
- •Міністерство освіти і науки україни
- •Професійне визначення та умови використання бакалавра – учителя географії
- •Вимоги до знань та умінь за циклом спеціальних (географічних) дисциплін
- •2) Навчальні дисципліни з формою підсумкового контролю «залік» можуть оцінюватися за результатами поточного і модульного контролів. Розподіл балів за види діяльності визначається викладачем.
- •Тема 1. Об’єкт і предмет вивчення сучасної географії. Структура системи географічних наук
- •1.1. Об’єкт і предмет вивчення сучасної географії. Суть географічного мислення
- •1.2. Місце географічної картини світу в загальнонауковій картині світу
- •1.3. Структура системи географічних наук
- •Тема 2. Коротка історія розвитку географії
- •2.1. Етап міфологічних уявлень (донауковий)
- •2.2. Географічні уявлення стародавніх культурних народів Сходу та ранні натурфілософські вчення
- •2.3. Натурфілософські вчення античності
- •Для ознайомлення. Як Ератосфен виміряв Землю
- •2.4. Географія середньовіччя й епохи Відродження (середина V – середина хvіі ст.)
- •2.5. Географія хvііі – хіх століть (Нового часу)
- •2.6. Формування наукових географічних шкіл в Російській імперії. Географія в Україні
- •2.7. Стан зарубіжної географії з кінця хіх століття
- •2.8. Радянська й пострадянська географія
- •2.9. Міжнародне співробітництво в організації географічних досліджень
- •Сучасні тенденції у вітчизняній географії
- •Тема 3. Методологія і методи географічних досліджень
- •Словничок термінів і понять
- •Список навчальної та наукової літератури:
- •Список науково-популярної літератури
- •Ресурси Інтернет:
- •IV. Практики
- •Ііі. План навчального процесу
1.2. Місце географічної картини світу в загальнонауковій картині світу
Наукова картина світу, НКС (інакше – модель світу, інтегральний образ світу, теоретичний аналог світу) – це наукове світорозуміння, яке ґрунтується на актуальних для сучасності законах, теоріях, концепціях тощо. Наука розвивається, тому змінюється і НКС. У складі НКС виділяють природничо-наукову і суспільно-наукову картини світу, а ті, в свою чергу, поділяють на часткові наукові картини світу (до яких належить і географічна).
Так, природничо-наукова картина світу (ПНКС) – це вищий рівень узагальнення й систематизації знань наук про природу, їх принципів, законів і концепцій, які дають цілісне уявлення про природу. ПНКС можна також визначити як систему наукових знань про природу, сформовану у свідомості людства.
НКС – це узагальнене поняття, яке стосується надбання усього людства. Якщо ж мова йде про конкретну людину, то стосовно неї вживається поняття «науковий світогляд». Світогляд – це форма самосвідомості людини, засобами якого вона сприймає, осмислює і оцінює навколишню дійсність, визначає своє місце й призначення в ньому. Світогляд людини формується через світорозуміння. Розуміння – один із основних видів мисленєвої діяльності, який полягає в розкритті найсуттєвішого в предметах і явищах дійсності. Світорозуміння формується в процесі пізнання – мисленнєвої діяльності людини, націленої на формування у її свідомості системи знань про навколишній світ.
Головною метою освіти є формування у свідомості індивідуума наукового світорозуміння, максимально наближеного до сучасного стану наукової картини світу. Навчальні плани закладів освіти націлені на організацію пізнавальної діяльності (учнів, студентів), в процесі якої не тільки формується науковий світогляд, але й розвиваються творчі здібності індивідуума, його здатність поглиблювати наукову картину світу. Цей процес є поступовим і ускладнюється з кожним наступним рівнем освіти.
Вищий навчальний заклад, відповідно до вимог освітньо-професійної програми, розробляє навчальний план підготовки фахівця на весь термін його навчання. Крім нормативних дисциплін, навчальний план включає і дисципліни за самостійним вибором студента (див. додаток А посібника).
Оскільки існують три головні, взаємопов’язані між собою сфери світу — природа, суспільство і мислення, — все наукове знання поділяється відповідно на три головні галузі: природознавство (природничі науки), соціально-економічні (суспільні) науки і науки про мислення, про людський дух — філософські та психологічні.
Географія – чи не єдина наука, яка входить до складу як природничих, так і суспільних наук, оскільки формує знання про територіальну організацію як природи, так і суспільства. Тому географічна освіта націлена на формування у людини цілісного уявлення про закономірності розташування як природних, так і суспільних об’єктів у межах географічної оболонки. Вона є «містком» між природничо-науковою і суспільно-науковою картиною світу. Світ дуже складний, і кожна наука розглядає його очима дослідників через певну «призму». Географ розглядає світ через призму просторових взаємозв’язків поблизу земної поверхні.