2. Мета та завдання навчальної дисципліни

Метою «Соціальної культурології» як навчальної дисципліни є вивчення рушійних мотивів реальної поведінки індивідів, груп і значних спільнот, а також принципів духовного регулювання суспільного буття, що забезпечує можливості виявлення та оцінки соціального значення культурних явищ у їхньому співвідношенні з іншими сферами суспільної життєдіяльності – економікою, політикою, соціальним захистом, релігією і т.п.

Опанування загальними закономірностями, що підтримують цілісність суспільства і його диференціацію, соціальне значення і довготривалість окремих проявів духовної діяльності, пояснення тих духовних чинників (норм, цінностей, сенсів та ідей), які існували на різних культурно-історичних етапах і продовжують існувати сьогодні – це провідні завдання навчального курсу.

Вивчення навчального курсу «Соціальна культурологія» – це не просто доповнення до формування спеціаліста, котрий буде використовувати отримані знання у своїй професійній діяльності, а й ті загальні засади формування духовного світу особи, які завдяки усвідомленню людиною себе як особистості, завдяки виявленню сенсу свого буття, своєї ролі у життєдіяльності соціуму, відіграють визначну роль у становленні особи як спеціаліста.

Вимоги до знань і вмінь студентів.

В процесі вивчення курсу «Соціальна культурологія», студенти повинні опанувати знаннями, вміннями і навичками, які полягають:

- в оволодінні культурою розумової праці;

- вмінням орієнтуватися у потоці наукової інформації;

- формуванні власної точки зору на питання, що вивчаються.

В умовах кредитно-модульної системи організації навчального процесу, головним об’єктом стають уміння, навички та результати творчої діяльності студентів упродовж вивчення тем навчального курсу, а критеріями оцінки – ступінь оволодіння різними формами роботи.

Студенти мають опанувати вміннями: аналізувати, узагальнювати, систематизувати, порівнювати і пояснювати факти на основі альтернативних поглядів на проблеми, спираючись на здобутізнання:

• методологічних основ соціальної культурології;

• засобів і структури соціокультурної регуляції;

• типів соціокультурної регуляції;

• основних соціокультурних характеристик українського суспільства.

Системне і послідовне засвоєння навчального матеріалу дисципліни відіграє визначну роль в опануванні студентами вмінь:

• оцінки соціального значення культурних явищ у їхньому співвідношенні з іншими сферами суспільної життєдіяльності;

• аргументоване обстоювання власних поглядів на ту чи іншу проблему, критичне сприйняття тенденційної інформації, толерантне ставлення до протилежних думок;

• складання конспектів, тез, списку літератури з теми, підготовка доповіді, активна участь у дискусії, конференції, усний відгук на доповідь однокурсника, поважаючи його право на власну точку зору;

• самостійне здобуття знань з використанням різних джерел і ресурсів – документів, науково-популярної літератури, періодичної преси тощо;

• володіння понятійним апаратом, правильне вживання і тлумачення термінології.