Словничок термінів і понять

Факти – розрізнені відомості певної науки.

Поняття – узагальнені властивості різних фактів, виражені термінами і категоріями.

Терміни – слова або словосполучення, які виражають спеціальні поняття науки.

Категорії – фундаментальні властивості дійсності.

Гіпотеза – вірогідне знання, яке після практичної перевірки може виявитися істинним чи хибним. Гіпотеза з’являється на основі інтуїції.

Закон – загальні для даної галузі відносини і зв’язки, що відображають необхідні суттєві явища дійсності, які стійко повторюються.

Закономірність – результат сукупного прояву кількох законів.

Наука – область творчої дослідницької діяльності людства спрямована на отримання нових знань про природу, суспільство та мислення. З одного боку наука – це процес отримання нових знань (пізнання), а з іншого – всі знання, зведені в систему.

Географічна оболонка – сфера взаємопов’язаного й взаємозумовленого розвитку верхньої частини літосфери, усієї гідросфери й біосфери до нижньої частини атмосфери.

Географічне середовище – частина географічної оболонки, яка суттєво змінена внаслідок життєдіяльності людства. Багато вчених вважає г. с. об’єктом вивчення географії.

Натурфілософія – система поглядів на світ, що пояснює природу засобами споглядання й логічних суджень, а не за допомогою інструментальних досліджень, вимірювань і розрахунків.

Космогонія – учення про походження світу (міфологічні чи наукові).

Космологія – учення про будову світу (міфологічні чи наукові).

Методологія – вчення про принципи побудови, форми й способи науково-пізнавальної діяльності.

Метод – певна послідовність дій, прийомів і операцій, виконання яких необхідно для досягнення раніше поставленої мети дослідження.

Список навчальної та наукової літератури:

Баттимер А. Путь в географию. М., 1990.

Гавриленко О.П. Методологія наукових досліджень. К.: Ніка-Центр, 2008. – 172 с.

Гришанков Г.Е. Введение в физическую географию. Предмет и метод. – К., 2001. – 249с.

Жекулин В.С. Введение в географию. – Л.: ЛГУ, 1989. – 272 с.

Замятин Д. Н. Гуманитарная география. Пространство и язык географических образов. – М.: Алетейя, 2003.

Исаченко А.Г. Развитие географических идей. – Л.: ЛГУ, 1979. – 202 с.

Исаченко А.Г. Теория и методология географической науки. – М.:Academia, 2004. – 400 с.

Максаковский В.П. Географическая культура. – М.: Владос, 1998. – 416 с.

Мороз С. А., Онопрієнко В. І., Бортник С. Ю. Методологія географічної науки: Навч. посібник. – К.: Заповіт, 1997. – 333 с.

Основы научных исследований. География / Под ред. Н.Д.Пистуна, Г.И.Швебса. – К.: Выща школа, 1988. – 192 с.

Поросёнков Ю.В., Поросёнкова Н.И. История и методология географии. – Воронеж, 1991. – 222 с.

Топчієв О.Г. Основи суспільної географії. – Одеса: Астропринт, 2001. – 540 с.

Список науково-популярної літератури

Карпенко М. Universut sapiens (Вселенная разумная). – М.: Мир географии, 1992. – 400 с.

Крик мамонта. – М., 1991. – 224 с.

Кульский А.Л. На перекрестках Вселенной. – Донецк: Сталкер, 1997. – 437 с.

Мир географии. – СПб: МиМ-Экспресс, 1995. – 176 с.

Муранов А.П. В мире необыкновенных и грозных явлений природы. – М., 1979.

Очеретенко Ю.Е. Надприродне в світлі досягнень сучасного природознавства. – К, 1991. – 48 с.

Пугач А.Ф., Чурюмов К.И. Небо без чудес. – К.: Веселка, 1989.

Фурдуй Р., Швайдан Ю. Прелесть тайны. – К.: Лыбидь, 1992. – 200 с.

Хефлинг Г. Все чудеса в одной книге. – М., 1984.