1.4. Взаємозв’язок цінової еластичності попиту та виручки від реалізації

Доход залежить від ціни і кількості реалізованої продукції. Тобто TR = P*Q, де TR – виручка від реалізації, Р – ціна за одиницю продукції, а Q – кількість реалізованої продукції. Але величина попиту зменшується при збільшенні ціни. Тому дуже важливими для продавця є питання: До якої величини можна збільшувати ціну, щоб не зменшився доход внаслідок утрати частини споживчого попиту? Саме це можна визначити через зв’язок еластичності попиту та виручки від реалізації. Якщо попит на товар нееластичний, а ціна на нього зростає, то при цьому виручка від реалізації (TR) зросте і навпаки.

P; TR	нееластичний попит,
P; TR

де Р – ціна товару,

TR – виручка від реалізації.

Якщо попит на товар еластичний, а ціна на нього зростає, то при цьому виручка від реалізації (TR) зменшиться і навпаки.

P; TR	еластичний попит.
P; TR

Висновки:

• Термін попит в економічній теорії означає бажання та можливість споживача купувати товари та послуги на протязі періоду часу по різних цінах.

• Попит змінюється під дією змінних факторів, головним з яких є ціна товару. Коли змінюється ціновий фактор, на графіку відбувається рух вздовж постійної кривої попиту.

• Закон попиту говорить про те, що із збільшенням ціни величина попиту зменшується і навпаки.

• Зміни в попиті, які графічно відображаються у зсуві кривої попиту, виникають в результаті впливу нецінових факторів.

• Реакцію зміни величини попиту на зміну ціни відображає цінова еластичність попиту, яку можна розрахувати за допомогою коефіцієнта цінової еластичності.

• Еластичність попиту впливає на розмір загальної виручки від реалізації. При нееластичному попиті цей зв’язок прямий, а при еластичному попиті обернений. Одинична еластичність залишає виручку від реалізації незмінною.

2. Методичний блок

2.1. Поняття попиту та фактори, що визначають закон попиту

Для того, щоб учні краще зрозуміли закон попиту та особливості побудови кривої попиту вчителеві слід на початку уроку змоделювати відповідну ситуацію по побудові графіку попиту. З цією метою пропонуємо провести в класі вправу 1. Її можна провести на початку пояснення нової теми після того, як вчитель дасть визначення попиту. Проводиться вправа із цілим класом.

Вправа 1

Криву попиту можна побудувати використовуючи гіпотетичну ситуацію. Наприклад, Ви можете запропонувати учням побудувати таблицю попиту та графік попиту, даючи таке завдання:

Хто у класі бажає та може придбати чарівну паличку (умовний товар у вигляді дерев’яної палички), яка вкаже вам на атестаціях, екзаменах з будь – якого предмету, саме той білет, який ви знаєте найкраще. (Для успішного виконання цього завдання необхідно роздати учням умовні банкноти (гроші). Кількість виданих гр.од. залежить від величини класу. Нехай в класі 30 учнів.

Ми пропонуємо такий розподіл:

• 2 (дві) умовні банкноти по 50 гр.од.

• 5 (п’ять) умовних банкнот по 35 гр.од.

• 5 (п’ять) умовних банкнот по 20 гр.од.

• 7 (сім) умовних банкнот по 10 гр.од.

• 11 (одинадцять) умовних банкнот по 5 гр.од.)

Після того, як учні зорієнтуються, скільки у них умовних грошей, вчитель визначає, хто бажає та може придбати чарівну паличку шляхом опитування:

1. Вчитель: Хто готовий придбати чарівну паличку за ціною 50 гр.од.? (тільки два учні класу спроможні придбати паличку за такою ціною). Вчитель, або ж учень-помічник на дошці записує отримані дані в таблицю, яка характеризує попит.

2. Вчитель: Хто готовий придбати чарівну паличку за ціною 35 гр.од. (П’ять учнів в класі мають такі гроші, але і ті, хто має 50 гр.од., погодяться придбати чарівну паличку за такою ціною ще з більшим задоволення. Тому величина попиту у цьому випадку складе 7). Вчитель, або ж учень-помічник на дошці записує отримані дані в таблицю, яка характеризує попит.

3. Вчитель: Хто готовий придбати чарівну паличку за ціною 20 гр.од. (П’ять учнів в класі мають такі гроші, але і ті, хто має по 50 гр.од. та по 35 гр.од., погодяться придбати чарівну паличку за такою ціною ще з більшим задоволення. Тому величина попиту у цьому випадку складе 12). Вчитель, або ж учень помічник на дошці записує отримані дані в таблицю, яка характеризує попит.

4. Далі все повторюється аж до проголошення ціни 5 гр.од. За цією ціною всі учні класу будуть бажати і зможуть придбати цей умовний товар.

Після заповнення таблиці вчителем на дошці, або ж прозірки з використанням кодоскопу, учні в зошитах будують за даними таблиці криву попиту на чарівну паличку, що і відображає попит на неї в даний час.

Отримана таблиця попиту буде виглядати наступним чином.

Таблиця 8.2 – Попит (заповнена таблиця)

P (ціна за чарівну паличку)	Qd (кількість учнів, готових придбати паличку за тією чи іншою ціною)
50 гр.од	2
35 гр.од	7 (2+5)
20 гр.од	12 (7+5)
10 гр.од	19 (12+7)
5 гр.од	30 (19+11)

Після побудови графіка дуже важливо проаналізувати деякі моменти. По – перше, слід відзначити, що дані відображають попит на товар, який склався в даній аудиторії і на протязі даного короткого періоду часу. По – друге, що величина попиту Qd, скажімо, за ціни 5 гр.од складає 30 і це означає, що за цією ціною товар згодні придбати всі споживачі (включаючи і тих, хто готовий заплатити 10 гр.од, 20 гр.од, 35 гр.од та 50 гр.од.).