Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Navchalny_posibnik.doc
Скачиваний:
47
Добавлен:
11.02.2016
Размер:
1.16 Mб
Скачать

Ви і демократія

Кожна країна має свою власну культуру зі своєю мовою, історією, мистецтвом та іншими звичаями. У межах цієї культури існують вірування, ідеї та уявлення щодо управління і влади, які формуються вдома, в суспільстві, у школі. Деякі люди вважають, що демократія є не тільки системою управління, а й шляхом мислення та дії. Кажуть також, що демократія – це стиль життя.

Спробуйте перевірити себе, чи демократично ви думаєте?

Прочитайте подані твердження та позначте ті, які, на ваш погляд, є прикладами демократичного стилю життя.

  1. Мені не подобається Петро, тому я не пущу його до себе додому.

  2. Ганна не хоче працювати. Вона вважає, що це її право. Хоча я думаю, що всі повинні заробляти на життя. Разом з тим, я вважаю, що вона справді має право не працювати.

  3. Микола – підприємець, а Ольга – домогосподарка, але вони рівні у своїх правах.

  4. Будь-хто, хто має гроші, може придбати собі будинок у будь-якому районі.

  5. Кожному треба дати однакову кількість власності для того, щоб він зміг робити з нею все, що завгодно.

  6. Мій друг може сповідувати іншу релігію, ніж я.

  7. Учителі в школах повинні серйозніше ставитись до хлопців, ніж до дівчат, оскільки вони в майбутньому повинні стати утримувачами сім’ї.

  8. Учні старших класів у нашій шкільній бібліотеці повинні отримувати підручники останніми, тому що вони звичайно отримують їх першими. Це зберігає час.

  9. У сім’ї жінка повинна робити так, як скаже чоловік, оскільки він знає краще.

  10. Я вважаю, що моя сестра не повинна гуляти з будь-яким хлопцем не з нашого району. Хтось побачить, і можуть виникнути неприємності.

Рівень демократії

Для того, щоб визначити місце демократії у своєму житті, дайте відповіді "так" чи "ні" на запитання, наведені нижче. Визначте також, які з ознак демократії відображені в кожному з них.

  1. Відчуваєте Ви повагу до себе з боку дорослих: батьків, учителів, знайомих?

  2. Хто встановлює обов’язки у Вашій родині, у Вашому класі: Ви, дорослі, спільно?

  3. Чи визнають дорослі за Вами право вільно висловлювати свою думку та дотримуватися її?

  4. Під час вирішення важливих питань у житті сім’ї, школи чи прислуховуються вони до Ваших думок та думок Ваших однолітків?

Використовуючи результати виконання вправи, спробуйте оцінити місце демократії у своєму житті за 100-бальною системою.

Програма модулю„Іміджелогія (Основи pr)”

Тема 1. Імідж як базова PR-категорія.

  1. Поняття про імідж.

  2. Класифікація іміджу.

  3. Імідж в системі індивідуальної поведінки та соціального впливу.

  4. Створення іміджу як засіб подолання когнітивного дисонансу.

Загальна характеристика поняття про імідж. Порівняльний аналіз різних видів іміджу. Теоретико-психологічний аналіз природи іміджу як соціально-психологічного явища. Пояснювальна схема створення іміджу засобами теорії когнітивного дисонансу.

Тема 2. Види іміджу.

  1. Індивідуальний імідж.

  2. Предметний імідж.

  3. Корпоративний імідж та імідж партії.

  4. Груповий і територіально обумовлений імідж.

Основна характеристика іміджу як психічного образу. Персоніфікація предметного іміджу. Базові структурні моделі організації. Види партій та пріоритети в побудові іміджу. Чинники створення позитивного іміджу установи. Психологічні моделі політичного іміджу.

Тема 3. Загальна характеристика PR

  1. Структура PR-діяльності.

  2. Психологічний портрет ефективного PR-спеціаліста.

  3. PR в економіці та політиці.

  4. Психологія бренда.

Загальне визначення PR як зв’язків з громадськістю. Аналіз компонентів структури PR-діяльності. Програма ефективного PR-технолога. Особливості застосування PR в різних галузях науки та сферах діяльності.

Тема 4. Особливості виборчого PR.

  1. Загальна характеристика виборчого PR.

  2. PR в політиці.

  3. Стратегія виборчого PR.

  4. Тактика виборчого PR.

Психологічні основи виборчого PR. Політичний PR поза виборчим процесом. Етапи виборчого PR партії. Роль психолога в групі політехнологів. Психологічні особливості роботи з різними сегментами електорального поля.

Тема 5. Технологія пропаганди.

  1. Психологічна характеристика пропаганди.

  2. Закономірності динаміки суспільної думки.

  3. Чутки як засіб маніпуляцій суспільною думкою.

  4. Техніки пропаганди в суспільстві "інформаційного шуму".

