежності від особистих якостей виділяють такі види еліт:

    1. харизматична, олігархічна. професійна. аристократична

    2. пануюча, пасивна, опозиційна, контреліта

    3. аграрна, промислова, фінансова, інтелектуальна

18. В залежності від відношення до влади виділяють такі види еліт:

    1. харизматична, олігархічна. професійна. аристократична

    2. пануюча, пасивна, опозиційна, контреліта

    3. аграрна, промислова, фінансова, інтелектуальна

19. Пояснення елітності одних і посередності інших через навчальні здатності застосовується в теорії політичних еліт:

    1. Е. Фрома

    2. Б. Скінера

    3. З. Фрейда

20. Через посилення тиску натовпу на особисту свободу виникає такий вид маргіналів, як:

    1. первинні маргінали

    2. вимушені маргінали

Тести до теми № 5

1. Назвіть психологічні компоненти організаційних здібностей політичного лідера

........................................

........................................

........................................

2. Авторитарна особистість обирає такі комунікативні стратегії, як авторитарне домінування, тиск і ....................................................

3. До основних характеристик авторитарної особистості входять:

   1. авторитарне підкорення

   2. авторитарна агресія

   3. високий інтелект

   4. високий статус

   5. консерватизм

4. Проблеми володіння і здійснення влади є предметом

   1. політичної психології

   2. політології

   3. політичної діяльності

5. Схильність до психологічного аналізу поведінки інших це індикатор такого компоненту організаторських здібностей політика, як:

   1. психологічний такт

   2. психологічна вибірковість

   3. критичність

   4. суспільна ергійність

6. Почуття міри у взаєминах це індикатор такого компоненту організаторських здібностей політика, як:

   1. психологічний такт

   2. психологічна вибірковість

   3. критичність

   4. суспільна ергійність

7. Здатність до емоційно-мовленнєвого впливу це індикатор такого компоненту організаторських здібностей політика, як:

   1. психологічний такт

   2. психологічна вибірковість

   3. критичність

   4. суспільна ергійність

8. Практичний психологічний розум, психологічний такт, психологічна вибірковість, вимогливість та інше. Це:

   1. лідерські якості

   2. організаторські здібності

   3. функції політичної діяльності

   4. прояви політичної поведінки

9. Ефективне прийняття політичних рішень залежить від:

   1. готовності до політичної діяльності

   2. готовності до лідерства

   3. готовності до ризику

10. Прагнення до влади А. Адлер пов’язував із:

    1. сублімацією лібідо

    2. садомазохізмом

    3. неконструктивним шляхом розв’язання комплексу неповноцінності

11. Поняття авторитарний характер було введено в психологію

    1. З. Фрейдом

    2. К. Юнгом

    3. А. Адлером

    4. Е. Фромом

12. Культ сили, конвенціоналізм, забобонність, стереотипізм, тощо – це параметри авторитарної особистості, які діагностує:

    1. PWA – scale

    2. F – scale

    3. Mac – scale

    4. D – scale

13. Позначте психологічні особливості, які характеризують особистість з демократичною спрямованістю:

    1. консерватизм

    2. толерантність

    3. гнучкість мислення

    4. організованість

    5. діалогічність

14. Функція формування політичної культури людей є функцією:

    1. політичної психології

    2. політичної діяльності

    3. організаторської діяльності

15. Авторитарна особистість проявляється у такій спрямованості спілкування за Е. Берном, як:

    1. дитина – дитина

    2. батько – дитина

    3. дорослий – дорослий

16. Особистість демократичного типу проявляється у такій спрямованості спілкування за Е. Берном, як:

    1. дитина – дитина

    2. батько – дитина

    3. дорослий – дорослий

17. Д – шкала діагностує:

    1. авторитарну агресію

    2. антидемократизм

    3. догматичну прихильність системі цінностей

18. Вибір прогнозований через несвободу людини прийняти іншу альтернативу є ознакою такого сценарію прийняття рішення, як:

    1. демократичний

    2. авторитарний

19. Політична діяльність вимагає наявності у лідера:

    1. високого рівня загального інтелекту

    2. організаторських здібностей

    3. авторитарності

20. Методика діагностики авторитарності, створена на психоаналітичних засадах називається:

    1. PWA – scale (Б. Альтемейєр)

    2. D – scale (Дж. Даккітт)

    3. F – scale (Т. Адорно)