Висновки

• Податки – це обов’язкові платежі, що їх сплачують державі суб’єкти оподаткування.

• Кількісним показником оподаткування є податкова ставка (норма оподаткування).

• Податки поділяються на пропорційні, прогресивні та регресивні. Кожна група має свої переваги та недоліки.

• За механізмом стягування податки бувають прямі (це податки на доходи; механізм їх стягнення неприхований) і непрямі (“приховані” в ціні; механізм їх стягнення неявний).

• Порядок стягування податків визначається податковою системою країни.

• Зведений план надходжень держави (основна маса цих надходжень – податки) та використання цих коштів на покриття державних витрат носить назву державний бюджет країни. Залежність між ставкою оподаткування та рівнем надходжень до держбюджету описується кривою Лаффера.

• Якщо державні видатки перевищують надходження – виникає дефіцит держбюджету. Він сприяє виникненню внутрішнього та зовнішнього державного боргу.

• Свідоме маніпулювання державним бюджетом, направлене на стабілізацію економічного розвитку, носить назву фіскальна політика. Вона потрібна для забезпечення товарами та послугами колективного споживання, для перерозподілу доходів та для нейтралізації циклічних коливань. Так, в період економічного занепаду використовується стимулююча фіскальна політика, а в період економічного піднесення – стримуюча. Дискреційна (одномоментна) політика і політика вбудованих стабілізаторів виступають як дві взаємопов’язані сторони сучасної фіскальної політики.

2. Методичний блок

2.1 Суть, види податків та зміст податкової системи.

При розгляді податкової ставки доцільно розв’язати задачу 1.

Задача 1

Валовий дохід від реалізації продукції підприємства у 2001 році дорівнював 2 млн.грн, витрати – 1,1 млн.грн. У бюджет підприємство сплатило 270 тис.грн. податку на прибуток. Яка ставка податку встановлена для підприємства?

Розв’язання:

Податкова ставка =	Величина податку	х 100% =	270 тис.грн.	х
	Величину прибутку		2 000 тис. грн - 1 100 тис. грн.

х 100% =	270 тис. грн.	х 100% = 30%.
	900 тис. грн.

Після того, як слухачі зрозуміли хід розв’язання задачі 1, можна розглянути трохи складнішу задачу 2.

Задача 2

Чистий прибуток фірми становив у минулому році 9 млн. грн. Дохід від реалізації – 32 млн.грн, витрати – 20 млн. грн. Яку суму податку на прибуток сплатила фірма, якщо припустити, що від інших податків вона звільнена? Якою була ставка оподаткування?

Розв’язання:

Прибуток фірми =32 млн.грн - 20 млн. грн =12 млн.грн

Оскільки чистий прибуток – це прибуток, що залишився після сплати податків, то сума сплачених фірмою податків =12 млн. грн - 9 млн.грн = 3 млн.грн. Ставка оподаткування = 3 млн.грн : 12 млн.грн х 100% = 25%.

Щоб наочно продемонструвати різницю між прогресивними, регресивними та пропорційними податками, розгляньте із слухачами наступний приклад (цифри умовні) (таблиця 23.1).

Таблиця 23.1 – Вихідні дані до задачі 2

Прогресивне оподаткування			Регресивне оподаткування			Пропорційне оподаткування
Опо-дакова-ний доход	Подат-кова ставка	Сума податку	Опо-даткова-ний доход	Подат-кова ставка	Сума податку	Опо-даткова-ний доход	Подат-кова ставка	Сума подат-ку
0-100	10%	0-10	0-100	25%	0-25,0	0-100	20%	0-20,0
101-200	20%	20,2-40,0	101-200	20%	20,2-40,0	101-200	20%	20,2-40,0
201-300	30%	60,3-90,0	201-300	15%	30,15-45	201-300	20%	40,2-60,0

Зверніть увагу аудиторії на те, що при пропорційному оподаткуванні незмінна ставка податку при збільшенні величини оподаткованого доходу веде до зростання суми податку; при регресивному оподаткуванні зменшення ставки податку при збільшенні величини оподаткованого доходу теж веде до зростання суми податку, але значно меншою мірою; при прогресивному оподаткуванні той, хто отримує більше доходів, сплачує у вигляді податків і більшу їхню частину. Обговоріть з аудиторією: які податки– прогресивні, регресивні чи пропорційні – є найбільш соціально справедливими? Попросіть слухачів не просто визначити свою точку зору, але й обгрунтувати її.

При розгляді особистого прибуткового податку запропонуйте слухачам розрахунково-ситуаційне завдання “Рахуємо особистий прибутковий податок”.

Ситуаційне завдання “Рахуємо особистий прибутковий податок”

Потрібні матеріали:

• картки із зитуаційними завданнями для кожного учня

Потрібний час:

до 15 хвилин.

Методика виконання завдання:

На окремих картках надрукуйте наведену нижче схему обчислення прибуткового податку з громадян. Ця інформаційна частина умови завдання буде однаковою для всіх карток (таблиця 23.2).

Таблиця 23.2 – Вихідні дані до економічної гри

Місячний сукупний оподатковуваний доход	Ставка і розмір податку
До 17 грн	Не оподатковується
18-85 грн (від 1 до 5 неоподаткованих мінімумів)	10% суми, що перевищує розмір одного неоподаткованого мінімуму
86-170 грн (від 5 до 10 неоподаткованих мінімумів)	6,80 грн + 15% суми, що перевищує 85 грн
171- 1020 грн (від 10 до 60 неоподаткованих мінімумів)	19,55 грн + 20% суми, що перевищує 170 грн
1021-1700 грн (від 60 до 100 неоподаткованих мінімумів)	189,55 грн + 30% суми, що перевищує 1020 грн
1701 грн і вище (понад 100 неоподаткованих мінімумів)	393,55 грн + 40% суми, що перевищує 1700 грн

Наступна частина містить саме завдання, наприклад: “Розрахуйте особистий прибутковий податок із заробітної плати 97 грн. та 1450 грн.” Слухач, який отримав картку з таким завданням, повинен провести наступні розрахунки:

Податок із заробітної плати 97 грн = 6,80 + 0,15 х (97-85) = 8,6 грн.

Податок із заробітної плати 1450 грн = 189,55 + 0,3 х (1450-1020) = 318,55 грн.

Типова помилка при виконанні цього завдання – процент береться з усієї суми заробітної плати, а не з тієї її частини, що перевищує визначену величину. Доцільно перевірити відповіді після виконання завдання і звернути увагу слухачів на допущені помилки.

Під час розгляду податку на прибуток корпорацій варто використати задачу 3.