- •5.Релігійні вірування та міфологія східнослов’янських племен
- •6.Особливості культури Київської Русі дохристиянського періоду
- •7.Значення християнізації кр в розвитку укр..Культури
- •8.Розвиток літописання і літератури в кр
- •9.Освіта і наука кр
- •10.Мистецтво,розвиток ремесел кр. Основні етапи розвитку архітектури
- •11.Давньоруське музичне і театральне мистецтво
- •12.Архітектура та мистецтво в г-в князівстві
- •14.Умови розвитку укр..Культури у литовсько-польську добу
- •15.Культурні традиції українського ренесансу. Ранній гуманізм в Україні. Юрій Дрогобич,Станіслав Оріховський.
- •16.Діяльність культурно-освітніх осередків та братських рухів 15-18 ст
- •17.Діяльність Києво-Могиляньского колегіуму та Києво-Могильньскої академії
- •18.Осіта і книго друкування в 14-17 ст
- •19.Історичні твори та козацькі твори другої половини 17ст
- •20.Україньска культура козацької доби. Феномен козацької культури
- •22.Еволюція образотворчого мистецтва в добу Козачини:ікона,картина,гравюра,книжкова мініатюра
- •23.Ураїнське козацьке бароко в архітектурі 17 ст
- •24.Освіта в Україні 18 ст
- •25.Розвиток філософської думки.Просвітницька діяльність г.Сковороди
- •26.Розвиток бароко в архітектурі 18 ст.Поширення стилю Рококо
- •27.Національне-культурне відродження у Наддніпрянскій Україні наприкінці 18-19ст
- •28.Розвиток освіти і науки в Україні у 19 ст
- •29.Кирило-Мефодівське товариство. Феномен т.Шеченка
- •30.Галицьке відродження «Руська трійця»
- •31.Тенденції розвитку української літератури 19 ст
- •32.Український живопис 19ст
- •33.Архітектура України 19 ст
- •34.Українська драматургія і театр в Україні 19 ст
- •35.Українське музичне мистецтво 19 ст
- •36.Образотворче мистецтво,музика,театр 19-20 ст
- •37.Основні стилі та напрямки літератури і мистецтва України 19-20 ст
- •38.Пошук нового стилю в архітектурі 19-20 ст
- •39.Розвиток освіти і науки в Україні в роки Української революції 1917-1920
- •40.Національно-культурне піднесення 1920 роках. Українізація і її вплив на літературу,освіту і науку України.
- •41.Становлення радянської літератури. Розвиток науки і філософії в добу Радянської України.
- •42.Модерний театр та становленні кіномистецтва України(20-30р)Український театр 20 ст
- •43. «Розстріляне відродження»поезія,драматургія,проза
- •44.Образотворче мистецтво України 1920-1980 роки
- •45.Українська культура періоду Вітчизняної війни. Розвиток освіти і науки повоєнний час.
- •46.Рух «Шестидесятників» в Україні та його вплив на національні культурні здобутки
- •47.Націолнально-культурна політика радянської влади у 60-80 роках 20 ст
- •48.Освіта та культура в незалежній Україні
- •49.Література та театр у роки незалежності
- •50.Українська культура на зламі століть-нове національно-культурне відродження(90-ті роки 20ст початок 21ст)
32.Український живопис 19ст
Хоча у XIX столітті головним центром освіти в Російській імперії і далі була Академія мистецтв у Петербурзі, багатьох художників приваблює Україна — «нова Італія», як її тоді називали.
Уперше перехіду до реалізму було ініціювано учнем Боровиковського, українецем грецького кореню з Ніжина Олекса Венеціанов (1779 — 1847). Він зібрав у своїй майстерні у Петербурзької академії мистецтв досить значну групу учнів. Але коли в тридцятих роках знову заблисло запізненим блиском класичне малярство в творчості Карла Брюллова, то учні Венеціанова перейшли до цього модного професора.
В числі учнів Брюллова були й останні українські майстри класичного малярства — Іван Сошенко, Тарас Шевченко, Дмитро Безперчий та ін. Тарас Шевченко, геній українського слова, був з фаху майстром малярства й мав дуже великий малярський талант. Його творчість яскраво виявилася в різних галузях малярства: портретовій, жанровій, пейзажевій, релігійній.
Розвиток малярства у середині та другій половині 19 століття пов’язаний з відкриттям ряду спеціальних навчальних закладів (малювальні школи в Одесі, Харкові, Києві). Центральне місце в післяшевченківському живописі займають сцени з української природи, історичні події та інші. Великого значення для розвитку образотворчого мистецтва набув рух “передвижників” – пересувних художніх виставок (1870). До передвижників належали Микола Ге (картини філософсько – релігійної тематики), Олександр Литовченко (драматичні сюжети з московської історії), Ілля Рєпін (картини з козацької тематики – “Запорожці пишуть листа турецькому султану”), Микола Бондаревський та інші.