Психологічні основи пропаганди. Особливості пропаганди на сучасному етапі. Поняття про "жорстку" і "м’яку" пропаганду. Психотехнології в пропаганді. Психологічний аналіз засобів масової інформації як знаряддя пропаганди.

Семінарсько-практичні заняття до модулю

"Іміджелогія (Основи PR)"

Заняття 1. Методи дослідження іміджу політика.

  1. Загальна характеристика іміджу політика.

  2. Дослідження іміджу політика методом асоціацій з твариною і з пейзажем та методом вільних асоціацій.

  3. Дослідження іміджу політика методом порівняння характеристики ідеального президента (губернатора, депутата) з характеристикою реального президента (губернатора, депутата).

Література: 7; 8; 16; 18; 19; 20.

Заняття 2. Імідж державної установи. (семінар)

  1. Поняття "імідж державної установи".

  2. Роль засобів масової інформації у формуванні іміджу державної установи.

  3. Вплив організаційної культури на імідж владної інституції.

  4. Технологія формування іміджу органів державної влади.

  5. Напрямки вдосконалення механізму формування іміджу державної установи.

Література: 5; 9; 11; 17; 25.

Заняття 3. Методи дослідження організаційної культури

(практичне)

  1. Метод експертної оцінки.

  2. Метод анкетування.

  3. Метод семантичного диференціалу.

Література: 6; 7; 9; 16; 18; 19.

Заняття 4. Психологічні методи дослідження феноменів

телекомунікації.

  1. Психологічний аналіз телепередачі.

  2. Психологічний аналіз телеведучого.

  3. Психологічний аналіз телеаудиторії.

Література: 2; 3; 7; 13; 14; 15.

Список літератури до модулю

Іміджелогія (Основи PR)”.

  1. PR против кризисов: механизмы управления. – М., 1999.

  2. Аронсон Э., Пратканис Э. Эпоха пропаганды. Механизмы убеждения. М. СПб, 2002.

  3. Бебик В., Сидоренко О. Засоби масової інформації посткомуністичної України. – К., 1996.

  4. Бебик В.М. Політологія для політика і громадянина. К., 2003.

  5. Блэк С. Введение в PR: Перевод с англ. – Ростов на Дону: Феникс, 1998. – 320 с.

  6. Богданов Е.Н. Зазыкин В.Г. Психологические основы Паблик рилейшнз. СПб., 2004.

  7. Васильева М., Надеин А. Бренд. Сила личности. – СПб., 2003.

  8. Доти Д. Паблисити и PR. – М.: Филин, 1996. – 288 с.

  9. Зимбардо Ф., Ляйппе М. Социальное влияние. СПб 2000.

  10. Кошелюк М.Е. Технологии политических выборов. СПб., 2004.

  11. Лалл Дж. Мас-медіа, комунікація, культура: глобальний підхід. – К., 2002.

  12. Лебедева Т.Ю. PR. Корпоративная и политическая режиссура. Модель. Система ценностей. Каналы СМК. – М.: МГУ, 1999. – 352 с.

  13. Лебедева Т.Ю. Искусство обольщения по-французски. Концепции. Практика. – М.: МГУ, 1996. – 134 с.

  14. Марк М., Пирсон К. Герой и Бунтарь. Создание бренда с помощью архетипов. – СПб., 2005.

  15. Матвеева Л.В., Аникеева Т.Я., Молчанова Ю.В. Психология телевизионной комуникации. – М., 2000.

  16. Мехлер Г. Власть и магия PR. – СПб., 2004.

  17. Мухина О.В. Психологическое воздействие электронных СМИ. – М., 1999.

  18. Основи демократії. /За загальною ред. А.Колодій. – К., 2002.

  19. Панасюк А.Ю. Вам нужен имиджмейкер?. – М., 1998..

  20. Перелыгина О.Б. Психология имиджа. – М., 2002.

  21. Политическое консультирование. /Е.Егорова, Н. Гантман, И.Минтусов. – М., 1993.

  22. Почепцов Г.Г. Профессия - имиджмейкер. – К., 1995.

  23. Рассел Б. Власть. Новый социальный анализ. Лондон: UNWIN BOOKS, 1996. – 184 с.

  24. Сурмин Ю.П. Теория общественного мнения,: Курс лекций. – К.: МАУП, 1999.

  25. Хомуленко Т.Б., .Падафет Ю.Г, Скориніна О.В. Теоретичні та практичні аспекти дослідження іміджу: Монографія. – Х.: ВД «ІНЖЕК», 2005.

  26. Шейгал Е. Семантика политического дискурса. – М., 2004.

  27. Лісничий В.В., Грищенко В.О., Іванов В.М. та ін. Сучасний виборчий PR. – Сєвєродонецьк: Видавничий дім « ЕВРИКА », 2001.

  28. Серкіс Ж.В. Організаційна культура школи: Методичні рекомендації для керівників закладів. – Рівне: РОІППО, 2002.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]