
- •Міністерство освіти і науки україни
- •Професійне визначення та умови використання бакалавра – учителя географії
- •Вимоги до знань та умінь за циклом спеціальних (географічних) дисциплін
- •2) Навчальні дисципліни з формою підсумкового контролю «залік» можуть оцінюватися за результатами поточного і модульного контролів. Розподіл балів за види діяльності визначається викладачем.
- •Тема 1. Об’єкт і предмет вивчення сучасної географії. Структура системи географічних наук
- •1.1. Об’єкт і предмет вивчення сучасної географії. Суть географічного мислення
- •1.2. Місце географічної картини світу в загальнонауковій картині світу
- •1.3. Структура системи географічних наук
- •Тема 2. Коротка історія розвитку географії
- •2.1. Етап міфологічних уявлень (донауковий)
- •2.2. Географічні уявлення стародавніх культурних народів Сходу та ранні натурфілософські вчення
- •2.3. Натурфілософські вчення античності
- •Для ознайомлення. Як Ератосфен виміряв Землю
- •2.4. Географія середньовіччя й епохи Відродження (середина V – середина хvіі ст.)
- •2.5. Географія хvііі – хіх століть (Нового часу)
- •2.6. Формування наукових географічних шкіл в Російській імперії. Географія в Україні
- •2.7. Стан зарубіжної географії з кінця хіх століття
- •2.8. Радянська й пострадянська географія
- •2.9. Міжнародне співробітництво в організації географічних досліджень
- •Сучасні тенденції у вітчизняній географії
- •Тема 3. Методологія і методи географічних досліджень
- •Словничок термінів і понять
- •Список навчальної та наукової літератури:
- •Список науково-популярної літератури
- •Ресурси Інтернет:
- •IV. Практики
- •Ііі. План навчального процесу
1.3. Структура системи географічних наук
Структура географічної науки є результатом процесів її диференціації та інтеграції ( у т.ч. – з іншими науками). У складі системи географічних наук умовно слід виділити три підсистеми (блоки) наук: природничо-географічні; суспільно-географічні; наскрізні й допоміжні. Кожен із указаних блоків поділяють на галузеві (вивчають одну із галузей діяльності суспільства) або компонентні (вивчають із один природних компонентів); комплексні (вивчають природні комплекси, як наслідок взаємодії природних компонентів, або суспільні комплекси, як наслідок взаємозв’язаного розвитку галузей господар-ства), інтегральні (які вивчають різні аспекти взаємодії природи і суспільства, або сформувалися на межі географії й інших наук).
Великі галузі географії, в свою чергу, поділяють на менші галузі. Наприклад, гідрологія як загальна наука, складається із гідрології суходолу й океанології. У свою чергу, гідрологія суходолу поділяється на руслознавство (наука про водні потоки – річки, струмки), лімнологію (наука про озера), болотознавство.
За охопленням території як компонентні, так і комплексні географічні науки поділяють на глобальні, регіональні (вивчають регіони – від материка до окремої країни), і локальні (вивчають території розміром від адміністративної області й менше).
Нижче подаються таблиці, які у спрощеному вигляді характеризують систему географічних наук. Інші автори бачать цю систему у вигляді «дерева», від стовбуру якого відходять великі гілки, від великих – менші – і так далі; треті вчені поділяють систему географічних наук на «поверхи». Використовуючи дані табл. 1 спробуйте самостійно скласти «дерево» системи географічних наук.
Таблиця 1
Структура сучасної географії, як системи наук
Блоки наук → |
Фізико-географічний (природничий) блок |
Суспільно-географічний блок |
Наскрізний і допоміжний блок |
КОМПОНЕНТНІ (ГАЛУЗЕВІ) НАУКИ |
Геоморфологія Кліматологія Гідрологія Географія ґрунтів Біогеографія (включає геоботаніку й зоогеографію) |
Географія промисловості. Географія сільського господарства. Географія транспорту. Географія сфери послуг |
Картографія. Теоретична географія. Історія географії |
КОМПЛЕКСНІ НАУКИ |
Загальне землезнавство Ландшафтознавство Палеогеографія Регіональна фізична географія |
Економічна географія. Соціальна географія. Соціально-економічна географія світу. Соціально-економічна географія України | |
ІНТЕГРАТИВНІ (МІЖГАЛУЗЕВІ) НАУКИ |
а) у межах географії: географічне країнознавство, краєзнавство б) на межі географії та інших наук: топоніміка, медична географія; військова географія; геоінформатика, геоекономіка, фенологія тощо |
У кожної галузі географії є свій предмет досліджень, але він пов'язаний і з іншими науками (див. табл. 2). Географічна наука має справу з простором і людиною у часі, розуміючи, що саме на людині пересікається більша частина досліджень. Географія чимало може дати іншим наукам і чимало отримати від них.
