10.Мистецтво,розвиток ремесел кр. Основні етапи розвитку архітектури

Ремесла Київської Русі відрізнялися великою різноманітністю. Це і ткацтво, і різьблення по дереву, і гончарство, і ковальство, ювелірне мистецтво та багато інших. Для багатьох видів ремесел цей період можна вважати періодом їхнього розквіту. Ковалі виготовляли різні вироби із заліза, які використовувалися для військової справи, сільськогосподарських потреб.

Ще одне ремесло, яке набуває особливого значення - гончарство. Продукція гончарів була дуже різноманітна. Це і зовсім прості горщики і миски, і свічники, і іграшки та інша продукція, яка використовувалася для різних потреб.

Ще одне ремесло отримало поштовх до свого розвитку - деревообробка. Дерево в ті часи було найбільш часто використовуваним матеріалом. З нього зводили споруди, культові споруди, виготовляли посуд, іграшки та багато іншого. Особливо красиво виглядали вироби з різьбою, такі роботи виконували різьбярі.

Також розвиток отримали домашні ремесла, серед яких найбільш активно розвивається ткацтво. Особливе місце в розвитку ремесел займає і ювелірне мистецтво, зокрема виготовлення прикрас зі скла, емалей. Техніка емалі була запозичена з Візантії і в період Київської Русі досягає свого розквіту. Емаллю прикрашали князівські діадеми, хрести, прикраси та інші вироби. Ось такими були основні ремесла Київської Русі.

Кам'яні собори в Київській Русі були великою рідкістю і будувалися строго за візантійськими зразками. Візантійські майстри приїздили у Київську Русь і здійснювали тут будівництво. Культові муровані споруди будувалися за системою давньоруської мішаної кладки: чергування цегли-плінфи на вапняному цемяночному розчині з шаром дикого каменю. Інтер'єр культових споруд прикрашали мармуровими колонами, капітелями, мозаїками та фресками.

11.Давньоруське музичне і театральне мистецтво

Складовою частиною духовної культури Київської Русі була музика, що супроводжувала людину від народження до смерті. Характерною особливістю давньоруського музичного мистецтва є ідейно-художня цілісність музики і пісні. На Русі поширеними були обрядові танці, пісні, скоморошні ігри, гуслярські билинні розспіви, а також ратна музика, що супроводжувала військові походи. Музично-поетичне мистецтво відображало працю, світогляд і громадський побут наших давніх предків

Після запровадження християнства зароджується церковна музика — дзвонарство і одно- та багатоголосий церковний спів. Система давньоруських церковних наспівів називалася знаменним розспівом. Це унісонний чоловічий спів обмеженого діапазону і строго піднесеного складу. Нотної грамоти на Русі ще не знали, але відомою була крюкова (знаменна) і кондокарна нотації, що засвідчує високий рівень розвитку давньоруської музичної культури.

Старослов´янські звичаї та обряди з часом втратили своє чисто обрядове призначення і поступово перетворились у народні розважальні ігрища, що несли у собі художнє відображення праці, побуту людини, її особисті почуття. Головними носіями народного театрального мистецтва у Київській Русі були скоморохи — народні лицедії, талановиті музиканти й актори. У їх мистецтві поєдналися спів, інструментальна музика, танок, театралізована пантоміма, акробатика, дресирування звірів тощо. Мистецтво скоморохів, що вийшло з глибокої язичницької старовини, було дуже поширене на Русі. Воно відбивало ідеологію народу та суспільні настрої. У кінці XVII ст. внаслідок переслідувань з боку духовенства і державної влади а також появи шкільної драми скомороство зникає.