1.6. Нерівність доходів

В цьому блоці розглядаються тільки первісні доходи власників факторів виробництва, які отримуються внаслідок ринкового розподілу доходів. Проте люди отримують доходи і від їх перерозподілу через державний бюджет (пенсії, стипендії, різноманітні соціальні виплати і пільги). Але і це не може виключити невід’ємну ознаку ринкової економіки,— нерівність в доходах (або диференціацію доходів).

Нерівність доходів ілюструє крива Лоренца:

Рисунок 16.1 - Крива Лоренца

Якщо в суспільстві відсутня будь-яка диференціація доходів (абстрактна ситуація), то цю рівність доходів характеризує пряма ОDA, бо 25% сімей мають 25% всіх доходів суспільства; 50% сімей мають 50% доходів; 75% сімей мають 75% доходів тощо.

Крива ОСА характеризує нерівність доходів в суспільстві, бо 25% сімей мають 50% всіх доходів суспільства; 50% сімей мають 75% доходів; 75% сімей мають 90% доходів.

В іншому суспільстві, де диференціація доходів вища за попереднє, крива ОЕА характеризує те, що 25% сімей має 75% доходів, а 50% сімей мають 90% доходів.

Чим далі від прямої ОDA буде розташована крива Лоренца певної країни, тим більша нерівність доходів існує в цій країні.

Економісти використовують не тільки графічне зображення нерівності доходів, але й кількісне вимірювання. Для цього користуються індексом Джині, який розраховується як співвідношення площі фігури, що розташована між кривою Лоренца і бісектрисою та площею усього трикутника. Згідно з рисунком 16.1 індекс Джині (і) дорівнюватиме:

і = S_ODACO / S_OABO.

Якщо в суспільстві існує абсолютна рівність доходів, то індекс Джині дорівнюватиме нулю. Якщо в суспільстві всі доходи належать одній людині, то індекс Джині дорівнюватиме одиниці. Проте, це дві абстрактні, нереальні ситуації. Тому індекс Джині завжди більше 0, але менше 1 (0<i<1). Чим вище індекс Джині, тим більша нерівність доходів спостерігається в суспільстві, і навпаки. За підрахунками економістів, в розвинених країнах індекс Джині знаходиться в інтервалі 0,2-0,3; в слаборозвинутих країнах — 0,7-0,9. В Україні протягом другої половини 90-х рр. ХХ ст. і на початку ХХІ ст. індекс Джині знаходився в інтервалі 0,5-0,7.

Нерівність доходів, з одного боку, спонукає людей більш ефективно використовувати свої здібності і виступає мотором соціально-економічного розвитку. Проте, якщо поляризація доходів стає досить великою, то економіці країни можуть загрожувати соціальні конфлікти, в умовах яких господарство країни нормально функціонувати не може. Значну диференціацію доходів зменшує держава, здійснюючи політику перерозподілу доходів через державний бюджет.

Висновки:

 Власник кожного ресурсу отримує свою форму доходу.

 Розмір кожної форми доходу залежить від ринкової ціни ресурсу.

 В ринковій економіці існує нерівність в доходах, яка відіграє спонукальну роль для людей.

 Державі слід займатись перерозподілом доходів, щоб не допустити дуже великої поляризації в доходах.

2. Методичний блок

Економічна гра: «Багач-бідняк»

© Національна Рада з економічної освіти (НРЕО), Нью-Йорк, США. Використано за дозволом НРЕО. Тільки для використання у класі. Передрук або копіювання без письмового дозволу НРЕО заборонено.

Правила і механіка гри:

Пропонована гра являє собою вправу по моделюванню процесу ринкового обміну, що відбувається в економіці. У ході вправи кожен учасник одержує деякий первісний запас і має можливість збільшити своє "багатство" шляхом обміну з іншими гравцями за два торгових періоди. Після завершення торгових періодів відбувається розбір і обговорення вправи.

За одиницю обміну у вправі використовується одна кулька. Перед початком гри кожен учасник одержує стаканчик різнобарвних кульок, вміст якого і є його первісним запасом. Цей запас відповідає одній з трьох початкових позицій: "бідні", "середній клас" і "багаті". Варіанти початкових наборів наведені в таблиці 16.1. З метою спрощення подальшого аналізу варто зробити так, щоб кожна з трьох позицій складалася з однакового числа учасників і щоб кульок було досить для залучення в гру кожного учасника. Якщо координатор гри має справу з дуже великим класом, було б корисно розбити його на підгрупи по 30 чоловік.