У 80 – 90 – ті роки провідне місце в образотворчому мистецтві займає українська школа пейзажного живопису – В. Орловський (“Сінокіс”), С.Святославський, І.Похитонов, П.Левченко (“Село взимку”), С. Васильківський (“Козача левада”). Був відомим художник І.Труш – він написав серію портретів видатних діячів української культури: портрети І.Франка, Л.Українки, В.Стефаника, М.Лисенка.
Український монументальний живопис був представлений роботами Й.Бокшай (розписи інтер’єра палацу митрополита у Чернівцях), М.Врубеля (реставрація фресок у Кирилівській церкві), С.Васильківського та В.Кричевського (розпис будинку Земства у Полтаві), М.Лимоненка (розпис Володимирського собору Києва) тощо.
33.Архітектура України 19 ст
Від середини 18 ст. в Україні з’являються споруди з елементами класицистичного стилю. Класицизм в архітектурі характеризується світлими барвами, строгими і стриманими) і чіткими архітектурними формами, відмовою від пишного оздоблення.
Перший етап розвитку класицизму в архітектурі пов’язують з широким розгортанням містобудівельної діяльності, палацово-садибного будівництва, здійснюваного здебільшого царськими вельможами, поміщиками і козацькою старшиною.
Яскравими зразками класицизму в архітектурі кінця 18 ст. - початку 19 ст. є палац Петра Рум’янцева в Качанівці на Чернігівщині та палац Кирила Розумов-ського в Батурині. Другий етап характеризується розширенням забудови міст, їх переплануванням і дальшим удосконаленням старих міських планів і будівельних заходів. Для третього останнього етапу доби класицизму характерним в Україні був поступовий розпад його стильової єдності.
Показово, що творцями найважливіших зразків цієї архітектури, виступали майст-ри-іноземці. Ціла група архітекторів переважно італійського походження, розбудовувала Одесу. На початку століття виділяються споруди петербурзького майстра Тома де Томона в Одесі та діяльність у Києві прибулого так само з Петербурга Варфоломія Беретті. Його будівля Київського університету стала чи не центральною пам’яткою епохи, що постала на українському ґрунті.
В останні десятиліття 19 ст. - початку 20 ст. в архітектурі утвердився новий стиль - модерн. До ознак модерну відносять декоративність, використання елементів різних стилів-попередників, збереження національного колориту, традицій народного мистецтва. Українські архітек-тори-модерністи сповідуючи еклектизм, прагнули поєднувати новітні технології з народними традиціями. Утвердження модерну збіглося з добою індустріалізації, відтак масштабним стає будівництво приміщень індустріального і громадського призначення - банків, бірж, театрів, народних будинків, клубів, пасажів, ринків, прибуткових будинків. У спорудах широко застосовують метал, скло, залізобетонні конструкції.
Нові технології будівництва істотно змінюють українські міста. Вулиці починають забудовувати відповідно до їхнього призначення - як магістральні, житлові, торговельні (тобто пасажі). Облаштовують алеї, газони. Проїзну частину вулиць намощують бруківкою. З’являються вуличні гасові, газові та електричні ліхтарі, навіси для зупинок транспорту, урни для сміття, інформаційні тумби тощо. У містах споруджують електростанції, водонапірні башти, гаражі, санітарні очисні будівлі.
Яскравими зразками українського архітектурного модерну є «Будинок з химерами» архітектора В. Городецького та будівля Державного банку в Києві, збудована в 1902-1905 рр. за проектом архітекторів О. Кобелєва та О. Вербицького. До найвидатніших споруд палацової архітектури в Україні належать царський палац у Лівадії, збудований в 1910-1911 рр. у неоренесансному стилі архітектором М. Красновим. До кращих зразків архітектури модерну з неоренесансними рисами належить «Ластівчине гніздо», збуцоване архітек-тором О. Шервудом у 1912 р.
Збереження національного стилю в архітектурі українського модерну засвідчене в будинку Полтавського земства, збудованому за проектом Василя Кричевського в 1903-1908 рр. нині Полтавський краєзнавчий музей). Взірцем так званого раціоналістичного мо-дерну став Бессарабський ринок у Києві, збудований архітектором Г. Гаєм у 1908 — 1912 рр. Це був перший критий ринок в Україні. У цій споруді поєднувалися модерні, раціоналістичні форми з національними мотивами. На західноукраїнських землях поєднання елементів модерну та народної архітектури західноукраїнських земель втілено у будівлі банку «Дністер» у Львові, збудованої у 1905-1906 рр. архітектором І. Левинським.