Таблиця 2
Приклади зв’язків окремих галузей географії з іншими науками
Блоки наук |
Географічні науки (об’єкти їх вивчення – природні компоненти або комплекси) |
Інші науки, з якими пов’язана географія (природничі, суспільні, технічні) |
Фізико- географічний блок |
Геоморфологія (рельєф) |
Геологія |
Кліматологія (клімат) |
Метеорологія, фізика атмосфери | |
Гідрологія (води) |
Гідравліка, як розділ фізики | |
Географія ґрунтів (поширення ґрунтів) |
Ґрунтознавство, агрономія | |
Біогеографія (поширення організмів) |
Зоологія, ботаніка, екологія | |
Загальне землезнавство (географічна оболонка) |
Астрономія | |
Ландшафтознавство (ландшафти – природні й сучасні) |
Біогеоценологія | |
Суспільно- географічний блок |
Географія промисловості |
Економіка, технологія промислового виробництва |
Географія сільського господарства |
Економіка, технологія сільсько-господарського виробництва | |
Географія населення і розселення |
Демографія, статистика | |
Наскрізний і допоміжний блок |
Картографія |
Топографія, геодезія |
Теоретична географія |
Філософія, логіка | |
Історія географії |
Історія |
Таблиця 3
Приклади географічних наук за охопленням території:
Глобальні |
Регіональні |
Локальні |
Загальне землезнавство |
Фізична географія України; фізична географія материків і океанів |
Ландшафтознавство |
Геоглобалістика |
Географічне країнознавство |
Географічне краєзнавство |
Геоморфологія (загальна; світу) |
Геоморфологія певного материка, України, Карпат тощо |
Геоморфологія Полтавської області, міста Полтави |
Література для самостійного опрацювання:
Міжнародна хартія географічної освіти // Географія та основи економіки в школі. – 2000. – № 2. – С. 3–12.
Державний стандарт спеціальності: “Педагогіка і методика середньої освіти. Географія”.
Освітньо-кваліфікаційний рівень: 6.010100 Бакалавр. - К.: МОіН, 2002. – 846 с.
Шищенко П. Г. Концепція стандарту вищої базової географічної освіти: Монографія / П. Г. Шищенко,
Я. Б. Олійник, О. Ю. Дмитрук. – Київ: Тандем, 2000. – 588 с.
Жекулин В.С. Введение в географию. – Л.: ЛГУ, 1989. – С. 8- 33.
Гришанков Г.Е. Введение в физическую географию. Предмет и метод. – К., 2001. – С. 73-90.
Исаченко А.Г. Теория и методология географической науки. – М.: Academia, 2004. – С.19-24.
Максаковский В.П. Географическая культура. – М.: Владос, 1998. – С. 10-48.
Поросёнков Ю.В., Поросёнкова Н.И. История и методология географии. – Воронеж, 1991. – С. 208-219.
Контрольні
запитання:
1)
Назвіть об’єкт і предмет вивчення
сучасної географії. 2)
У чому полягає особливе місце географії
в системі наук? 3)
Перелічіть основні блоки в системі
географічних наук. 4)
Назвіть наскрізні й допоміжні
географічної науки, поясніть, чому вони
так названі? 5)
Перелічіть компонентні фізико-географічні
науки. З якими природничими науками
вони тісно пов’язані? 6)
Перелічіть комплексні географічні
науки. На які групи їх поділяють за
охопленням території? 7)
Назвіть міжгалузеві науки (укажіть
предмет їх вивчення). 8)
Яка, з вашої точки зору, мета шкільної
географічної освіти? 9)
Які особисті якості повинен мати учитель
географії?