Кульки — реальні активи, і кожен учасник може обмінюватися ними з товаришами, щоб збільшити свій добробут. Цінність кожного набору кольорових кульок залежить як від кольору вхідних у нього кульок, так і від кількості кульок даного кольору. Кожна кулька має так названу базову цінність і, крім того, кожні три кульки одного кольору приносять її власнику бонусні очки, як це показано в таблиці 16.2. Таким чином, із нагромадженням кульок визначеного кольору, даний учасник одержує преміальні бали. Коли учасник збере більше 15 кульок одного кольору, подальше їхнє нагромадження преміальними балами не винагороджується. Кожне преміальне очко не заміняється додатковою кулькою, а враховується окремо як приріст фінансової цінності портфеля її власника.

Оскільки преміальні очки привласнюються разом із придбанням третьої, шостої, дев'ятої, дванадцятої і п'ятнадцятої кульки одного кольору, кожна з цих кульок коштує більше, ніж будь-яка інша. Наприклад, базова цінність однієї коричневої кульки дорівнює 1; завдяки існуванню преміальної системи третя коричнева кулька буде коштувати 2 очка, шоста коричнева кулька буде коштувати 3 очка, дев'ята - 4, і т.д. Аналогічно, третя зелена кулька коштує 20 очок, шоста - 30, а дев'ята - 40, тоді як базова цінність однієї зеленої кульки визначена в 10 очок. Саме преміальна система впливає на процедуру обміну, оскільки завдяки її існуванню маржинальні норми заміщення між кульками у кожному конкретному наборі різні, унаслідок чого для учасників гри стає вигідним приступити до обміну. За участь у грі учасники одержують деякі заохочення, характер яких може варіювати від "переможець одержує все!" до можливості одержання кожним учасником додаткових балів, що враховуються на іспиті. За спостереженнями, досить зовсім невеликого стимулу для того, щоб учасники серйозно поставилися до гри, тому призи не є істотними. Непередбачені правилами дії заборонені, і учасники мають право обмінюватися тільки даними кульками. Учасники ведуть облік усіх зроблених ними угод. Ці записи пригодяться під час наступного обговорення.

Отже, коли усе готове, можна приступати до обміну. Кожен період обмінів триває приблизно по 5 - 7 хвилин. Для того, щоб учасники могли перевірити свої записи і при необхідності переглянути обрану стратегію торгівлі, між періодами обміну варто зробити перерву. Після завершення другого періоду починається обговорення вправи.

Таблиця 16.1 - Вихідні набори кульок

Колір кульки	Цінність кульки (в очках)	Бідні	Середній клас	Багаті
Коричневий Жовтий Синій Червоний Зелений	1 2 4 7 10	5 2 2 1 0	5 5 2 2 1	4 5 5 2 2

Таблиця 16.2 - Преміальна система

Накопичено кульок	Нагромадження очок
1-а трійка кульок одного кольору 2-а трійка кульок одного кольору 3-я трійка кульок одного кольору 4-а трійка кульок одного кольору 5-а трійка кульок одного кольору	плюс цінність 1 кульки того ж кольору плюс цінність 2 кульок того ж кольору плюс цінність 3 кульок того ж кольору плюс цінність 4 кульок того ж кольору плюс цінність 5 кульок того ж кольору

Реалістичність гри

Первісний розподіл кульок серед "бідняків", середнього класу і багатих базується на співвідношенні 1:2:3. За всіма підрахунками, у реальній економіці багатство розподілене ще більш нерівномірно. Однак у наукових працях, присвячених розподілу багатства в суспільстві, не приймаються до уваги такі форми вкладень, що впливають на нагромадження багатства, у людський капітал, як навчання чи професійна підготовка. Включення людського капіталу в дослідження цих проблем, безсумнівно, показало б більш рівномірний розподіл багатства, чим це випливає з даних робіт. Основою для первісного розподілу багатства є дані про розподіл доходів. За припущення про те, що різні форми багатства є джерелами приблизно однакових доходів, обране нами співвідношення первісних запасів кульок у грі відповідає розподілу доходів між рівнем доходів для осіб, що складають 25, 50 і 75% від чисельності населення.

