- •5.Релігійні вірування та міфологія східнослов’янських племен
- •6.Особливості культури Київської Русі дохристиянського періоду
- •7.Значення християнізації кр в розвитку укр..Культури
- •8.Розвиток літописання і літератури в кр
- •9.Освіта і наука кр
- •10.Мистецтво,розвиток ремесел кр. Основні етапи розвитку архітектури
- •11.Давньоруське музичне і театральне мистецтво
- •12.Архітектура та мистецтво в г-в князівстві
- •14.Умови розвитку укр..Культури у литовсько-польську добу
- •15.Культурні традиції українського ренесансу. Ранній гуманізм в Україні. Юрій Дрогобич,Станіслав Оріховський.
- •16.Діяльність культурно-освітніх осередків та братських рухів 15-18 ст
- •17.Діяльність Києво-Могиляньского колегіуму та Києво-Могильньскої академії
- •18.Осіта і книго друкування в 14-17 ст
- •19.Історичні твори та козацькі твори другої половини 17ст
- •20.Україньска культура козацької доби. Феномен козацької культури
- •22.Еволюція образотворчого мистецтва в добу Козачини:ікона,картина,гравюра,книжкова мініатюра
- •23.Ураїнське козацьке бароко в архітектурі 17 ст
- •24.Освіта в Україні 18 ст
- •25.Розвиток філософської думки.Просвітницька діяльність г.Сковороди
- •26.Розвиток бароко в архітектурі 18 ст.Поширення стилю Рококо
- •27.Національне-культурне відродження у Наддніпрянскій Україні наприкінці 18-19ст
- •28.Розвиток освіти і науки в Україні у 19 ст
- •29.Кирило-Мефодівське товариство. Феномен т.Шеченка
- •30.Галицьке відродження «Руська трійця»
- •31.Тенденції розвитку української літератури 19 ст
- •32.Український живопис 19ст
- •33.Архітектура України 19 ст
- •34.Українська драматургія і театр в Україні 19 ст
- •35.Українське музичне мистецтво 19 ст
- •36.Образотворче мистецтво,музика,театр 19-20 ст
- •37.Основні стилі та напрямки літератури і мистецтва України 19-20 ст
- •38.Пошук нового стилю в архітектурі 19-20 ст
- •39.Розвиток освіти і науки в Україні в роки Української революції 1917-1920
- •40.Національно-культурне піднесення 1920 роках. Українізація і її вплив на літературу,освіту і науку України.
- •41.Становлення радянської літератури. Розвиток науки і філософії в добу Радянської України.
- •42.Модерний театр та становленні кіномистецтва України(20-30р)Український театр 20 ст
- •43. «Розстріляне відродження»поезія,драматургія,проза
- •44.Образотворче мистецтво України 1920-1980 роки
- •45.Українська культура періоду Вітчизняної війни. Розвиток освіти і науки повоєнний час.
- •46.Рух «Шестидесятників» в Україні та його вплив на національні культурні здобутки
- •47.Націолнально-культурна політика радянської влади у 60-80 роках 20 ст
- •48.Освіта та культура в незалежній Україні
- •49.Література та театр у роки незалежності
- •50.Українська культура на зламі століть-нове національно-культурне відродження(90-ті роки 20ст початок 21ст)
25.Розвиток філософської думки.Просвітницька діяльність г.Сковороди
Григорій Сковорода (1722-1794) — видатний український мислитель, філософ, гуманіст,просвітитель, письменник, лінгвіст, педагог, музикант. Син малоземельного козака з Лівобережжя, він здобув освіту в Києво-Могилянській академії, працював викладачем у Переяславському та Харківському колегіумах. Проте ворожість церковної влади до його прогресивних поглядівта педагогічних методів змусила його розпочати життя мандрівного філософа. За 25 років Г. Сковорода пішки пройшов рідне Лівобережжя та Слобожанщину, проповідуючи свої погляди. Він пише філософські твори “Діалог. Имя ему — Потоп Зміин” та “Наркісс. Разглагол о том: Узнай себе”. Мислителя хвилювали проблеми соціальної нерівності людей, пошуки шляхів до людського щастя. На його думку, цей шлях лежить через самопізнання та працю. Людина повинна займатись у житті тим, що найбільше відповідає її нахилам, а для цього вона має бути незалежною, уникати визискування і слави.
У своєму розумінні світу філософ дотримувався морально-етичних засад одвічної боротьби «добра» і «зла». Під «злом» він розумів прагнення до збагачення, паразитизм, розбещеність. Протилежність «зла» - «добро», що символізує високі духовні інтереси людини. Отже, філософське вчення українського мислителя було об*активно спрямоване на утвердження ідей гуманізму, добра, справедливості. Дотримуючись позицій гуманізму, Г. Сковорода обстоював єдність людини і природи. На думку філософа, шлях до людського щастя прокладається через самопізнання. Пізнати себе, за Сковородою – пізнати божественне у собі. Теорія самопізнання пов*язувалась з ідеєю суспільно-корисної «сродної» праці, яка полягала в утвердженні прав кожної людини на щастя відповідно до природних здібностей. На думку філософа, головною умовою поліпшення народного життя є поширення освіти, духовне звільнення людини.
Філософська концепція Г. Сковороди ґрунтується на тезі про існування трьох світів: макрокосму — всесвіту, який є вічним; мікрокосму — людини; “символічного” світу Біблії. Практичний досвід, який Г. Сковорода вважав джерелом усіх знань, привів до критики релігійних догматів, схоластичних постулатів богословів; він піддав сумніву окремі положення Біблії, хоча й шукав у ній духовне начало.
Г. Сковорода — один із визначних гуманістів свого часу; він був широко обізнаний із творами стародавніх і сучасних філософів, володів латинською, грецькою, польською, німецькою та церковнослов’янською мовами. Творчість Г. Сковороди – перлина барокової української літератури другої половини ХVII ст.. Упродовж 1769 -1779 рр. він написав 30 байок, об*єднаних у збірку «Басні Харьковскія». В них висловлювався протест проти соціального гніту, високо оцінювалися моральні якості українських селян. Талант Г. Сковороди як поета широко розвивався у віршованих творах, кращі з яких об*єднані у збірці «Сад божественних песней». Тут поет виступає співцем свободи, прославляє «отця вольності» Богдана Хмельницького, висловлює антимонархічні настрої. Багато його поетичних творів та висловлювань набули популярності серед народу, а вірш “Всякому городу нрав і права” став народною піснею.
Гуманістичні, демократичні та просвітницькі ідеї Г. Сковороди вплинули на розвиток передової філософської та суспільно-політичної думки України, а його поетична спадщина заклала підвалини класичної української літератури.