Хоча сам принцип розрахунку цих цифр може бути під сумнівом, така методика дає всі підстави думати, що обране нами співвідношення цілком реалістичне і відповідає дійсному розподілу багатства.

Преміальна система, забезпечуючи додатковий приріст багатства за рахунок нагромадження кожної третьої, шостий, дев'ятої і т.д. кульки одного кольору, приводить до того, що різні набори володіють різною маржинальною нормою заміщення. Це створює основу для здійснення торгівлі. Наприклад, для учасника, що має 5 синіх кульок, ще одна така кулька коштує 12 очок, тоді як для іншого учасника та ж сама кулька може коштувати лише 4 очка, у залежності від кількості синіх кульок, якою цей учасник уже володіє. Хоча порядок преміювання встановлений більш-менш випадковим образом, він має під собою визначене практичне обґрунтування.

Кожна кулька втілює продуктивне багатство, і введений нами порядок нарахування преміальних очок дає можливість відбити такі економічні явища, як виграш від масштабів, зростаюча ступінь впливу на ринку і неподільність деяких видів інвестицій. Кожна з цих економічних закономірностей може пояснити ту скромну фінансову вигоду, що виникає в процесі нагромадження запасу активів.

Визначені аспекти гри досить близькі до реального положення економіки. Хоча нерівність первісних запасів спричиняє нерівність економічних можливостей, паритет впливу кожного з учасників у процесі гри не порушується. Фінансовий виграш, джерелом якого служить нагромадження, рівною мірою доступний кожному учаснику. Більш того, обмеженість початкового запасу не приводить до збільшення економічних потреб чи рівня ризикованості дій і, отже, не є важелем, що множить чи зменшує зусилля учасника, спрямовані на збільшення його багатства.

Як побудувати обговорення:

1. Обговорення в класі почніть з питання учнів: «Охарактеризуйте способи поведінки, що ви спостерігали?»

Попросіть учасників розповісти про свої спостереження щодо розходжень у:

а) умінні вести переговори;

б) мотивації;

в) прикладених зусиллях;

г) особистій кмітливості кожного;

д) величині початкового запасу.

3. Нехай учасники підрахують поліпшення свого положення як у відносному, так і в абсолютному вираженні. Ці дані будуть використані надалі для дослідження й оцінки ролі ринкового обміну.

4. Для пояснення поведінки учасників у процесі гри, ознайомте їх з їм положеннями теорії обміну. Оскільки індивідуальні оцінки (маржинальні норми заміщення) кожної кульки в грі різні, в учасників гри з'являється взаємний інтерес до здійснення торгівлі. Визначити, чи є та чи інша угода взаємовигідною чи ні, учасникам допомагають поняття раціонального власного інтересу й оптимальності за Парето. Учасникам пропонується переглянути свої записи - чи всі угоди сприяли поліпшенню положення з погляду критерію Парето. У залежності від конкретних умов торгівлі існує як завгодно велика безліч можливих Парето-оптимальних рішень, однак теорія обміну не дозволяє визначити, на якому з них варто зупинитися.

5. Щоб пояснити фактично обрані умови торгівлі, обговоріть звичайні посилання на ту роль, що грає влада, на індивідуальні розходження і на розуміння з погляду рівності.

6. Потім, нехай учасники для пояснення отриманого в підсумку розподілу багатства розглянуть порівняльну важливість факторів, що визначають первісне положення того чи іншого учасника, включаючи розходження в навичках, прикладених зусиллях, кмітливості, у величині і складі набору, з яким учасники вступили в гру. Попросіть їх перелічити зазначені фактори в порядку їхньої значимості для результату гри і привести свідчення, що підтверджують ті висновки, до яких вони прийшли.

7. Нарешті, нехай учасники оцінять реалістичність самої гри. Крім уже порушених у цьому зв'язку питань, до серйозних недоліків даної моделюючої вправи можна віднести відсутність індивідуальних заощаджень і інвестицій у капітал.